Звітування про ліквідні активи
1. Установи повинні звітувати про зазначені нижче елементи як про ліквідні активи, крім випадків, коли вони виключені згідно з параграфом 2, і тільки якщо ліквідні активи відповідають умовам у параграфі 3:
(a) грошові кошти та грошові кошти та експозиції до центральних банків, тією мірою, якою такі експозиції можуть бути в будь-який час відкликані у стресових умовах. Що стосується депозитів, утримуваних у центральних банках, компетентний орган і центральний банк повинні намагатися досягти спільного розуміння щодо обсягу, у якому можуть бути зняті мінімальні резерви у стресових умовах;
(b) інші переказні активи з надзвичайно високою ліквідністю та кредитною якістю;
(c) переказні активи, які являють собою вимоги до або гарантовані:
(i) центральним урядом держави-члена, регіону з фіскальною автономією на встановлення та стягнення податків або третьої країни в національній валюті центрального або регіонального уряду, якщо установа зазнає ризику ліквідності в такій державі-члені або третій країні, який вона покриває шляхом утримання таких ліквідних активів;
(ii) центральними банками та установами публічного сектора, що не є центральним урядом, у національній валюті центрального банку та установи публічного сектора;
(iii) Банком міжнародних розрахунків, Міжнародним валютним фондом, Комісією та багатосторонніми банками розвитку;
(iv) Європейським фондом фінансової стабільності та Європейським стабілізаційним механізмом;
(d) переказні активи з високою ліквідністю та кредитною якістю;
(e) резервні кредитні лінії, надані центральними банками в рамках грошово-кредитної політики, за умови, що такі лінії не забезпечені ліквідними активами, без урахування екстреної підтримки ліквідності;
(f) якщо кредитна установа належить до мережі згідно з положеннями права або законодавства, встановлені правом або законом мінімальні депозити у центральній кредитній установі та інше ліквідне фінансування, доступне за законом або договором, з боку центральної кредитної установи або установ, які є учасниками мережі, зазначеної у статті 113(7), або які мають право на застосування звільнення, передбаченого у статті 10, тією мірою, якою таке фінансування не забезпечене ліквідними активами.
До встановлення єдиного означення, згідно зі статтею 460, високої та надзвичайно високої ліквідності та кредитної якості, установи повинні самі визначати у встановленій валюті переказні активи з високою або надзвичайно високою ліквідністю та кредитною якістю, відповідно. До встановлення єдиного означення компетентні органи можуть, з урахуванням критеріїв, зазначених у статті 509(3), (4) та (5), надавати загальні настанови, яких повинні дотримуватися установи при визначенні активів з високою або надзвичайно високою ліквідністю та кредитною якістю. За відсутності таких настанов установи повинні використовувати із цією метою прозорі та об'єктивні критерії, у тому числі деякі або всі критерії, зазначені у статті 509(3), (4) та (5).
2. Зазначені нижче активи не повинні вважатися ліквідними активами:
(a) активи, які були випущені кредитною установою, крім випадків, коли вони відповідають одній з таких умов:
(i) вони є облігаціями, які мають право на застосування підходу, визначеного у статті 129(4) та (5), або забезпеченими активами інструментами, якщо доведено, що вони мають найвищу кредитну якість, як встановлено EBA відповідно до критеріїв у статті 509(3), (4) та (5);
(ii) вони є облігаціями з покриттям, як означено в пункті (1) статті 3 Директиви (ЄС) 2019/2162, іншими ніж ті, які зазначені в пункті (i) цього пункту;
(iii) кредитна установа була створена центральним або регіональним урядом держави-члена і такий уряд має обов'язок захищати економічну базу установи та підтримувати її рентабельність протягом строку її існування, або актив явно гарантований таким урядом, або принаймні 90% позик, наданих установою, прямо або опосередковано гарантовані таким урядом, і актив переважно використовується для фінансування пільгових позик, наданих на неконкурентній, неприбутковій основі для сприяння досягненню цілей публічної політики такого уряду;
(b) активи, надані установі в якості забезпечення за операціями зворотного репо та операціями фінансування з цінними паперами, які утримуються установою тільки для пом'якшення кредитного ризику і які не до доступні за законом або договором для використання установою;
(c) активи, випущені одним із таких суб'єктів:
(i) інвестиційною фірмою;
(ii) страховою компанією;
(iii) фінансовою холдинговою компанією;
(iv) фінансовою холдинговою компанією змішаного типу;
(v) будь-яким іншим суб'єктом, який здійснює в якості основної діяльності один або більше видів діяльності, зазначених у додатку I до Директиви 2013/36/ЄС.
