Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження

Регламент від 29.04.2004 № 853/2004 · Чинний з 20.05.2004 · поточна редакція від 26.07.2019

Опубліковано: Офіційний вісник Європейського Союзу, 2004 р., / L 139 /, стор. 55 (2004-04-30)

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава II. ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Глава III. ТОРГІВЛЯ

Прикінцеві та перехідні положення

Стаття 10

Внесення змін та адаптація додатків II та III

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11a стосовно внесення змін до додатків II та III. Такі зміни повинні забезпечувати досягнення цілей цього Регламенту з урахуванням відповідних факторів ризику та сприяти їх досягненню, а доцільність їх ухвалення повинна ґрунтуватися на основі:

(a) досвіду, здобутого операторами ринку харчових продуктів та/або компетентними органами, зокрема, у процесі впровадження систем, заснованих на принципах HACCP, відповідно до статті 5;

(b) досвіду, здобутого Комісією, зокрема, за результатами проведених аудитів;

(c) технологічного розвитку та його практичних наслідків, а також очікувань споживачів щодо складу харчових продуктів;

(d) наукових консультацій, зокрема, результатів нового оцінювання ризиків;

(e) мікробіологічних та температурних критеріїв для харчових продуктів;

(f) змін у структурі споживання.

Зміни, згадані у першому підпараграфі, повинні стосуватися:

(a) вимог щодо нанесення ідентифікаційних позначок на продукти тваринного походження;

(b) цілей процедур, заснованих на принципах системи HACCP;

(c) вимог щодо інформації про харчовий ланцюг;

(d) спеціальних гігієнічних вимог до приміщень і, зокрема, транспортних засобів, у яких продукти тваринного походження виробляють, обробляють, переробляють, зберігають або розповсюджують;

(e) спеціальних гігієнічних вимог до операцій, пов’язаних із виробництвом, обробленням, переробленням, зберіганням, транспортуванням чи розповсюдженням продуктів тваринного походження;

(f) правил для транспортування м’яса, допоки воно ще є теплим;

(g) санітарно-гігієнічних стандартів чи перевірок, якщо існують наукові докази на підтвердження того, що вони є необхідними для захисту громадського здоров’я;

(h) розширення глави IX секції VII додатка III на живих двостулкових молюсків, крім гребінцевих;

(i) критеріїв для визначення випадків, коли епідеміологічні дані свідчать про те, що рибальські угіддя не становлять загроз для здоров’я через наявність паразитів та, відповідно, для визначення, коли компетентний орган може надавати дозволи операторам ринку харчових продуктів не заморожувати продукти рибальства відповідно до частини D глави III секції VIII додатка III;

(j) додаткових санітарно-гігієнічних стандартів для живих двостулкових молюсків у співпраці з відповідною референс-лабораторією Союзу, включно з:

(i) гранично допустимими значеннями та методами проведення аналізів для інших морських біотоксинів;

(ii) процедурами тестування на наявність вірусів та вірусологічними стандартами; та

(iii) планами і методами відбору проб та аналітичними допусками, що будуть застосовуватися для перевірки відповідності санітарно-гігієнічним стандартам.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11a для доповнення положень цього Регламенту з метою надання відступів від додатків II та III з урахуванням відповідних факторів ризику та за умови, що такі відступи не впливатимуть на досягнення таких цілей цього Регламенту:

(a) сприяння виконанню малим бізнесом вимог, встановлених у додатках;

(b) уможливлення подальшого використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення чи розповсюдження харчових продуктів;

(c) підлаштування під потреби суб’єктів господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, розташованих в регіонах, які перебувають під впливом особливих географічних обмежень;

(d) сприяння роботі потужностей, що виробляють сировину, призначену для виробництва харчових продуктів глибокого перероблення, яка пройшла оброблення, що гарантує її безпечність.

3. Дбаючи про стале досягнення цілей цього Регламенту, держави-члени відповідно до параграфів 4-8 можуть ухвалювати національні інструменти для адаптації вимог, встановлених додатком III.

4.

