Підхід до експозицій учасників клірингу до клієнтів
1. Установа, яка діє у якості учасника клірингу і в такій якості діє як фінансовий посередник між клієнтом і центральним контрагентом, повинна розраховувати вимоги до власних коштів для своїх операцій, пов'язаних із центральним контрагентом, з таким клієнтом згідно із секціями 1-8 цієї глави, секцією 4 глави 4 цього розділу та розділом VI, якщо застосовно.
2. Якщо установа, яка діє у якості учасника клірингу, укладає договірну угоду з клієнтом іншого учасника клірингу, що сприяє, згідно зі статтею 48(5) і (6) Регламенту (ЄС) № 648/2012, передачі позицій і забезпечення, зазначеній у статті 305(2)(b) вказаного Регламенту, такому клієнту, і така договірна угода створює умовне зобов'язання для такої установи, така установа може присвоїти такому умовному зобов'язанню нульову вартість експозиції.
3. Якщо установа, яка діє у якості учасника клірингу, використовує методи, визначні в секції 3 або 6 цієї глави, для розрахування вимоги до власних коштів для експозицій, застосовуються такі положення:
(a) як відступ від статті 285(2), установа може використовувати маржинальний період ризику тривалістю принаймні п'ять робочих днів для своїх експозицій до клієнта;
(b) установа може застосовувати маржинальний період ризику тривалістю принаймні 10 робочих днів для своїх експозицій до центрального контрагента;
(c) як відступ від статті 285(3), якщо група неттінгу, включена при розрахуванні, відповідає умові, визначеній у пункті (a) зазначеного параграфа, установа може не враховувати ліміт, визначений у зазначеному пункті, за умови, що група неттінгу не відповідає умові, визначеній у пункті (b) зазначеного параграфа, і не містить спірних торговельних операцій або екзотичних опціонів;
(d) якщо центральний контрагент утримує варіаційну маржу відносно операції і забезпечення установи не захищене від неплатоспроможності центрального контрагента, установа повинна застосовувати маржинальний період ризику менше одного року і залишковий строк погашення операції з нижньою межею 10 робочих днів.
4. Як відступ від пункту (i) статті 281(2), якщо установа, яка діє у якості учасника клірингу, використовує метод, визначений в секції 4 для розрахування вимоги до власних коштів для експозицій до клієнта, така установа може використовувати коефіцієнт строку погашення 0,21 для свого розрахунку.
5. Як відступ від пункту (d) статті 282(4), якщо установа, яка діє у якості учасника клірингу, використовує метод, визначений в секції 5 для розрахування вимоги до власних коштів для експозицій до клієнта, така установа може використовувати коефіцієнт строку погашення 0,21 для свого розрахунку.
6. Установа, яка діє як учасник клірингу, може використовувати зменшену експозицію при дефолті, отриману в результаті розрахунків, визначених у параграфах 3, 4 та 5, для цілей розрахування вимог до власних коштів для цілей розрахування вимог до власних коштів для покриття ризику коригування кредитної оцінки згідно з розділом VI.
7. Установа, що діє в якості учасника клірингу, яка отримує забезпечення від клієнта за операцією, пов'язаною із центральним контрагентом, і передає забезпечення центральному контрагенту, може визнати таке забезпечення для зменшення її експозиції до клієнта за такою операцією, пов'язаною із центральним контрагентом.
У випадку багаторівневої структури клієнтів підхід, визначений у першому підпараграфі, може застосовуватися до кожного рівня такої структури.