Виконання наглядових повноважень та накладання санкцій
1. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб при визначенні типу та рівня адміністративних санкцій компетентні органи враховували всі релевантні обставини, у тому числі, у відповідних випадках:
(a) тяжкість і тривалість порушення;
(b) ступінь відповідальності особи, відповідальної за вчинення порушення;
(c) фінансову спроможність особи, відповідальної за вчинення порушення, яка визначається, наприклад, розміром загального обороту юридичної особи або розміром річного доходу фізичної особи;
(d) важливість прибутків, які були отримані особою, відповідальною за вчинення порушення, або збитків, яких їй удалося уникнути, тією мірою, якою їх можна визначити;
(e) рівень співпраці особи, відповідальної за вчинення порушення, з компетентним органом, без обмеження необхідності забезпечення повернення прибутків, які були отримані особою, відповідальною за вчинення порушення, або збитків, яких їй вдалося уникнути;
(f) попередні порушення, вчинені особою, відповідальною за вчинення порушення; та
(g) заходи, вжиті особою, відповідальною за вчинення порушення, для запобігання його повторенню.
2. При виконанні своїх повноважень із накладання адміністративних санкцій та вжиття інших адміністративних заходів за статтею 30 компетентні органи повинні тісно співпрацювати між собою для забезпечення дієвості та доцільності в рамках цього Регламенту наглядових та слідчих повноважень, які вони виконують, санкцій, які вони накладають, та інших адміністративних заходів, яких вони вживають. Вони повинні координувати свої дії згідно зі статтею 25 для уникнення дублювань і накладань у виконанні їхніх наглядових та слідчих повноважень, а також при накладанні адміністративних санкцій у транскордонних справах.