(a) Національні інструменти, вказані у параграфі 3, повинні мати на меті:

(i) дозволити продовжити використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення чи розповсюдження харчових продуктів;

або

(ii) підлаштуватися під потреби суб’єктів господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, розташованих у регіонах, які перебувають під впливом особливих географічних обмежень.

(b) В інших випадках вони повинні застосовуватися лише до конструкції, планування та обладнання потужностей.

5. Будь-яка держава-член, яка бажає ухвалити національні інструменти, вказані у параграфі 3, повідомляє про це Комісію та інші держави-члени. Кожне таке повідомлення повинне містити:

(a) детальний опис вимог, які на думку держави-члена повинні бути адаптовані, та обраний спосіб їх адаптації;

(b) опис дотичних харчових продуктів та потужностей;

(c) пояснення причин для адаптації, включаючи, залежно від випадку, стислий виклад про проведений аналіз небезпечних факторів та будь-які заходи, що будуть вжиті на забезпечення того, що адаптація не поставить під загрозу досягнення цілей цього Регламенту;

та

(d) будь-яку іншу відповідну інформацію.

6. Іншим державам-членам надається три місяці з дати отримання повідомлення, визначеного у параграфі 5, для надання письмових коментарів Комісії. Якщо йдеться про адаптації на основі параграфа 4(b), такий період за запитом від будь-якої держави-члена може бути подовжений на чотири місяці. Комісія за власною ініціативою може, а в разі отримання письмових коментарів від однієї чи більше держав-членів - повинна надавати консультації державам-членам через комітет, вказаний у статті 12(1). Комісія може вирішити відповідно до процедури, передбаченої статтею 12(2), чи можуть заплановані заходи бути імплементовані, чи до них потрібно внести відповідні зміни. У відповідних випадках Комісія може пропонувати загальні інструменти відповідно до параграфів 1 та 2 цієї статті.

7. Держава-член може ухвалити національні інструменти з метою адаптації вимог додатка III, лише:

(a) відповідно до рішення, ухваленого відповідно до параграфа 6;

(b) якщо протягом місяця після завершення періоду, визначеного у параграфі 6, Комісія не поінформувала держави-члени про те, що вона отримала письмові коментарі, або що вона має намір пропонувати ухвалити рішення відповідно до параграфа 6.

або

(c) відповідно до параграфа 8.

8. Держави-члени можуть за власною ініціативою та відповідно до загальних положень Договору лишити в силі чи запровадити національні правила, що:

(a) забороняють чи обмежують введення в обіг на своїй території сирого молока чи сирих вершків, призначених для безпосереднього споживання людиною;

або

(b) дозволяють використання за згоди компетентного органу сирого молока, яке не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин, встановленим у секції IX додатка III, для виробництва сирів з періодом визрівання не менше 60 днів, та молочних продуктів, отриманих у зв’язку з виробленням таких сирів, за умови, що це не шкодить досягненню цілей цього Регламенту.

Стаття 11

Спеціальні рішення

Без обмеження загального застосування статті 9 та статті 10(1), Комісія шляхом ухвалення імплементаційного акта може встановлювати інструменти стосовно викладених нижче питань. Такі імплементаційні акти ухвалюються згідно з процедурою, зазначеною у статті 12(2), та мають на меті:

2. уточнити, який вміст кальцію в ММО не вважають істотно вищим за його вміст у подрібненому (січеному) м’ясі;

3. встановити інші види оброблення, що можуть застосовуватися на переробних потужностях до живих двостулкових молюсків із районів вирощування класу «B» та «C», які не піддавалися очищуванню чи витримуванню;

4. уточнити визнані методи тестування на морські біотоксини;

9. встановити критерії свіжості та межі для гістаміну і загальний вміст азоту летких основ у продуктах рибальства;

10. дозволити використання сирого молока, яке не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин, встановленим у секції IX додатка III, для виробництва певних молочних продуктів;

11. без обмеження положень Директиви 96/23/ЄС ( - 4), зафіксувати максимально допустиме значення для загального вмісту залишків антибіотичних речовин у сирому молоці;

та

12. схвалити еквівалентні процеси для виробництва желатину чи колагену.

Стаття 11а

Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, установлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), надається Комісії на період п’ять років, починаючи з 26 липня 2019 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше, ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності в день, наступний після опублікування рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу , або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення ( - 5).

5. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісію про те, що вони не матимуть заперечень. Зазначений період може бути подовжений на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 12

Процедура Комітету

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з харчового ланцюга та здоров’я тварин.

2. У випадку покликання на цей параграф застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, становить три місяці.

Стаття 13

Консультації з Європейським органом з безпечності харчових продуктів

Комісія консультується з Європейським органом з безпечності харчових продуктів із будь-яких питань у межах сфери дії цього Регламенту, що можуть мати істотний вплив на громадське здоров’я та, зокрема, перш ніж пропонувати поширити положення секції III додатка III на тварин інших видів.

Стаття 14

Звітування перед Європейським Парламентом і Радою

1. Комісія не пізніше 20 травня 2009 року подає звіт до Європейського Парламенту і Ради з оглядом досвіду, здобутого під час імплементації цього Регламенту.

2. За потреби, Комісія доповнює звіт відповідними пропозиціями.

Стаття 15

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .

Він підлягає застосуванню через 18 місяців після дати набуття чинності такими актами:

(a) Регламент (ЄС) № 852/2004;

(b) Регламент (ЄС) № 854/2004;

та

(c) Директива 2004/41/ЄС.

Однак, він підлягає застосуванню не раніше, ніж з 1 січня 2006 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

ДОДАТОК I

ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Для цілей цього Регламенту:

1. М’ЯСО

1.1. «М’ясо» означає їстівні частини тварин, вказаних у пунктах 1.2-1.8, включаючи кров.

1.2. «Свійські копитні» означає свійську велику рогату худобу (включаючи види Bubalus та Bison), свиней, овець і кіз, а також свійських непарнокопитних.

1.3. «Свійська птиця» означає птицю, вирощену на фермі, включаючи птицю, яку не вважають свійською, проте вирощують як свійських тварин, крім безкілевих.

1.4. «Зайцеподібні» означає кролів, зайців та гризунів.

1.5. «Дикі тварини» означає:

- диких копитних та зайцеподібних, а також інших наземних ссавців, на яких полюють для споживання людиною та яких вважають дикими тваринами відповідно до застосовного права відповідної держави-члена, включаючи ссавців, які живуть на загородженій території в умовах волі, подібних до умов диких тварин;

- та

- диких птахів, на яких полюють для споживання людиною.

1.6. «Дикі тварини, вирощені на фермі» означає безкілевих та наземних ссавців, вирощених на фермі, крім зазначених у пункті 1.2.

1.7. «Дрібні дикі тварини» означає дику птицю та зайцеподібних, які вільно живуть у дикій природі.

1.8. «Великі дикі тварини» означає диких наземних ссавців, які вільно живуть у дикій природі, на яких не поширюється визначення дрібних диких тварин.

1.9. «Туша» означає тіло тварини після забою, зняття шкіри та видалення внутрішніх органів.

1.10. «Свіже м’ясо» означає м’ясо, яке не підлягало жодному процесу консервування, крім охолодження, заморожування чи швидкого заморожування, включаючи м’ясо у вакуумних пакунках чи запаковане у контрольованому середовищі.

1.11. «Субпродукт» означає свіже м’ясо, крім м’яса туші, включно з нутрощами та кров’ю.

1.12. «Нутрощі» означає органи грудної, черевної та тазової порожнин, а також трахею та стравохід, а у птиці - і м’язовий шлунок.

1.13. «Подрібнене (січене) м’ясо» означає м’ясо, відділене від кісток та подрібнене на фрагменти із вмістом солі менше 1%.

1.14. «М’ясо механічного обвалювання» або «ММО» означає продукт, отриманий шляхом відділення м’яса від м’ясоносних кісток після виділення кісток або відділення м’яса від туш свійської птиці з використанням механічних засобів, внаслідок чого відбувається втрата чи зміна структури м’язових волокон.

1.15. «М’ясні напівфабрикати» означає свіже м’ясо, включаючи м’ясо подрібнене на фрагменти, до якого були додані харчові продукти, спеції чи добавки, або яке було піддане процесам, недостатнім для зміни внутрішньої структури м’язових волокон м’яса, і, таким чином, позбавлення характеристик свіжого м’яса.

