Вирахування непрацюючих експозицій
1. Для цілей пункту (m) статті 36(1), установи повинні визначити відповідну суму недостатнього покриття окремо для кожної непрацюючої експозиції, яку буде вирахувано з елементів основного капіталу першого рівня, шляхом віднімання суми, визначеної у пункті (b) цього параграфа, від суми, визначеної у пункті (a) цього параграфа, якщо сума, зазначена у пункті (a), перевищує суму, зазначену в пункті (b):
(a) сума:
(i) незабезпеченої частини кожної непрацюючої експозиції, якщо є, помножена на відповідний коефіцієнт, зазначений у параграфі 2;
(ii) забезпеченої частини кожної непрацюючої експозиції, якщо є, помножена на відповідний коефіцієнт, зазначений у параграфі 3;
(b) сума таких елементів, за умови що вони стосуються тієї самої непрацюючої експозиції:
(i) коригування на специфічний кредитний ризик;
(ii) додаткові коригування вартості відповідно до статей 34 та 105;
(iii) інші зменшення власних коштів;
(iv) для установ, які обчислюють суми зважених на ризик експозицій із використанням Методу на основі внутрішніх рейтингів, абсолютна вартість сум, вирахуваних згідно з пунктом (d) статті 36(1), які стосуються непрацюючих експозицій, при цьому абсолютна вартість, що відноситься на кожну непрацюючу експозицію, визначається шляхом множення сум, вирахуваних відповідно до пункту (d) статті 36(1), на частку суми очікуваних втрат непрацюючої експозиції у загальній сумі очікуваної втрати від дефолтних чи недефолтних експозицій, у відповідних випадках;
(v) якщо непрацююча експозиція придбавається за ціною, що є нижчою за ніж сума, якою володіє боржник, різниця між ціною купівлі та сумою, якою володів боржник;
(vi) суми, списані установою до того, як експозицію було класифіковано як непрацюючу.
Забезпеченою частиною непрацюючої експозиції є частина експозиції, яка для цілей обчислення вимог до власних коштів відповідно до розділу II частини третьої вважається такою, що її гарантовано фінансово забезпеченим кредитним захистом чи не забезпеченим фінансово кредитним захистом або повністю та в цілому забезпечено іпотекою.
Незабезпеченій частині непрацюючої експозиції відповідає різниця, якщо є, між вартістю експозиції, як зазначено у статті 47a(1), та забезпеченою частиною експозиції, за наявності.
2. Для цілей пункту (a)(i) параграфа 1, застосовуються такі коефіцієнти:
(a) 0,35 для незабезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем третього року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(b) 1 для незабезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується з першого дня четвертого року після класифікації експозиції як непрацюючої.
3. Для цілей пункту (a)(ii) параграфа 1, застосовуються такі коефіцієнти:
(a) 0,25 для забезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем четвертого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(b) 0,35 для забезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем п'ятого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(c) 0,55 для забезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем шостого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(d) 0,70 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої нерухомим майном відповідно до розділу II частини третьої, або яка є житловою позикою, яку гарантовано прийнятним надавачем захисту, як зазначено в статті 201, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем сьомого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(e) 0,80 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої іншим забезпеченим або не забезпеченим фінансово кредитним захистом згідно з положеннями розділу II частини третьої, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем сьомого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(f) 0,80 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої нерухомим майном відповідно до розділу II частини третьої, або яка є житловою позикою, яку гарантовано прийнятним надавачем захисту, як зазначено в статті 201, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем восьмого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(g) 1 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої іншим забезпеченим або не забезпеченим фінансово кредитним захистом згідно з положеннями розділу II частини третьої, що застосовується починаючи з першого дня восьмого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(h) 0,85 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої нерухомим майном відповідно до розділу II частини третьої, або яка є житловою позикою, яку гарантовано прийнятним надавачем захисту, як зазначено в статті 201, що застосовується протягом періоду між першим та останнім днем дев'ятого року після класифікації експозиції як непрацюючої;
(i) 1 для частини непрацюючої експозиції, забезпеченої нерухомим майном відповідно до розділу II частини третьої, або яка є житловою позикою, яку гарантовано прийнятним надавачем захисту, як зазначено в статті 201, що застосовується починаючи з першого дня восьмого року після класифікації експозиції як непрацюючої.
4. Як відступ від параграфа 3 цієї статті, до частини непрацюючої експозиції, гарантованої чи застрахованої офіційним експортно-кредитним агентством або гарантованої чи контргарантованої прийнятним надавачем захисту, зазначеним у пунктах (a)-(e) статті 201(1), незабезпеченим експозиціям у якій буде присвоєно вагу ризику 0% згідно з главою 2 розділу II частини третьої, застосовуються такі коефіцієнти:
(a) 0 для забезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується протягом періоду між першим та сьомим роками після класифікації експозиції як непрацюючої; та
(b) 1 для забезпеченої частини непрацюючої експозиції, що застосовується з першого дня восьмого року після класифікації експозиції як непрацюючої.
5. EBA повинен оцінити практики визначення вартості забезпечених непрацюючих експозицій та може розробити настанови з визначенням єдиної методології, включно з мінімальними вимогами щодо переоцінки у частині строків та спеціалізованих методів, для пруденційного оцінювання прийнятних форм забезпеченого та не забезпеченого фінансово кредитного захисту, зокрема, стосовно припущень, притаманних для їх відновлюваності та примусового виконання. Такі настанови також можуть включати загальні методологічні аспекти щодо визначення вартості забезпеченої частини непрацюючої експозиції, як зазначено у параграфі 1.
Такі настанови повинні бути видані відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
6. Як відступ від положень параграфа 2, якщо між першим роком та другим роком після класифікації як непрацюючої експозиції було надано поступку, передбачений у параграфі 2 коефіцієнт, що застосовується на дату надання поступки, підлягає застосуванню протягом додаткового періоду тривалістю один рік.
Як відступ від положень параграфа 3, якщо між другим роком та шостим роком після класифікації як непрацюючої експозиції було надано поступку, передбачений у параграфі 3 коефіцієнт, що застосовується на дату надання поступки, підлягає застосуванню протягом додаткового періоду тривалістю один рік.
Цей параграф застосовується лише стосовно першого випадку надання поступки після класифікації експозиції як непрацюючої.
Підсекція 2
Виключення та альтернативи, що застосовуються до вирахувань з елементів основного капіталу першого рівня