Предмет і сфера застосування
1. Цей Регламент встановлює єдині вимоги щодо таких дій:
(a) розкриття даних про торговельні операції для громадськості;
(b) повідомлення компетентним органам про операції;
(c) торгівля деривативами на організованих майданчиках;
(d) недискримінаційний доступ до клірингу та недискримінаційний доступ до торгівлі бенчмарками;
(e) повноваження компетентних органів. ESMA та ЕВА щодо втручання стосовно продуктів, а також повноваження ESMA щодо засобів контролю управління позиціями та лімітів позицій;
(f) надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності фірмами третіх країн після ухвалення Комісією застосовного рішення щодо еквівалентності, із заснуванням філії або без неї.
2. Цей Регламент застосовується до інвестиційних фірм, авторизованих згідно з Директивою 2014/65/ЄС, і кредитних установ, авторизованих згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС ( - 1), при наданні інвестиційних послуг та/або здійсненні інвестиційної діяльності, а також до операторів ринку, включно з будь-якими торговельними майданчиками, роботою яких вони управляють.
3. Розділ V цього Регламенту також застосовується до всіх фінансових контрагентів, як означено у статті 2(8) Регламенту (ЄС) № 648/2012, і до всіх нефінансових контрагентів, які підпадають під дію статті 10(1)(b) зазначеного Регламенту.
4. Розділ VI цього Регламенту також застосовується до центральних контрагентів і осіб із правами власності на бенчмарки.
4a. Глава 1 розділу VII цього Регламенту також застосовується до фірм третіх країн, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність у Союзі.
5. Розділ VIII цього Регламенту застосовується до фірм третіх країн, які надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність після ухвалення Комісією застосовного рішення щодо еквівалентності, із заснуванням філії або без неї.
5a. Розділ II та розділ III цього Регламенту не застосовуються до операцій фінансування з цінними паперами, як означено в пункті (11) статті 3 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2015/2365 ( - 2).
6. Статті 8, 10, 18 та 21 не застосовуються до регульованих ринків, операторів ринку та інвестиційних фірм стосовно операції, у рамках якої контрагентом виступає член Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) і яка здійснюється на виконання монетарної, валютної політики та політики фінансової стабільності, на реалізацію якої такий член ЄСЦБ має юридичні повноваження, якщо такий член надав попереднє повідомлення своєму контрагенту про те, що операція підлягає звільненню.
7. Параграф 6 не застосовується до операцій, які здійснюються будь-якими членами ЄСЦБ на виконання їхніх інвестиційних операцій.
8. ESMA, у тісній співпраці з ЄСЦБ. розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити операції, пов’язані з монетарною, валютною політикою та політикою фінансової стабільності, і типи операцій, до яких застосовуються параграфи 6 і 7.
ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, згідно з процедурою, встановленою у статтях 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
9. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 50 для розширення сфери застосування параграфа 6 на інші центральні банки.
З цією метою Комісія повинна, до 01 червня 2015 року, подати Європейському Парламенту і Раді звіт з оцінкою режиму, застосовного до операцій центральних банків третіх країн, до яких для цілей цього параграфа належить Банк міжнародних розрахунків. Такий звіт повинен містити аналіз їхніх визначених законом завдань і обсягів торгівлі в Союзі. У такому звіті:
(a) повинні бути визначені положення, які застосовуються у відповідних третіх країнах, щодо регуляторного розкриття інформації про операції центральних банків, включно з операціями, які здійснюються членами ЄСЦБ у таких третіх країнах, та
(b) повинен бути оцінений потенційний вплив таких вимог щодо регуляторного розкриття в Союзі на операції центральних банків третіх країн.
Якщо у звіті буде зазначено, що звільнення, передбачене в параграфі 6, необхідне для операцій, у рамках яких контрагентом виступає центральний банк третьої країни, який реалізує монетарну політику, здійснює валютні операції та операції для забезпечення фінансової стабільності, Комісія повинна передбачити застосування зазначеного звільнення до такого центрального банку третьої країни.