1.16. «Бойня» означає потужність, яке використовується для забою, зняття шкіри та видалення внутрішніх органів тварин, м’ясо яких призначене для споживання людиною.

1.17. «потужність з розбирання та обвалювання м’яса» означає потужність, яка використовується для виділення кісток та/або розбирання чи обвалювання м’яса.

1.18. «Потужність з перероблення диких тварин» означає будь-яку потужність, на якій диких тварин та м’ясо диких тварин після полювання готують для введення в обіг.

2. ЖИВІ ДВОСТУЛКОВІ МОЛЮСКИ

2.1. «Двостулкові молюски» означає молюсків із фільтрувальним типом живлення класу «Lamellibranchiata (Bivalvia)».

2.2. «Морські біотоксини» означає отруйні речовини, які мають здатність накопичуватися у двостулкових молюсках, зокрема, в результаті поглинання планктону, що містить токсини.

2.3. «Кондиціонування» означає зберігання живих двостулкових молюсків, які походять із районів вирощування класу «A», потужностей з очищення чи потужностей зі збирання та відправлення в резервуарах чи будь-яких інших ємностях із чистою морською водою, або в природних середовищах, для видалення піску, бруду чи слизу, збереження чи покращення їхніх органолептичних характеристик та забезпечення їх належного стану життєздатності перед первинним пакуванням чи вторинним пакуванням.

2.4. «Збирач» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка збирає живих двостулкових молюсків будь-якими засобами у районі збирання з метою їх оброблення та введення в обіг.

2.5. «Район вирощування» означає будь-яку територію моря, естуарію чи лагуни, де розташовані природні колонії двостулкових молюсків або об’єкти для штучної культивації двостулкових молюсків, та в яких здійснюють збирання живих двостулкових молюсків.

2.6. «Район витримування» означає будь-яку територію моря, естуарію чи лагуни з чітко визначеними межами, позначеними буями, стовпами чи іншими фіксованими засобами, що її використовують винятково для природного очищення живих двостулкових молюсків.

2.7. «Потужність зі збирання та відправлення» означає будь-яку розташовану на березі або в морі потужність для приймання, кондиціонування, миття, чищення, сортування, первинного пакування чи вторинного пакування живих двостулкових молюсків, придатних для споживання людиною.

2.8. «Потужність з очищення» означає потужність із резервуарами, в які подається чиста морська вода і в які двостулкові молюски розміщуються на час, необхідний для зменшення забруднення, щоб зробити їх придатними для споживання людиною.

2.9. «Витримування» означає переміщення живих двостулкових молюсків на території моря, лагуни чи естуарію на час, необхідний для зменшення забруднення, щоб зробити їх придатними для споживання людиною. Сюди не входять спеціальні операції з переміщення двостулкових молюсків на території, більш придатні для подальшого вирощування чи відгодівлі.

3. ПРОДУКТИ РИБАЛЬСТВА

3.1. «Продукти рибальства» означає усіх диких чи вирощених на фермі солоноводних і прісноводних тварин (крім живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих оболонкових та живих морських черевоногих, а також усіх ссавців, плазунів та жаб), включаючи усі їстівні форми, частини та продукти з таких тварин.

3.2. «Рибопромислове судно» означає будь-яке судно, на борту якого продукти рибальства проходять одну чи більше таких операцій, як філетування, нарізання скибочками, знімання шкіри, знімання мушель, очищення від луски, подрібнення чи перероблення, після яких здійснюються первинне пакування чи вторинне пакування та, у разі потреби, охолодження чи заморожування.

3.3. «Рибоморозильне судно» означає будь-яке судно, на борту якого здійснюють заморожування продуктів рибальства, якому, у відповідних випадках, передує підготовча робота, як, наприклад, знекровлення, відділення голови, патрання та видалення плавців, після якої, якщо необхідно, здійснюють первинне пакування чи вторинне пакування.

3.4. «Продукт механічного обвалювання риби» означає продукт, отриманий шляхом відділення м’яса від продуктів рибальства з використанням механічних засобів, внаслідок чого відбувається втрата чи зміна структури м’яса.