3. Згідно з параграфом 1, установи повинні звітувати про активи, які відповідають зазначеним нижче критеріям, як про ліквідні активи:
(a) активи не обтяжені або доступні в пулах забезпечення для використання з метою отримання додаткового фінансування в рамках гарантованих або, якщо пулом управляє центральний банк, негарантованих, але ще не фінансованих кредитних ліній, доступних установі;
(b) активи не видані установою, її материнськими або дочірніми установами або іншою дочірньою установою її материнської установи або материнської фінансової холдингової компанії;
(c) ціна активів, у загальному, погоджена учасниками ринку та може бути з легкістю спостерігатися на ринку, або їхня ціна може бути визначена за формулою, яку легко розрахувати на основі загальнодоступних вхідних даних, і не залежить від сильних припущень, які є типовими для структурованих або екзотичних продуктів;
(d) активи включені до лістингу на визнаній біржі або призначені для торгівлі на умовах активного прямого продажу чи простого договору про продаж із зобов'язанням зворотного викупу на ринках зворотного викупу; такі критерії повинні оцінюватися окремо для кожного ринку.
Умови, зазначені в пунктах (c) і (d) першого підпараграфа, не застосовуються до активів, зазначених у пунктах (a), (e) та (f) параграфа 1.
4. Незважаючи на положення параграфів 1, 2 та 3, до визначення обов'язкової вимоги до ліквідності згідно зі статтею 460 і згідно з другим підпараграфом параграфа 1 цієї статті установи повинні звітувати про:
(a) інші активи, які не відповідають критеріям прийнятності центрального банку, але які призначені для торгівлі, як-от інструменти власного капіталу та золото, на основі прозорих і об'єктивних критеріїв, у тому числі деяких або всіх критеріїв, зазначених у статті 509(3), (4) та (5);
(b) інші активи, які відповідають критеріям прийнятності центрального банку та призначені для торгівлі, як-от забезпечені активами інструменти найвищої кредитної якості, як встановлено EBA згідно з критеріями у статті 509(3), (4) та (5);
(c) інші активи, які відповідають критеріям прийнятності центрального банку, але які не призначені для торгівлі, як-от кредитні вимоги, як встановлено EBA згідно з критеріями у статті 509(3), (4) та (5).
5. Акції та паї компаній колективного інвестування можуть розглядатися як ліквідні активи до досягнення абсолютної суми 500 млн євро або еквівалентної суми в національній валюті в портфелі ліквідних активів кожної установи за умови, що виконано вимоги, встановлені у статті 132(3) і що компанія колективного інвестування, крім деривативів для пом'якшення процентного, кредитного або валютного ризику, інвестує тільки в ліквідні активи, як зазначено в параграфі 1 цієї статті.
Використання або потенційне використання компанією колективного інвестування деривативних інструментів для хеджування ризиків дозволених інвестицій не перешкоджає прийнятності такої компанії колективного інвестування для застосування підходу, зазначеного в першому підпараграфі цього параграфа. Якщо вартість акцій або паїв компанії колективного інвестування регулярно не оцінюється за ринковою вартістю третіми особами, зазначеними в пунктах (a) і (b) статті 418(4), і компетентний орган не переконаний, що установа розробила надійні методології та процеси для такого оцінювання, як зазначено у статті 418(4), акції або паї такої компанії колективного інвестування не вважаються ліквідними активами.
6. Якщо ліквідний актив перестає відповідати вимозі до ліквідних активів, визначеній у цій статті, установа може все одно продовжувати вважати його ліквідним активом протягом додаткового періоду тривалістю 30 днів. Якщо ліквідний актив компанії колективного інвестування перестає бути прийнятним для цілей застосування підходу, визначеного в параграфі 5, акції або паї компанії колективного інвестування все одно можуть вважатися ліквідним активом протягом додаткового періоду тривалістю 30 днів за умови, що такі активи не перевищують 10% загальних активів компанії колективного інвестування.