Співпраця та інтероперабельність
1. Національні схеми електронної ідентифікації, нотифіковані відповідно до статті 9(1), повинні бути інтероперабельними.
2. Для цілей параграфа 1 необхідно встановити рамки інтероперабельності.
3. Рамки інтероперабельності повинні відповідати таким критеріям:
(a) мати на меті збереження технологічного нейтралітету і не виділяти будь-які національні технічні рішення щодо електронної ідентифікації в межах держави-члена;
(b) відповідати європейським та міжнародним стандартам, за можливості;
(c) полегшувати впровадження принципу приватності за призначенням;
(d) забезпечувати опрацювання персональних даних відповідно до Директиви 95/46/ЄС.
4. Рамки інтероперабельності повинні містити:
(a) покликання на мінімальні технічні вимоги, пов’язані з рівнями надійності відповідно до статті 8;
(b) опис відповідності національних рівнів надійності нотифікованих схем електронної ідентифікації рівням надійності, зазначеним у статті 8;
(c) покликання на мінімальні технічні вимоги до інтероперабельності;
(d) покликань на мінімальні набори ідентифікаційних даних особи, які однозначно визначають фізичну або юридичну особу та які доступі в схемах електронної ідентифікації;
(e) процедурні правила;
(f) механізми врегулювання спорів та
(g) спільні експлуатаційні стандарти безпеки.
5. Держави-члени співпрацюють із таких питань:
(a) інтероперабельність схем електронної ідентифікації, нотифікованих відповідно до статті 9(1), та схем електронної ідентифікації, які держави-члени мають намір нотифікувати, та
(b) безпеки схем електронної ідентифікації.
6. Співпраця між державами-членами охоплює:
(a) обмін інформацією, досвідом і належною практикою щодо схем електронної ідентифікації, зокрема щодо технічних вимог, пов’язаних з інтероперабельністю та рівнями надійності;
(b) обмін інформацією, досвідом і належною практикою щодо роботи з рівнями надійності схем електронної ідентифікації відповідно до статті 8;
(c) експертної оцінки схем електронної ідентифікації, на які розповсюджується дія цього Регламенту, та
(d) дослідження відповідних змін у секторі електронної ідентифікації.
7. До 18 березня 2015 року Комісія шляхом ухвалення імплементаційних актів установлює процедурні механізми сприяння співпраці між державами-членами, про яку йдеться в параграфах 5 і 6, з метою досягнення високого рівня довіри і безпеки, що доцільний для ступеня ризику.
8. До 18 вересня 2015 року, з метою встановлення уніфікованих умов для впровадження вимоги за параграфом 1, Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо рамок інтероперабельності, як це викладено в параграфі 4, відповідно до викладених у параграфі 3 критеріїв та беручи до уваги результати співпраці між державами-членами.
9. Імплементаційні акти, зазначені в параграфах 7 і 8 цієї статті, ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 48(2).
СЕКЦІЯ 1
Загальні положення