3.5. «Свіжі продукти рибальства» означає неперероблені цілі чи підготовлені продукти рибальства, включаючи продукти у вакуумних пакунках чи запаковані у модифікованому газовому середовищі, для збереження яких не використовувалися жодні інші процеси, крім охолодження.

3.6. «Підготовлені продукти рибальства» означає неперероблені продукти рибальства, які піддавалися діям, що вплинули на їх анатомічну цілісність, таким як патрання, відділення голови, нарізання скибочками, філетування та дрібне нарізання.

4. МОЛОКО

4.1 .«Сире молоко» означає молоко, вироблене шляхом секреції молочної залози тварин, вирощених на фермі, яке не нагрівалося до температури вище 40 °C або не пройшло жодного оброблення, що має еквівалентний ефект.

4.2. «Господарство (ферма) з виробництва молока» означає потужність, на якій утримують одну чи більше тварин, вирощених на фермі, для виробництва молока з метою введення його в обіг як харчового продукту.

5. ЯЙЦЯ

5.1. «Яйця» означає яйця у шкаралупі, за винятком розбитих, інкубаційних або приготовлених, отримані від вирощеної на фермі птиці і придатні для безпосереднього споживання людиною чи для приготування яєчних продуктів.

5.2. «Рідке яйце» означає неперероблений вміст яйця після зняття шкаралупи.

5.3. «Тріснуті яйця» означає яйця з пошкодженою шкаралупою та непошкодженими мембранами (підшкаралупними оболонками).

5.4. «Потужність з пакування» означає потужність, на якій яйця сортуюють за якістю та масою.

6. ЖАБ’ЯЧІ ЛАПКИ ТА РАВЛИКИ

6.1. «Жаб’ячі лапки» означає задню частину тіла тварин, що належать до виду RNA родини Жаб’ячі (Ranidae), розділену поперечним розрізом за передніми кінцівками, випатрану та очищену від шкіри.

6.2. «Равлики» означає наземних черевоногих видів Helix [ image ] Helix aspersaMuller, Helix lucorum та видів родини Achatinidae.

7. ПЕРЕРОБЛЕНІ ПРОДУКТИ

7.1. «М’ясні продукти» означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення м’яса чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів, з поверхні зрізу яких є очевидним, що продукт більше не має характеристик свіжого м’яса.

7.2. «Молочні продукти» означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення сирого молока чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.3. «Яєчні продукти» означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення яєць, різних яєчних компонентів чи сумішей яєць, або в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.4. «Перероблені продукти рибальства» означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення продуктів рибальства чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.5. «Топлений тваринний жир» означає жир, отриманий у результаті витоплювання м’яса, включаючи кістки, і призначений для споживання людиною.

7.6. «Шкварки» означає білковмісні залишки витоплювання після часткового відділення жиру та води.

7.7. «Желатин» означає натуральний розчинний білок, гелеутворюючий чи негелеутворюючий, отриманий шляхом часткового гідролізу колагену, який виробляють з кісток, шкіри та шкури, сухожиль та сполучних тканин тварин.

7.8. «Колаген» означає білковий продукт, отриманий із кісток, шкіри, шкури та сухожиль тварин, вироблений згідно з відповідними вимогами цього Регламенту.

7.9. «Оброблені шлунки, міхури та кишки» означає шлунки, міхури та кишки, які після отримання та очищення піддавалися обробленню, такому як соління, нагрівання чи висушування.

8. ІНШІ ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

8.1. «Продукти тваринного походження» означає:

- харчові продукти тваринного походження, включаючи мед і кров;

- живі двостулкові молюски, живі голкошкірі оболонкові та морські черевоногі, призначені для споживання людиною;

- та

- інші тварини, призначені для підготовлення з метою постачання живими кінцевим споживачам.

8.2. «Гуртовий (оптовий) ринок» означає суб’єкта господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, який включає кілька окремих структурних підрозділів, які користуються спільним устаткуванням та об’єктами інфраструктури, у яких здійснюється продаж харчових продуктів операторам ринку харчових продуктів.

