Притоки
1. Установи повинні звітувати про їхні притоки ліквідності. Притоки ліквідності обмежуються 75% відтоків ліквідності. Установи можуть виключити з такого обмеження притоки ліквідності за депозитами, розміщеними в інших установах, які відповідають критеріям для застосування підходу, визначеного у статті 113(6) або (7) цього Регламенту.
Установи можуть виключити з такого обмеження притоки ліквідності від грошових сум, які підлягають сплаті позичальниками та облігаційними інвесторами, якщо такі притоки пов'язані з іпотечним кредитуванням, яке фінансується за рахунок облігацій, що відповідають критеріям для застосування підходу, визначеного у статті 129(4), (5) або (6) цього Регламенту, або за рахунок облігацій з покриттям, як означено в пункті (1) статті 3 Директиви (ЄС) 2019/2162. Установи можуть виключити притоки за пільговими позиками, за якими установи виступають посередниками. За наявності попередньої згоди компетентного органу, що відповідає за нагляд на індивідуальній основі, установа може повністю або частково виключити притоки, за якими надавачем ліквідності є материнська або дочірня установа установи, материнська або дочірня інвестиційна фірма установи або інша дочірня установа тієї самої материнської установи чи материнської інвестиційної фірми, або пов'язана з установою, як визначено у статті 22(7) Директиви 2013/34/ЄС.
2. Притоки ліквідності повинні вимірюватися в розрізі наступних 30 днів. Вони повинні охоплювати лише договірні притоки від експозицій, які не прострочені та стосовно яких установа не має підстав очікувати невиконання зобов'язань протягом 30-денного часового горизонту. Притоки ліквідності підлягають звітуванню в повному обсязі з окремим звітуванням про такі притоки:
(a) грошові суми, які підлягають сплаті клієнтами, що не є фінансовими клієнтами, для цілей виплати основної суми, підлягають зниженню на 50% їхньої вартості або на суму договірних зобов'язань з надання фінансування перед такими клієнтами, залежно від того, яка із цих сум є більшою. Це положення не застосовується до грошових сум, які підлягають сплаті за забезпеченими кредитними операціями та операціями на умовах ринку капіталу, як означено в пункті (3) статті 192, які забезпечені ліквідними активами згідно зі статтею 416, як зазначено в пункті (d) цього параграфа.
Як відступ від першого підпараграфа цього пункту, установи, які мають зобов'язання, зазначене у статті 424(6), щоб мати змогу надати пільгову позику кінцевому отримувачу, можуть враховувати притік у межах суми відтоку, яку вони застосовують до відповідного зобов'язання з надання таких пільгових позик;
(b) грошові кошти, які підлягають сплаті за операціями торговельного фінансування, зазначеними в пункті (b) другого підпараграфа статті 162(3), із залишковим строком погашення до 30 днів повинні враховуватися в повному обсязі як притоки;
(c) позики з невизначеною договірною датою припинення дії повинні враховуватися з притоком у розмірі 20% за умови, що за договором установі дозволено відмовитися та вимагати виплати упродовж 30 днів;
(d) грошові суми, які підлягають сплаті за забезпеченими кредитними операціями та операціями на умовах ринку капіталу, як означено в пункті (3) статті 192, якщо вони забезпечені ліквідними активами, як зазначено у статті 416, не враховуються у межах вартості ліквідних активів, без урахування дисконтів, і повинні враховуватися в повному обсязі в межах залишкових грошових сум, які підлягають сплаті;
(e) грошові суми, що підлягають сплаті, до яких установа, яка повинна сплатити такі грошові суми, застосовує підхід згідно зі статтею 422(3) і (4), множать на відповідний симетричний приток;
(f) грошові суми, які підлягають сплаті за рахунок позицій за основними індексними інструментами власного капіталу, за умови відсутності подвійного обліку з ліквідними активами;
(g) будь-які невикористані кредитні лінії або механізми підтримки ліквідності та будь-які інші отримані зобов'язання не підлягають врахуванню.
3. Відтоки та притоки, очікувані протягом 30-денного часового горизонту за контрактами, зазначеними в додатку II, повинні відображатися на нетто-основі для всіх контрагентів і повинні бути помножені на 100% у випадку чистого відтоку. Нетто-основа також означає, що не враховується забезпечення, яке підлягає отриманню і яке відповідає критеріям ліквідних активів згідно зі статтею 416.
4. Як відступ від пункту (g) параграфа 2, компетентні органи можуть надати дозвіл на застосування вищого притоку в індивідуальному порядку для кредитних ліній і механізмів підтримки ліквідності в разі виконання всіх зазначених нижче умов:
(a) існують підстави очікувати вищого притоку навіть в умовах комбінованого ринкового та ідіосинкратичного стресу надавача;
(b) контрагент є материнською або дочірньою установою установи або іншою дочірньою установою тієї самої материнської установи чи пов'язаний з установою відносинами у розумінні статті 12(1) Директиви 83/349/ЄЕС, або є учасником тієї самої схеми інституційного захисту, зазначеної у статті 113(7) цього Регламенту, або центральною установою чи учасником мережі, яка підпадає під дію звільнення, зазначеного у статті 10 цього Регламенту;
(c) відповідний симетричний або більш консервативний відтік застосовується контрагентом, як відступ від статей 422, 423 та 424;
(d) установа та контрагент мають осідок у тій самій державі-члені.
5. Компетентні органи можуть не застосовувати умову, визначену в пункті (d) параграфа 4, у разі застосування статті 20(1)(b). У такому разі повинні бути дотримані об'єктивні критерії, визначені в делегованому акті, зазначеному у статті 460. Якщо дозволяється застосовувати такий вищий притік, компетентні органи повинні повідомити EBA про результат процесу, зазначеного у статті 20(1)(b). Виконання умов для застосування таких вищих притоків повинне регулярно перевірятися компетентними органами.
6. EBA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для уточнення додаткових об'єктивних критеріїв, зазначених у параграфі 5.
ЕВА подає Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 01 січня 2015 року.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.
7. Установи не повинні звітувати про притоки за будь-яким із ліквідних активів, повідомлених згідно зі статтею 416, за винятком виплати, які підлягають сплаті за активами, які не відображені в ринковій вартості активу.
8. Установи не повинні звітувати про притоки за будь-якими новими прийнятими зобов'язаннями.
9. Установи повинні враховувати притоки ліквідності, що підлягають отриманню у третіх країнах, щодо яких існують обмеження щодо передачі або які деноміновані в неконвертованих валютах, тільки в обсязі, у якому вони відповідають відтокам у відповідній третій країні або валюті.