Заходи для усунення порушень розрахунків
1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен створити систему, яка здійснює моніторинг порушень розрахунків за операціями з фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1). Він повинен регулярно надавати компетентному органу та відповідним органам звіти щодо кількості та порушень розрахунків, а також будь-яку іншу інформацію, включно із заходами, передбаченими ЦДЦП та їхніми учасниками для підвищення ефективності розрахунків. Такі звіти повинні щорічно оприлюднюватися ЦДЦП в агрегованій та анонімізованій формі. Компетентні органи повинні надавати ESMA будь-яку релевантну інформацію про порушення розрахунків.
2. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен встановити процедури, що сприяють здійсненню розрахунків за операціями з фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), розрахунки за якими не були здійснені у встановлену дату розрахунків. Такі процедури повинні передбачати механізм застосування санкцій, що слугуватиме дієвим стримувальним фактором для учасників, які спричиняють порушення розрахунків.
Перш ніж встановити процедури, зазначені в першому підпараграфі, ЦДЦП повинен провести консультації з відповідними торговельними майданчиками та центральними контрагентами, щодо яких він надає розрахункові послуги.
Механізм застосування санкцій, зазначений у першому підпараграфі, повинні передбачати грошові санкції для учасників, які спричиняють порушення розрахунків (далі - учасники, що порушили зобов’язання). Грошові санкції повинні обчислюватися на щоденній основі за кожен робочий день нездійснення розрахунків за операцією після встановленої дати розрахунків до завершення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3, але не довше ніж до фактичної дати розрахунків. Грошові санкції не повинні бути встановлені як джерело доходів для ЦДЦП.
3. Без обмеження механізму застосування санкцій, зазначеного в параграфі 2, і права на скасування операції у двосторонньому порядку, якщо учасник, що порушив зобов’язання, не передає фінансові інструменти, зазначені у статті 5(1), учаснику-одержувачу протягом 4 робочих днів після встановленої дати розрахунків (далі - додатковий період), ініціюється процес викупу, у рамках якого такі інструменти повинні бути доступні для розрахунків і передані учаснику-одержувачу в належний строк.
Якщо операція стосується фінансового інструмента, яким торгують на ринку зростання МСП, додатковий період повинен становити 15 днів, якщо тільки ринок зростання МСП не вирішить застосувати коротший період.
4. Застосовуються вказані нижче звільнення від вимоги, зазначеної в параграфі 3:
a) залежно від типу активів і ліквідності відповідних фінансових інструментів, додатковий період може бути збільшений із чотирьох робочих днів до не більше ніж семи робочих днів, якщо коротший додатковий період може негативно вплинути на безперебійне та впорядковане функціонування відповідних фінансових ринків;
(b) для операцій, які складаються з кількох правочинів, включно з договорами зворотного викупу цінних паперів або кредитування цінними паперами, процес викупу, зазначений у параграфі 3, не застосовується, якщо строк таких операцій достатньо короткий і зумовлює неефективність процесу викупу.
5. Без обмеження параграфа 7, звільнення, зазначені в параграфі 4, не застосовуються до операцій щодо акцій, якщо кліринг за такими операціями здійснює центральний контрагент.
6. Без обмеження механізму застосування санкцій, зазначеного в параграфі 2, якщо ціна акцій, погоджена під час торговельної операції, вища, ніж ціна, сплачена за викуп, відповідна різниця сплачується учасником, що порушив зобов’язання, учаснику-одержувачу не пізніше ніж на другий робочий день із моменту передачі фінансових інструментів після викупу.
7. Якщо викуп не відбувся або є неможливим, учасник-одержувач може, за його вибором, отримати грошову компенсацію або відстрочити здійснення викупу на відповідну пізнішу дату (далі - період відстрочення). Якщо відповідні фінансові інструменти не будуть передані учаснику-одержувачу наприкінці періоду відстрочення, сплачується грошова компенсація.
Грошова компенсація повинна бути сплачена учаснику-одержувачу не пізніше ніж на другий робочий день після завершення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3, або періоду відстрочення, якщо був встановлений період відстрочення.
8. Учасник, що порушив зобов’язання, повинен відшкодувати суб’єкту, який здійснює викуп, усі суми, сплачені згідно з параграфами 3, 4 і 5, включно з будь-якими комісіями за виконання, пов’язаними з викупом. Інформація про такі комісії повинна бути чітко повідомлена учасникам.