ДОДАТОК II

ВИМОГИ ЩОДО ОКРЕМИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

СЕКЦІЯ I: ІДЕНТИФІКАЦІЙНА ПОЗНАЧКА

Якщо цього вимагають положення статей 5 чи 6 та згідно з положеннями додатка III, оператори ринку харчових продуктів повинні забезпечити, щоб на продукти тваринного походження було нанесено ідентифікаційну позначку відповідно до викладених нижче положень.

A. НАНЕСЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНОЇ ПОЗНАЧКИ

1. Ідентифікаційну позначку повинно бути нанесено до того, як продукт залишає потужність виробництва.

2. Проте, якщо вторинне паювання та/або первинна обгортка продукту знімається, або якщо продукт підлягає подальшому переробленню на іншій потужності, на такий продукт повинна наноситися нова позначка. У таких випадках нова позначка повинна містити номер дозволу потужності, на якій здійснювали такі операції.

3. Ідентифікаційна позначка не обов’язково наносити на паювання яєць, якщо нанесено код потужності з пакування відповідно до частини A додатка XIV до Регламенту Ради (ЄС) № 1234/2007 ( - 6).

4. Оператори ринку харчових продуктів повинні відповідно до статті 18 Регламенту (ЄС) № 178/2002 запровадити системи і процедури для ідентифікації операторів ринку харчових продуктів, від яких вони отримали чи яким вони постачили продукти тваринного походження.

B. ФОРМА ІДЕНТИФІКАЦІЙНОЇ ПОЗНАЧКИ

5. Позначка повинен бути читабельною і незмивною, а літери повинні бути розбірливими. Він повинен бути легко помітним для компетентних органів.

6. Позначка повинна містити назву країни, в якій розташована потужність, що може бути написана повністю чи дволітерним кодом згідно з відповідним стандартом ISO.

У разі держав-членів, однак, такі коди повинні бути такими: BE, BG, CZ, DK, DE, EE, GR, ES, FR, HR, IE, IT, CY, LV, LT, LU, HU, MT, NL, AT, PL, PT, SI, SK, FI, RO, SE та UK.

7. Позначка повинна містити номер дозволу потужності. Якщо потужність виробляє одночасно харчові продукти, до яких застосовується цей Регламент, та харчові продукти, до яких він не застосовується, оператори ринку харчових продуктів можуть застосовувати однакову ідентифікаційну позначку для обох типів харчових продуктів.

8. Якщо ідентифікаційна позначка наноситься на потужності, розташованій у межах Співтовариства, вона повинна мати овальну форму та включати абревіатуру CE, EC, EF, EG, EK, EO, EY, ES, [ image ] EK, EB, EZ чи WE.

Ці абревіатури не повинні включатися до позначок на продуктах, що імпортуються (ввозяться) до Співтовариства з потужностей, розташованих за межами Співтовариства.

C. МЕТОД НАНЕСЕННЯ ПОЗНАЧКИ

9. Залежно від способу представлення різних продуктів тваринного походження, позначка може наноситися безпосередньо на продукт, первинне паковання чи вторинне паковання, або може бути надрукована на етикетці, прикріпленій до продукту, первинного паковання чи вторинного паковання. Позначка також може мати форму незнімної бирки з тривкого матеріалу.

10. У разі фасування рубаного м’яса чи субпродуктів позначка наноситься на етикетку, прикріплену до паковання, або ж друкується на пакованні у такий спосіб, щоб у разі відкриття паковання позначка пошкоджувалася. Проте це не є необхідним, якщо процес відкриття руйнує паковання. Якщо первинне паковання надає аналогічний захист, як і паковання, етикетка може прикріплюватися до первинного паковання.

11. Для продуктів тваринного походження, які розміщуються у транспортних контейнерах чи великих пакованнях, та призначені для подальшого поводження з ними, перероблення, первинного пакування чи вторинного пакування на іншій потужності, позначка може наноситися на зовнішній поверхні контейнера чи паковання.

12. У разі рідин, гранульованих чи порошкових продуктів тваринного походження, що їх транспортують насипом, та продуктів рибальства, що їх транспортують насипом, ідентифікаційна позначка не є необхідною, якщо супровідна документація містить інформацію, визначену пунктами 6 та 7, а у відповідних випадках - і пунктом 8.

