Підхід до експозицій учасників клірингу до центральних контрагентів
1. Установа, що діє в якості учасника клірингу, для власних цілей або як фінансовий посередник між клієнтом і центральним контрагентом, повинна розраховувати вимоги до власних коштів для своїх експозицій до центрального контрагента таким чином:
(a) вона повинна застосовувати підхід, визначений у статті 306, до своїх торговельних експозицій до центрального контрагента;
(b) вона повинна застосовувати підхід, визначений у статті 307, до своїх внесків до фонду забезпечення у разі дефолту центрального контрагента.
2. Для цілей параграфа 1 сума вимог до власних коштів установи для її експозицій до кваліфікованого центрального контрагента, які виникають із торговельних експозицій і внесків до фонду забезпечення у разі дефолту, обмежується максимальним значенням, яке дорівнює сумі вимог до власних коштів, які застосовувались би до тих самих експозицій, якби центральний контрагент був некваліфікованим центральним контрагентом.