Затвердження типу
1. З 2 липня 2007 року, якщо цього вимагає виробник, національні органи не можуть на підставах, пов’язаних із рівнем викидів і споживання палива, відмовляти у наданні затвердження типу ЄС для нового типу транспортного засобу або заборонити реєстрацію, продаж чи введення в експлуатацію нового транспортного засобу, якщо транспортний засіб, про який іде мова, відповідає цьому Регламенту та його імплементаційним інструментам, зокрема граничним значенням Євро-5, вказаним у таблиці 1 додатка І або граничним значенням Євро-6, вказаним у таблиці 2 додатка І.
2. З 1 вересня 2009 року або з 1 вересня 2010 року для транспортних засобів категорії N 1 (класів II і III) та категорії N 2 , національні органи на підставах, пов’язаних із рівнем викидів і споживання палива, повинні відмовляти у наданні затвердження типу ЄС чи національного затвердження типу для нових типів транспортних засобів, які не відповідають цьому Регламенту та його імплементаційним інструментам, зокрема додаткам, за винятком граничних значень Євро-6, вказаних у таблиці 2 додатка І. Для випробування щодо викидів із випускної труби, граничні значення, застосовувані до транспортних засобів, призначених для забезпечення конкретних соціальних потреб, повинні бути такими самими, як і для транспортних засобів класу III категорії N 1 .
3. 3 1 січня 2011 року або з 1 січня 2012 року для транспортних засобів категорії N 1 (класів II і III), категорії N 2 та транспортних засобів, призначених для забезпечення конкретних соціальних потреб, у разі, якщо нові транспортні засоби не відповідають цьому Регламенту та його імплементаційним інструментам, зокрема додаткам, за винятком граничних значень Євро-6, вказаних у таблиці 2 додатка І, національні органи повинні вважати сертифікати відповідності недійсними для цілей статті 7(1) Директиви 70/156/ЄЕС і заборонити реєстрацію, продаж чи введення в експлуатацію таких транспортних засобів на підставах, пов’язаних із рівнем викидів і споживання палива. Для випробування щодо викидів із випускної труби, граничні значення, застосовувані до транспортних засобів, призначених для забезпечення конкретних соціальних потреб, повинні бути такими самими, як і для транспортних засобів класу III категорії N 1 .
4. З 1 вересня 2014 року або з 1 вересня 2015 року для транспортних засобів категорії N 1 (класів II і III) та категорії N 2 , національні органи на підставах, пов’язаних із рівнем викидів і споживання палива, повинні відмовити у наданні затвердження типу ЄС чи національного затвердження типу для нових типів транспортних засобів, які не відповідають цьому Регламенту та його імплементаційним інструментам, зокрема граничним значенням Євро-6, вказаним у таблиці 2 додатка І.
5. 3 1 вересня 2015 року або з 1 вересня 2016 року для транспортних засобів категорії N 1 (класів II і III) та категорії N 2 , у разі, якщо нові транспортні засоби не відповідають цьому Регламенту та його імплементаційним інструментам, зокрема граничним значенням Євро-6, вказаним у таблиці 2 додатка I, національні органи повинні вважати сертифікати відповідності недійсними для цілей статті 7(1) Директиви 70/156/ЄЕС і заборонити реєстрацію, продаж чи введення в експлуатацію таких транспортних засобів на підставах, пов’язаних із рівнем викидів і споживання палива.
6. Значення гранично допустимих викидів у 5,0 мг/км за масою твердих частинок, вказане у таблицях 1 і 2 додатка І, є чинним з відповідних дат, визначених у параграфах 1, 2 та 3.
Значення гранично допустимих викидів у 4,5 мг/км за масою твердих частинок та рахунковою концентрацією частинок, вказане у таблицях 1 і 2 додатка I, є чинним з 1 вересня 2011 року для затвердження типу щодо нових типів транспортних засобів та з 1 січня 2013 року для усіх нових транспортних засобів, проданих, зареєстрованих або введених в експлуатацію на території Співтовариства.
7. Протягом трьох років від застосовних дат, визначених у параграфах 4 і 5, для затвердження типу, реєстрації, продажу чи введення в експлуатацію нових транспортних засобів, а також на вибір виробника, до транспортних засобів із двигунами з прямим впорскуванням і примусовим запалюванням застосовуватимуть як значення гранично допустимих викидів за рахунковою концентрацією частинок, що дорівнює 6 x 10 - 12 #/км.