13. Якщо продукти тваринного походження розміщують в пакунках, призначених для безпосереднього постачання кінцевим споживачам, цілком достатньо нанести позначку лише на зовнішній бік пакунка.

14. Якщо позначку наносять безпосередньо на продукти тваринного походження, використовувані фарби повинні бути дозволені згідно з нормами Співтовариства про використання фарбувальних речовин у харчових продуктах.

СЕКЦІЯ II: ЦІЛІ ПРОЦЕДУР, ЗАСНОВАНИХ НА ПРИНЦИПАХ СИСТЕМИ HACCP

1. Оператори ринку харчових продуктів, які експлуатують бойні, повинні забезпечити, щоб процедури, запроваджені ними згідно із загальними вимогами статті 5 Регламенту (ЄС) № 852/2004, відповідали вимогам, які є необхідними за результатами аналізу небезпечних факторів, та спеціальним вимогам, переліченим у пункті 2.

2. Такі процедури повинні гарантувати, що кожна тварина або, у відповідних випадках, кожна партія тварин, допущена до приміщення бойні:

(a) є належним чином ідентифікованою;

(b) супроводжуються відповідною інформацією від господарства походження, вказаною у секції III;

(c) не надходить з господарства чи з території, щодо яких існує заборона переміщення тварин чи інші обмеження з гігієнічних причин, крім випадків, коли це дозволено компетентним органом;

(d) є чистою;

(e) є здоровою, наскільки про це може судити оператор ринку харчових продуктів;

та

(f) на момент прибуття до бойні перебуває у задовільному стані щодо благополуччя тварин.

3. У разі недотримання будь-яких вимог, перелічених у пункті 2, оператор ринку харчових продуктів повинен сповістити офіційного ветеринара та вжити належних заходів.

СЕКЦІЯ III: ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВИЙ ЛАНЦЮГ

Оператори ринку харчових продуктів, які експлуатують бойні, повинні у відповідних випадках запитувати, отримувати, перевіряти інформацію про харчовий ланцюг та діяти відповідно до неї, як визначено в цій секції, щодо всіх тварин, крім диких тварин, які надсилаються чи планується надсилати до бойні.

1. Оператори боєнь повинні не допускати до приміщення бойні тварин, якщо вони не зробили запит чи не отримали інформацію щодо харчового ланцюга, що міститься в записах, які веде господарство походження згідно з Регламентом (ЄС) № 852/2004.

2. Оператори боєнь повинні отримувати інформацію не пізніше ніж за 24 години до прибуття тварин до бойні, за винятком випадків, згаданих у пункті 7.

3. Інформація щодо харчового ланцюга, вказана в пункті 1, охоплює, зокрема, таке:

(a) статус господарства походження чи регіональний статус здоров’я тварин, та чи господарство офіційно визнане як господарство, що використовує контрольовані умови утримання щодо трихінели згідно з пунктом A глави I додатка IV до Регламенту Комісії (ЄС) № 2075/2005 ( - 7);

(b) статус здоров’я тварин;

(c) введені ветеринарні препарати та інші лікувальні заходи протягом відповідного періоду та з періодом виведення (каренції) вищим за нуль, а також дати введення чи проведення та періодів виведення (каренції);

(d) випадки хвороб, що можуть вплинути на безпечність м’яса;

(e) результати будь-яких аналізів проб, відібраних у тварин, чи інших проб, відібраних для діагностування хвороб, що можуть вплинути на безпечність м’яса, в тому числі й проби, відібрані у рамках моніторингу чи контролю зоонозів і залишків, якщо вони є важливими для захисту громадського здоров’я;

(f) відповідні звіти про попередні передзабійні та післязабійні огляди тварин із того самого господарства походження, включаючи, зокрема, звіти офіційного ветеринара;

(g) дата виробництва, якщо це може свідчити про наявність хвороби;

та

(h) ім’я та адресу приватного ветеринара, який зазвичай відвідує господарство походження тварин.

4.

