Ст. 18

Чинна редакція від 15.05.2014 · Регламент набрав чинності 02.07.2014

Розділ III. ПРОЗОРІСТЬ ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ІНТЕРНАЛІІЗАТОРІВ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФІРМ, ЯКІ ТОРГУЮТЬ ПОЗА ОРГАНІЗОВАНИМ РИНКОМ, І РЕЖИМ РОЗМІРІВ КРОКУ ЗМІНИ ЦІНИ ДЛЯ СИСТЕМАТИЧНИХ ІНТЕРНАЛІІЗАТОРІВ

Обов’язок систематичних інтерналізаторів оприлюднювати тверді котирування облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди та деривативів

1. Інвестиційні фірми повинні оприлюднювати тверді котирування облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди та деривативів, що ними торгують на торговельному майданчику, для яких вони є систематичними інтерналізаторами і для яких існує ліквідний ринок, якщо виконані такі умови:

(a) котирування запитує в них клієнт систематичного інтерналізатора;

(b) вони погоджуються надати котирування.

2. Що стосується облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди та деривативів, якими торгують на торговельному майданчику і для яких не існує ліквідного ринку, систематичні інтерналізатори повинні розкривати котирування своїм клієнтам за їх запитом, якщо вони погоджуються надати котирування. Цей обов’язок може не застосуватися в разі дотримання умов, визначених у статті 9(1).

3. Систематичні інтерналізатори можуть у будь-який час оновити свої котирування. Вони можуть відкликати свої котирування за виняткових ринкових умов.

4. Держави-члени повинні вимагати, щоб фірми, які відповідають означенню систематичного інтерналізатора, повідомили про це свій компетентний орган. Таке повідомлення повинне бути надане ESMA. ESMA повинен створити перелік усіх систематичних інтерналізаторів у Союзі.

5. Систематичні інтерналізатори повинні надавати тверді котирування, опубліковані згідно з параграфом 1, іншим своїм клієнтам. Незважаючи на це, їм дозволяється вирішувати, на основі їхньої комерційної політики та в об’єктивний і недискримінаційний спосіб, яким клієнтам надавати доступ до їхніх котирувань. З цією метою систематичні інтерналізатори повинні мати чіткі стандарти управління доступом до їхніх котирувань. Систематичні інтерналізатори можуть відмовитися вступати в ділові відносини з клієнтами або припиняти такі відносини з комерційних міркувань, таких як кредитоспроможність клієнта, ризик контрагента і остаточні розрахунки за операцією.

6. Систематичні інтерналізатори зобов'язані здійснювати операції на оприлюднених умовах з будь-яким іншим клієнтом, якому надано котирування відповідно до параграфа 5, якщо розмір котирування дорівнює або менше розміру, специфічного для відповідного фінансового інструмента, що визначений згідно зі статтею 9(5)(d).

На систематичних інтерналізаторів не поширюється обов'язок публікувати тверде котирування відповідно до параграфа 1 для фінансових інструментів, які перебувають нижче порогового значення ліквідності, визначеного згідно зі статтею 9(4).

7. Систематичним інтерналізаторам дозволяється встановлювати недискримінаційні та прозорі ліміти на кількість операцій, які вони зобов'язуються здійснити для клієнтів за будь-яким конкретним котируванням.

8. Котирування, опубліковані відповідно до параграфів 1 і 5, а також котирування, розмір яких дорівнює або нижче розміру, зазначеного в параграфі 6, повинні бути оприлюднені у спосіб, який є легкодоступним для інших учасників ринку, на розумній комерційній основі.

9. Котирувальна ціна або ціни повинні бути такими, щоб забезпечувати дотримання систематичним інтерналізатором його обов'язків згідно зі статтею 27 Директиви 2014/65/ЄС, якщо застосовно, і повинні відображати поточні ринкові умови в розрізі цін, за якими здійснюються операції з тим самим або подібним фінансовим інструментом на торговельному майданчику.

Однак в обґрунтованих випадках вони можуть виконувати розпорядження за вигіднішою ціною за умови, що така ціна перебуває в межах оприлюдненого діапазону, близького до ринкових умов.

10. Систематичні інтерналізатори не підпадають під дію цієї статті, якщо вони здійснюють операції, розміри яких перевищують розмір, специфічний для відповідного фінансового інструмента, що визначений згідно зі статтею 9(5)(d).

11. Щодо пакетного розпорядження та без обмеження параграфа 2, обов'язки, передбачені в цій статті, застосовуються тільки до пакетного розпорядження в цілому, а не до будь-якого компонента пакетного розпорядження окремо.