Роль держав-членів
Держави-члени:
(a) передають Раді з акредитації безпеки всю інформацію, яку вони вважають відповідною для цілей акредитації безпеки;
(b) дозволяють належним чином уповноваженим особам, призначеним Радою з акредитації безпеки, за погодженням та під наглядом національних установ, компетентних з питань безпеки, мати доступ до будь-якої інформації та до будь-яких зон та/ або місць, пов’язаних із безпекою систем, що підпадають під їхню юрисдикцію, відповідно до їхніх національних законів та нормативно-правових актів, і без будь-якої дискримінації на підґрунті національності громадян держав-членів, у тому числі для цілей аудитів та перевірок безпеки, відповідно до рішення Ради з акредитації безпеки, та процесу моніторингу ризиків безпеці, вказаних у статті 10(h). Ці аудити та перевірки здійснюють відповідно до таких принципів:
(i) підкреслення важливості безпеки та дієвого управління ризиками в установах, які інспектують;
(ii) надання рекомендацій щодо протидії для послаблення особливого впливу порушення конфіденційності, цілісності або доступності конфіденційної інформації;
(c) несуть індивідуальну відповідальність за розробку зразку для контролю доступу, який окреслює або перелічує зони/місця, які необхідно акредитувати, та який заздалегідь погоджують держави-члени та Рада з акредитації безпеки, тим самим забезпечуючи, що всі держави-члени передбачають однаковий рівень контролю доступу;
(d) відповідальні, на місцевому рівні, за акредитацію безпеки зон, які розташовані на їхній території та утворюють частину зони акредитації безпеки для Європейських систем ГНСС, та звітують про це Раді з акредитації безпеки.