1. Незважаючи на те, що держави-члени запрошуються до застосування суворих критеріїв при наданні ліцензії особам, визначеним статтею 1, має бути знайдено баланс між розвитком торгівлі та здійсненням ефективного контролю.
2. З метою прийняття обґрунтованого рішення та оцінки потенційного ризику від надання ліцензій для податкових надходжень, перед тим, як надати ліцензію, від заявника має бути отримано таку інформацію:
- ім'я та адреса заявника,
- вид діяльності,
- план приміщень та їх розташування, а також опис діяльності та обладнання,
- письмова заява разом із історією комерційної діяльності та інформацією про реєстрацію компанії,
- номер платника ПДВ,
- витяг реєстрації у комерційному реєстрі чи подібній базі даних, якщо така реєстрація вимагається у відповідній державі-члені,
- імена службовців компанії, їх посади та повноваження у компанії,
- особливості системи бухгалтерського обліку компанії, процедури внутрішнього контролю та методи проведення перевірок,
- детальну інформацію щодо фінансового стану компанії, історія сплати податків та дотримання інших податкових зобов'язань (мито, ПДВ, пряме оподаткування),
- рівень запасів, оцінка товарів, які має бути вироблено, які зберігатимуться чи будуть переміщені за певний період,
- детальну інформацію щодо минулих та діючих ліцензій щодо складів, які заявник отримав у іншій державі-члені.
Цю інформацію можна отримати за допомогою спеціальної заяви.
3. Держави-члени мають право вимагати від потенційних управляючих складом надання переліку держав-членів, до яких вони планують відправити підакцизні товари, щодо яких діє режим призупинення оподаткування. Цей перелік без будь-яких обмежень може бути передано державі-члену призначення товарів.