Виділення квот на введення в обіг гідрофторовуглеців
1. До 31 жовтня 2014 року Комісія за допомогою імплементаційних актів повинна визначити для кожного виробника чи імпортера, що прозвітував про дані відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС) № 842/2006, еталонне значення, що ґрунтується на середньорічній кількості гідрофторовуглеців введених в обіг у період 2009-2012 років, про які прозвітував виробник або імпортер. Еталонні значення розраховують відповідно до додатка V до цього Регламенту.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 24.
2. Виробники та імпортери, які не прозвітували відповідно до статті 6 Регламенту (ЄС) № 842/2006 про введення в обіг гідрофторовуглеців за звітний період, зазначений у параграфі 1, можуть заявити про свій намір ввести в обіг гідрофторовуглеці у наступному році.
Таку заяву направляють Комісії із зазначенням типів гідрофторовуглеців і кількостей, які, як очікується, будуть введені в обіг.
Комісія видає повідомлення про строк подання таких заяв. Перед поданням заяви відповідно до параграфів 2 і 4 цієї статті, підприємства повинні зареєструватися у реєстрі, передбаченому статтею 17.
3. До 31 жовтня 2017 року та кожні три роки після цього Комісія повинна здійснювати повторний розрахунок еталонних значень для виробників та імпортерів, зазначених у параграфах 1 і 2 цієї статті, на основі середньорічної кількості гідрофторовуглеців законно введених в обіг з 1 січня 2015 року, як прозвітовано відповідно до статті 19 за відповідні роки.
Комісія визначає зазначені еталонні значення за допомогою імплементаційних актів.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 24.
4. Виробники та імпортери, для яких були визначені еталонні значення, можуть заявити прододаткові заплановані кількості відповідно до процедури, визначеної у параграфі 2.
5. Комісія виділяє квоти на введення в обіг гідрофторовуглеців для кожного виробника та імпортера на кожен рік, починаючи з 2015 року, застосовуючи механізм виділення квот, встановлений у додатку VI.
Квоти виділяють тільки виробникам або імпортерам, заснованим в межах Союзу, або які уповноважили єдиного представника, заснованого в межах Союзу, для дотримання вимог цього Регламенту. Єдиним представник може бути той самий представник, що й уповноважений відповідно до статті 8 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 ( - 22).
Єдиний представник повинен виконувати усі зобов’язання виробників та імпортерів на підставі цього Регламенту.