Вимоги до власних коштів для експозицій до центральних контрагентів, які перестали відповідати певним умовам
1. Установи повинні застосовувати підхід, визначений у цій статті, якщо їм стало відомо, у результаті публічного оголошення або повідомлення компетентного органу центрального контрагента, якого використовували такі установи, або від самого центрального контрагента, що центральний контрагент більше не відповідає умовам авторизації або визнання, якщо застосовно.
2. У разі виконання вимоги, визначеної в параграфі 1, установи повинні, упродовж трьох місяців після того, як їм стало відомо про обставину, зазначену у вказаному параграфі, або раніше, якщо того вимагають компетентні органи таких установ, здійснити такі дії стосовно їхніх експозицій до такого центрального контрагента:
(a) застосовувати підхід, визначений у пункті (b) статті 306(1), до своїх торговельних експозицій до такого центрального контрагента;
(b) застосовувати підхід, визначений у статті 309, до своїх попередньо фінансованих внесків до фонду забезпечення у разі дефолту такого центрального контрагента та до її нефінансованих внесків для такого центрального контрагента;
(c) вважати експозиції до такого центрального контрагента, інші ніж експозиції, зазначені в пунктах (a) та (b) цього параграфа, експозиціями до корпоративного суб'єкта згідно зі стандартизованим підходом до кредитного ризику, як визначено у главі 2.