Внесення змін і адаптація додатків I та II
1. Додатки I та II можуть бути адаптовані чи оновлені Комісією, беручи до уваги:
(a) потребу в перегляді рекомендацій, визначених у параграфі 2 частини B додатка I;
(b) досвід, здобутий завдяки впровадженню систем, заснованих на принципах системи НАССР, відповідно до статті 5;
(c) технологічний розвиток та його практичні наслідки, а також очікування споживачів щодо складу харчових продуктів;
(d) наукові консультації, зокрема, результати нових оцінювань ризиків;
(e) мікробіологічні та температурні критерії для харчових продуктів.
Такі інструменти, розроблені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим , шляхом його доповнення, повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, про яку йдеться у статті 14(3).
2. Беручи до уваги відповідні фактори ризику, Комісія може надавати можливість відступу від положень додатків I та II, зокрема, для полегшення імплементації статті 5 малими підприємствами, за умови, що такі відступи не вплинуть на досягнення цілей цього Регламенту. Такі інструменти, розроблені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту шляхом його доповнення, ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, про яку йдеться у статті 14(3).
3. Дбаючи про стале досягнення цілей цього Регламенту, держави-члени можуть відповідно до параграфів 4-7 цієї статті ухвалювати національні інструменти для пристосування вимог, встановлених додатком II.
4.
(a) Національні інструменти, вказані у параграфі 3, повинні мати на меті:
(i) дозволити подальше використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення чи розповсюдження харчових продуктів;
або
(ii) підлаштуватися під потреби суб’єктів господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, розташованих у регіонах, які перебувають під впливом особливих географічних обмежень.
(b) В інших випадках вони повинні застосовуватися лише до будівель, схем та обладнання потужностей.
5. Будь-яка держава-член, яка бажає ухвалити національні інструменти, визначені параграфом 3, повідомляє про це Комісії та іншим державам-членам. У такому повідомленні:
(a) має надаватися детальний опис вимог, які на думку держави-члена повинні бути адаптовані, та характер адаптації, якої вона прагне;
(b) мають описуватися дотичні харчові продукти та потужності;
(c) мають пояснюватися причини адаптації, включаючи, залежно від випадку, підсумкову інформацію про проведений аналіз небезпечних факторів та будь-які заходи, що будуть вжиті на забезпечення того, що адаптація не поставить під загрозу цілі цього Регламенту;
та
(d) має надаватися будь-яка інша відповідна інформація.
6. Іншим державам-членам надається три місяці з дати отримання повідомлення, визначеного у параграфі 5, для надання письмових коментарів Комісії. Якщо йдеться про адаптації на основі параграфа 4(b), такий період за запитом від будь-якої держави-члена може бути подовжений на чотири місяці. Комісія за власною ініціативою може, а в разі отримання письмових коментарів від однієї чи більше держав-членів - повинна надавати консультації державам-членам через комітет, вказаний у статті 14(1). Комісія може вирішити відповідно до процедури, передбаченої статтею 14(2), чи можуть заплановані заходи бути імплементовані, чи до них потрібно внести відповідні зміни. У відповідних випадках Комісія може пропонувати загальні інструменти відповідно до параграфів 1 та 2.
7. Держава-член може ухвалити національні інструменти, якими змінюються вимоги додатка II, лише:
(a) відповідно до рішення, ухваленого відповідно до параграфа 6;
або
(b) якщо протягом місяця після завершення періоду, визначеного у параграфі 6, Комісія не поінформувала держави-члени про те, що вона отримала письмові коментарі, або що вона має намір пропонувати ухвалити рішення відповідно до параграфа 6.