Додаткові принципи
Як передбачають їх назви, мета додаткових принципів полягає в тому, щоб доповнювати загальні принципи, шляхом їх пояснення та тлумачення. Вони не є вичерпні; вони можуть доповнюватися на засіданнях комітету з координації та зв'язків, який відповідальний за застосування кодексу у світлі реальних ситуацій, які складаються на різних європейських ринках. Додаткові принципи можуть бути розділені на дві частини:
A. Перші додаткові принципи вказують на ряд аспектів, щодо яких можна застосовувати вираз "чесна поведінка" фінансових посередників.
Крім відповідності законам, правилам та практиці, що склалася, додаткові принципи з 1 по 6 описують кілька правил поведінки, характерних для посередників. Основне правило стосується, звичайно, рекомендації щодо виконання доручень про купівлю/продаж на існуючому ринку та меж, встановлених для партнерської діяльності та щодо невиконання цих доручень. Рекомендація Комісії офіційно не заперечує ці операції, але відчувається, що вони повинні підлягати нагляду наглядових органів, якщо ці органи можуть фактично нести за них відповідальність.
B. Нижченаведені додаткові принципи, починаючи з 7-го правила і далі до кінця, стосуються необхідності в інформації.
Зрозуміло, що багато помилок можна було б уникнути, якби точна інформація надавалася дуже швидко, і час, протягом якого важлива інформація трималася в секреті, був відповідно скорочений до мінімуму.
Принципи, що стосуються інформації, можуть самі бути поділені на декілька частин в залежності від того, чи стосуються вони:
(a) створення штучного ринку (принцип 7);
(b) неправильного використання важливої для ціни інформації (принципи з 8 до 10);
(c) інформації, що надається населенню керівними органами ринку та компаніями (принципи з 11 до 14);
(d) однаковості інформації, на яку повинні мати право всі інвестори (принципи 15 і 16); і нарешті,
(e) інформації, що надається при придбанні чи, якщо доцільно, продажі пакету, що надає де-юре чи де-факто контроль компанії (принципи 17 і 18).