Наглядовий орган
1. Держави-члени призначають наглядовий орган, заснований на їхній території, або за взаємною домовленістю з іншою державою-членом наглядовий орган, заснований у такій іншій державі-члені. Такий орган відповідальний за виконання завдань із нагляду в державі-члені, яка його призначила.
Наглядовим органам надають необхідні повноваження та належні ресурси для виконання їхніх завдань.
2. Держави-члени повідомляють Комісії назви та адреси своїх відповідних призначених наглядових органів.
3. Роль наглядового органу є такою:
(a) здійснення нагляду за кваліфікованими надавачами довірчих послуг, заснованих у державі-члені, що призначила наглядовий орган, у межах наглядової діяльності ex ante та ex post для того, щоб такі кваліфіковані надавачі довірчих послуг та надавані ними кваліфіковані довірчі послуги відповідали вимогам, установленим у цьому Регламенті;
(b) за необхідності, вжиття заходів до некваліфікованих надавачів довірчих послуг, заснованих у державі-члені, що призначила наглядовий орган, у межах наглядової діяльності ex post після отримання інформації про те, що некваліфіковані надавачі довірчих послуг або надавані ними довірчі послуги нібито не відповідають вимогам, установленим у цьому Регламенті.
4. Для цілей параграфа 3 та з урахуванням передбачених у ньому обмежень, завдання наглядового органу охоплюють, зокрема:
(a) співпрацю з іншими наглядовими органами та надання допомоги їм відповідно до статті 18;
(b) аналізування звітів про оцінювання відповідності, зазначених у статтях 20(1) і 21(1);
(c) інформування інших наглядових органів та широкого загалу про порушення безпеки або втрату цілісності відповідно до статті 19(2);
(d) звітування перед Комісією про свою основну діяльність відповідно до параграфа 6 цієї статті;
(e) проведення аудитів або подання запиту до органу з оцінювання відповідності на проведення оцінювання відповідності кваліфікованого надавача довірчих послуг відповідно до статті 20(2);
(f) співпрацю з органами з питань захисту даних, зокрема, шляхом їх інформування без зайвих зволікань про результати аудитів кваліфікованих надавачів довірчих послуг, якщо виявлено, що правила захисту персональних даних порушено;
(g) надання надавачам довірчих послуг та надаваних ними послугам статусу кваліфікованих та відкликання цього статусу відповідно до статей 20 і 21;
(h) інформування органу, відповідального за національний довірчий список відповідно до статті 22(3), свої рішення про надання або відкликання статусу кваліфікованого, якщо цей орган не є наглядовим;
(i) перевірку наявності і правильного застосування положень щодо планів припинення діяльності у разі припинення кваліфікованими надавачами довірчих послуг своєї діяльності, у тому числі способи доступності до інформації, що зберігається, відповідно до пункту (h) статті 24(2);
(j) вимагання від надавачів довірчих послуг усунення будь-якого невиконання вимог, установлених у цьому Регламенті.
5. Держави-члени можуть вимагати від наглядового органу встановлення, підтримки та оновлення інфраструктури довіри відповідно до умов, установлених у національному праві.
6. До 31 березня кожного року кожний наглядовий орган надає Комісії звіт про основні напрямки своєї діяльності за попередній календарний рік разом зі стислим викладом отриманих від надавачів довірчих послуг повідомлень про порушення відповідно до статті 19(2).
7. Комісія надає річний звіт, зазначений у параграфі 6, усім державам-членам.
8. Комісія може шляхом ухвалення імплементаційних актів визначити формати і процедури для звіту, зазначеного в параграфі 6. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 48(2).