9. ЦДЦП, центральні контрагенти та торговельні майданчики повинні встановити процедури, які дають їм змогу відсторонити, після консультацій з їхніми відповідними компетентними органами, будь-якого учасника, що постійно та систематично не передає фінансові інструменти, зазначені у статті 5(1), у встановлену дату розрахунків, і розкрити громадськості його особу тільки після надання такому учаснику можливості подати свої коментарі та за умови належного повідомлення компетентним органам ЦДЦП, центральних контрагентів, торговельних майданчиків і такого учасника. На додаток до проведення консультацій перед будь-яким відстороненням ЦДЦП, центральні контрагенти та торговельні майданчики повинні невідкладно повідомити відповідні компетентні органи про відсторонення учасника. Компетентний орган повинен невідкладно повідомити відповідні органи про відсторонення учасника.
Публічне розкриття інформації про відсторонення не повинне включати персональні дані в розумінні пункту (a) статті 2 Директиви 95/46/ЄС.
10. Параграфи 2-9 застосовуються до всіх операцій із фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), які допущені до торгів або якими торгують на торговельному майданчику, або кліринг за якими здійснює центральний контрагент, у такому порядку:
(a) для операцій, кліринг за якими здійснює центральний контрагент, центральним контрагентом є суб’єкт, що здійснює викуп згідно з параграфами 3-8;
(b) для операцій, кліринг за якими не здійснює центральний контрагент, але які здійснюються на торговельному майданчику, торговельний майданчик повинен включити до свого внутрішнього регламенту обов’язок його членів і учасників застосовувати заходи, зазначені в параграфах 3-8;
(c) для всіх операцій, інших ніж операції, зазначені в пунктах (a) і (b) цього підпараграфа, ЦДЦП повинні включити до свого внутрішнього регламенту обов’язок їхніх учасників здійснювати заходи, зазначені в параграфах 3-8.
ЦДЦП повинен надати необхідну інформацію про розрахунки центральним контрагентам і торговельним майданчикам, щоб надати їм можливість виконати їхні обов’язки згідно із цим параграфом.
Без обмеження пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа, ЦДЦП можуть здійснювати моніторинг здійснення викупів, вказаних у зазначених пунктах, стосовно кількох розпоряджень на здійснення розрахунків за тими самими фінансовими інструментами та з тією самою датою закінчення періоду виконання з метою мінімізації кількості викупів, що здійснюються, та, відповідно, впливу на ціни відповідних фінансових інструментів.
11. Параграфи 2-9 не застосовуються до учасників, що порушили зобов’язання, які є центральними контрагентами.
12. Параграфи 2-9 не застосовуються в разі відкриття провадження щодо неплатоспроможності проти учасника, що порушив зобов’язання.
13. Ця стаття не застосовується, якщо основний майданчик для торгівлі акціями розташований у третій країні. Місцезнаходження основного майданчика для торгівлі акціями визначається згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 236/2012.
14. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 67 для визначення параметрів обчислення стримувального та пропорційного розміру грошових санкцій, зазначених у третьому підпараграфі параграфа 2, залежно від типу активів, ліквідності фінансового інструмента та типу операції, що має забезпечувати високий рівень дисципліни розрахунків, а також безперебійне та впорядковане функціонування відповідних фінансованих ринків.
15. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:
(a) детальні дані про систему моніторингу порушень розрахунків і звіти про порушення розрахунків, зазначені в параграфі 1;
(b) процеси стягнення та перерозподілу грошових санкцій і будь-яких інших можливих доходів від таких санкцій згідно з параграфом 2;
(c) детальні дані про належне здійснення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3-8, у тому числі належні строки передачі фінансового інструмента після процесу викупу, зазначені в параграфі 3. Такі строки повинні бути встановлені з урахуванням типу активів і ліквідності фінансових інструментів;
(d) обставини, за яких можна продовжити додатковий період, залежно від типу активів і ліквідності фінансових інструментів, згідно з умовами, зазначеними в пункті (а) параграфа 4, з урахуванням критеріїв оцінювання ліквідності відповідно до пункту (17) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 600/2014;
(e) типи операцій та конкретні строки їх здійснення, зазначені в пункті (b) параграфа 4, що зумовлюють неефективність викупу;
(f) методологію обчислення грошової компенсації, зазначеної в параграфі 7;
(g) умови, згідно з якими учасник вважається таким, що постійно та систематично не передає фінансові інструменти, як зазначено в параграфі 9; та
(h) необхідну інформацію про розрахунки, зазначену у другому підпараграфі параграфа 10.
ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.