Ст. 4

Чинна редакція від 18.06.2009 · Регламент набрав чинності 07.08.2009

Обов’язки виробників

1. Виробники повинні продемонструвати, що всі нові транспортні засоби, реалізовані, зареєстровані чи введені в експлуатацію на території Співтовариства, усі нові двигуни, продані чи введені в експлуатацію на території Співтовариства, та всі нові змінні засоби контролю забруднення, що потребують затвердження типу відповідно до статей 8 і 9, продані чи введені в експлуатацію на території Співтовариства, затверджені за типом згідно з цим Регламентом та його імплементаційними інструментами.

2. Виробники повинні забезпечити дотримання процедур затвердження типу для верифікації відповідності виробництва, довговічності засобів контролю забруднення та експлуатаційної відповідності.

Вжиті виробником технічні заходи повинні бути такими, щоб гаранту вати дієве обмеження викидів з випускної труби, як передбачено цим Регламентом та його імплементаційними інструментами, впродовж штатного строку служби транспортних засобів за нормальних умов експлуатації.

З цією метою пробіг і період часу, виходячи з яких має бути проведено випробування на довговічність засобів контролю забруднення, передбачені для затвердження типу і випробування відповідності транспортних засобів або двигунів, що перебувають в експлуатації, повинні бути такими:

(a) 160000 км або п’ять років, залежно від того, що настане раніше, для двигунів, встановлених на транспортні засоби категорії M 1 , N 1 і М 2 ;

(b) 300000 км або шість років, залежно від того, що настане раніше, для двигунів, встановлених на транспортні засоби категорії N 2 , N 3 з максимальною технічно допустимою масою не більше 16 тонн та М 3 клас I, клас II, клас A та клас B з максимальною технічно допустимою масою не більше 7,5 тонн;

(c) 700000 км або сім років, залежно від того, що настане раніше, для двигунів, встановлених на транспортні засоби категорії N 3 з максимальною технічно допустимою масою понад 16 тонн та М 3 клас III та клас B з максимальною технічно допустимою масою понад 7,5 тонн.

3. Комісія повинна встановити конкретні процедури та вимоги до імплементації параграфів 1 та 2 цієї статті. Такі інструменти, розроблені для внесення змін до несуттєвих елементів цього Регламенту шляхом його доповнення, ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, про яку йдеться у статті 13(2).