Терміни та означення
Для цілей цієї частини застосовуються такі терміни та означення:
(1) «фінансовий клієнт» означає клієнта, у тому числі фінансового клієнта, що належить до нефінансової корпоративної групи, який здійснює один або більше видів діяльності, зазначених у додатку I до Директиви 2013/36/ЄС, у якості своєї основної діяльності або є одним із таких суб'єктів:
(a) кредитною установою;
(b) інвестиційною фірмою;
(c) суб'єктом спеціального призначення для цілей сек'юритизації;
(d) компанією колективного інвестування;
(e) схемою інвестування закритого типу;
(f) страховою компанією;
(g) перестраховою компанією;
(h) фінансовою холдинговою компанією або фінансовою холдинговою компанією змішаного типу;
(i) фінансовою установою;
(j) пенсійною схемою, як означено в пункті (10) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;
(2) «роздрібний депозит» означає зобов'язання перед фізичною особою або МСП, якщо МСП відповідає критеріям для включення до класу роздрібних експозицій згідно зі стандартизованим підходом або підходом на основі внутрішніх рейтингів до кредитного ризику, або зобов'язання перед компанією, яка має право на застосування підходу, визначеного у статті 153(4), і якщо агреговані депозити такого МСП або компанії на груповій основі не перевищують 1 млн євро;
(3) «персональна інвестиційна компанія», або «ПІК», означає суб'єкта господарювання або траст, власник або бенефіціарний власник якого є фізичною особою або групою тісно пов'язаних фізичних осіб, що не здійснює будь-якої іншої комерційної, промислової або професійної діяльності і що був створений з виключною метою управління приватним капіталом власника або власників, включно з додатковими видами діяльності, такими як відокремлення активів власника від корпоративних активів, сприяння передачі активів у сім'ї або запобігання розподілу активів після смерті члена сім'ї, за умови, що такі додаткові види діяльності пов'язані з основною метою управління приватним капіталом власників;
(4) «депозитний брокер» означає фізичну особу або суб'єкта господарювання, що розміщує депозити третіх осіб, у тому числі роздрібні депозити та корпоративні депозити, за винятком депозитів фінансових клієнтів, у кредитних установах в обмін на плату;
(5) «необтяжені активи» означає активи, які не підпадають під дію жодного правового, договірного, регуляторний або іншого обмеження, що не дає установі змоги реалізувати, продати, передати, відступити або, у загальному, відчужити такі активи шляхом прямого продажу або за допомогою договору репо;
(6) «необов'язкове надлишкове забезпечення» означає будь-яку суму активів, яку установа не зобов'язана надавати у зв'язку з випуском облігацій з покриттям згідно з правовими або регуляторними вимогами, договірними зобов'язаннями або через ринкову дисципліну, у тому числі, зокрема, коли активи надаються понад мінімальну правову або регуляторну вимогу щодо надлишкового забезпечення, застосовну до облігацій з покриттям згідно з національним правом держави-члена або третьої країни;
(7) «вимога до покриття активами» означає співвідношення між активами та зобов'язаннями, як визначено згідно з національним правом держави-члена або третьої країни для цілей поліпшення кредитної якості стосовно облігацій з покриттям;
(8) «маржинальні позики» означає забезпечені позики, надані клієнтам з метою відкриття торговельних позицій із використанням запозичених коштів;
(9) «деривативні контракти» означає деривативні контракти, зазначені в додатку II, і кредитні деривативи;
(10) «стрес» означає раптове або серйозне погіршення платоспроможності або ліквідності установи внаслідок змін ринкових умов або ідіосинкратичних факторів, унаслідок чого виникає значний ризик того, що установа буде нездатною виконати свої зобов'язання, строк погашення яких настав, протягом наступних 30 днів;
(11) «активи рівня 1» означає активи з надзвичайно високою ліквідністю та кредитною якістю, як зазначено у другому підпараграфі статті 416(1);
(12) «активи рівня 2» означає активи з високою ліквідністю та кредитною якістю, як зазначено у другому підпараграфі статті 416(1) цього Регламенту; активи рівня 2 далі поділяються на активи рівня 2A та 2B, як визначено в делегованому акті, зазначеному у статті 460(1);
(13) «буферний запас ліквідності» означає суму активів рівня 1 та рівня 2, яку утримує установа згідно з делегованим актом, зазначеним у статті 460(1);
(14) «чисті відтоки ліквідності» означає суму, отриману в результаті вирахування притоків ліквідності установи з її відтоків ліквідності;
(15) «звітна валюта» означає валюту держави-члена, у якій розташований головний офіс установи;
(16) «факторинг» означає договірну угоду між суб'єктом господарювання (далі - цедент) і фінансовий суб'єкт (далі - фактор), згідно з якою цедент відступає або продає дебіторську заборгованість фактору в обмін на надання фактором цеденту однієї або більше зазначених нижче послуг стосовно відступленої дебіторської заборгованості:
(a) авансова виплата відсотка суми відступленої дебіторської заборгованості, у загальному, короткострокова, негарантована та без автоматичного поновлення;
(b) управління, стягнення та кредитний захист дебіторської заборгованості, у рамках якого, у загальному, фактор адмініструє реєстр дебіторів цедента та стягує дебіторську заборгованість від імені фактора;
для цілей розділу IV факторинг вважається торговельним фінансуванням;
(17) «гарантована кредитна лінія або механізм підтримки ліквідності» означає кредитну лінію або механізм підтримки ліквідності, що є безвідкличними або умовно безвідкличними.