(а) Однак, оператору бойні не обов’язково повинна надаватися:

(i) інформація, згадана в пункті 3(a), (b), (f) та (h), якщо оператору вже відома ця інформація (наприклад, у рамках постійних відносин чи через програму забезпечення якості);

або

(ii) інформація, згадана в пункті 3(a), (b), (f) та (h), якщо виробник заявляє, що відповідна інформація, яка потребує повідомлення, відсутня.

(b) Інформація не обов’язково повинна надаватися у вигляді дослівного витягу із записів господарства походження. Вона має надаватися через обмін електронними даними чи у формі стандартизованої заяви, підписаної виробником.

5. Оператори ринку харчових продуктів, які вирішили допустити тварин у приміщення бойні після оцінки відповідної інформації про харчовий ланцюг, повинні невідкладно надати її офіційному ветеринару, однак не пізніше 24 годин до прибуття тварин чи партії, за винятком виникнення обставин, згаданих у пункті 7. Оператор ринку харчових продуктів повинен до проведення передзабійного огляду дотичних тварин повідомити офіційного ветеринара про будь-яку інформацію, яка викликає занепокоєння щодо здоров’я.

6. Якщо до бойні надходить будь-яка тварина без інформації про харчовий ланцюг, оператор повинен невідкладно поінформувати про це офіційного ветеринара. Забій такої тварини не здійснюють, допоки не буде отримано дозвіл офіційного ветеринара.

7. Якщо компетентний орган надасть дозвіл та якщо це не загрожує цілям цього Регламенту, інформація про харчовий ланцюг може надходити менше, ніж за 24 години до прибуття до бойні тварин усіх видів, яких вона стосується, або ж супроводжувати таких тварин до бойні.

Проте, будь-який пункт інформації про харчовий ланцюг, знання якого може призвести до серйозного порушення діяльності бойні, повинен надаватися оператору ринку харчових продуктів, який експлуатує бойню, в достатній час до прибуття тварин до бойні, щоб надати можливість оператору ринку харчових продуктів відповідним чином спланувати діяльність бойні.

Оператор ринку харчових продуктів, який експлуатує бойню, повинен оцінити відповідну інформацію та подати отриману інформацію про харчовий ланцюг офіційному ветеринару. Забій або зняття шкіри та видалення внутрішніх органів тварин не здійснюють, допоки не буде отримано дозвіл офіційного ветеринара.

8. Оператори ринку харчових продуктів повинні перевіряти паспорти, що супроводжують свійських непарнокопитних, з метою забезпечення того, що тварини призначені до забою для споживання людиною. Якщо вони допускають тварину на бойню, вони повинні передати паспорт офіційному ветеринару.

СЕКЦІЯ IV: ВИМОГИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ЗАМОРОЖЕНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

1. Для цілей цієї секції, «дата виробництва» означає:

(a) для туш, півтуш та четвертин - дату забою;

(b) для туш диких тварин - дату умертвіння;

(c) для продуктів рибальства - дату збирання чи виловлювання;

(d) для будь-яких інших харчових продуктів тваринного походження, залежно від випадку, - дату перероблення, розбирання, подрібнення чи приготування.

2. Допоки не настане стадія, на якій харчові продукти маркуються відповідно до Директиви 2000/13/ЄС чи використовуються для подальшого перероблення, оператори ринку харчових продуктів повинні забезпечити, щоб у разі заморожених харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною оператору ринку харчових продуктів, якому харчові продукти постачаються, та, за відповідним запитом, компетентному органу, надавалася така інформація:

(a) дата виробництва; та

(b) дата заморожування, якщо відрізняється від дати виробництва.

Якщо харчові продукти вироблені з партії сировини з різними датами виробництва та заморожування, повідомляється найраніша дата виробництва та/або заморожування, залежно від випадку.

3. Відповідна форма, у якій повинна надаватися інформація, обирається постачальником заморожених харчових продуктів за дотримання умови, що визначена параграфом 2 інформація повинна бути чітко та недвозначно доступною для оператора ринку харчових продуктів, якому харчові продукти постачаються, та він може легко її отримати.

ДОДАТОК III

СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ

СЕКЦІЯ I: М’ЯСО СВІЙСЬКИХ КОПИТНИХ

Історія документа