Ст. 7

Чинна редакція від 09.07.2008 · Регламент набрав чинності 02.09.2008

Глава II. АКРЕДИТАЦІЯ

Транскордонна акредитація

1. Якщо орган з оцінювання відповідності подає запит на акредитацію, він повинен надіслати його національному органові з акредитації держави-члена, у якій його засновано, або національному органові з акредитації, до якого звернулася така держава-член відповідно до статті 4(2).

Однак орган з оцінювання відповідності може подати запит на акредитацію до національного органу з акредитації, відмінного від того, який зазначено у першому підпараграфі, у будь-якій з таких ситуацій:

(a) якщо держава-член, у якій його засновано, вирішила не створювати національний орган з акредитації та не зверталася до національного органу з акредитації іншої держави-члена відповідно до статті 4(2);

(b) якщо національні органи з акредитації, зазначені у першому підпараграфі, не проводять акредитацію видів діяльності з оцінювання відповідності, які прагнуть акредитувати;

(c) якщо національні органи з акредитації, зазначені у першому підпараграфі, не пройшли успішно взаємне оцінювання, відповідно до статті 10, щодо видів діяльності з оцінювання відповідності, які прагнуть акредитувати;

2. Якщо національний орган з акредитації отримує запит відповідно до параграфа 1(b) або (c), він повідомляє національний орган з акредитації держави-члена, у якій засновано орган з оцінювання відповідності, що подав запит. У такому разі національний орган з акредитації держави-члена, у якій засновано орган з оцінювання відповідності, що подав запит, може брати участь як спостерігач.

3. Національний орган з акредитації може звернутися до іншого національного органу з акредитації з проханням виконати частину роботи з оцінювання. У такому разі орган, який звертається з таким проханням, видає сертифікат про акредитацію.