Оцінювання вартості
1. Для цілі розрахунку впливу не забезпеченого фінансово кредитного захисту відповідно до цієї підсекції, вартість не забезпеченого фінансово кредитного захисту (G) становить суму, яку надавач захисту зобов'язаний сплатити у разі дефолту або невиплати коштів позичальником, або у разі настання інших визначених кредитних подій.
2. У випадку кредитних деривативів, які не включають як кредитну подію реструктуризацію базисного зобов'язання, зокрема, шляхом пробачення боргу або відстрочки виплати основної суми боргу, відсотка або зборів, що призводить до події втрати за кредитом, застосовуються такі положення:
(a) якщо сума, на яку надавач захисту взяв на себе зобов'язання сплатити, не є вищою за вартість експозиції, установи зменшують вартість кредитного захисту, обчислену згідно з параграфом 1, на 40%;
(b) якщо сума, на яку надавач захисту взяв на себе зобов'язання сплатити, є вищою за вартість експозиції, вартість кредитного захисту повинна становити не більше 60% вартості експозиції.
3. Якщо не забезпечений фінансово кредитний захист деноміновано у валюті, іншій ніж валюта, у якій деноміновано експозицію, установа повинна зменшити вартість кредитного захисту шляхом застосування корекції на волатильність у такий спосіб:
де:
G *
=
сума кредитного захисту, скоригована на валютний ризик,
G
=
номінальна сума кредитного захисту;
H fx
=
корекція на волатильність для будь-якої курсової різниці між кредитним захистом та базисним зобов'язанням, визначена відповідно до параграфа 4.
Якщо відсутня валютна різниця, H fx дорівнює нулю.
4. Установи повинні брати за основу корекції на волатильність для будь-яких курсових різниць ліквідаційний період 10 робочих днів, що передбачає щоденну переоцінку, і можуть обчислювати коригування на основі підходу наглядових корекцій на волатильність або підходу власних оцінок згідно зі статтями 224 і 225, відповідно. Установи повинні масштабувати корекції на волатильність відповідно до статті 226.