Держави-члени повинні забезпечити, щоб водії, згадані в пункті (а) статті 3, діяли відповідно до національних правил, які надають їм належний захист у частині дозволеного часу керування транспортним засобом, а також обов'язкових перерв та періодів відпочинку. Держави-члени повинні інформувати Комісію про відповідні національні правила, застосовні до таких водіїв.