Ст. 1

Чинна редакція від 29.04.2004 · Регламент набрав чинності 20.05.2004

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює загальні правила для операторів ринку харчових продуктів стосовно гігієни харчових продуктів з урахуванням таких принципів:

(a) первинна відповідальність за безпечність харчових продуктів покладається на оператора ринку харчових продуктів;

(b) необхідно забезпечити безпечність харчових продуктів по всьому харчовому ланцюгу, починаючи з ланки первинного виробництва;

(c) важливо, щоб для харчових продуктів, які не можуть безпечно зберігатися в умовах температур навколишнього середовища, зокрема, для заморожених харчових продуктів, не було порушено холодовий ланцюг;

(d) загальна імплементація процедур, заснованих на принципах НАССР, разом із застосуванням належної гігієнічної практики, має підсилювати відповідальність операторів ринку харчових продуктів;

(e) настанови щодо належної практики є цінним інструментом, який допомагає операторам ринку харчових продуктів на всіх рівнях харчового ланцюга дотримуватися гігієнічних правил для харчових продуктів та використовувати принципи НАССР;

(f) необхідно запровадити мікробіологічні критерії та вимоги до дотримання температурного режиму на основі науково обґрунтованого оцінювання ризиків;

(g) необхідно забезпечити, щоб імпортовані харчові продукти відповідали принаймні таким само гігієнічним стандартам, що й харчові продукти, вироблені у Співтоваристві, або рівнозначним стандартам.

Цей Регламент застосовується на всіх стадіях виробництва, перероблення і розповсюдження харчових продуктів та до експорту, і він не обмежує більш спеціальних вимог до гігієни харчових продуктів.

2. Цей Регламент не застосовується до:

(a) первинного виробництва для приватного домашнього використання;

(b) домашнього приготування, зберігання харчових продуктів чи поводження з ними для приватного домашнього споживання;

(c) прямого постачання виробником невеликих обсягів первинних продуктів кінцевому споживачу чи місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають їх безпосередньо кінцевому споживачу;

(d) потужностей зі збирання і шкіряних заводів, які підпадають під визначення суб’єкт господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, лише через те, що вони обробляють сировинний матеріал для виробництва желатину чи колагену.

3. Держави-члени встановлюють норми, що регулюють діяльність, згадану в параграфі 2(c), у національному праві. Такі національні норми повинні забезпечувати досягнення цілей цього Регламенту.