Складання статистики зовнішньої торгівлі
1. Держави-члени повинні складати за кожний місячний референтний період статистику щодо імпорту та експорту товарів, виражену у вартості та кількості з розподілом за такими елементами:
(a) код товарів;
(b) держави-члени, які здійснюють імпорт/експорт;
(c) країни-партнери;
(d) статистична процедура;
(e) характер операції;
(f) преференційний режим імпорту;
(g) вид транспорту.
Імплементаційні положення щодо складання статистики можуть бути визначені Комісією відповідно до процедури, зазначеної у статті 11(2).
2. Держави-члени повинні складати річну статистику торгівлі за характеристиками бізнесу, а саме за видами економічної діяльності, яку здійснює підприємство, відповідно до розділу або двозначного коду спільної статистичної класифікації видів економічної діяльності у Європейському Співтоваристві (NACE) та категорії за розміром, вимірюваної за кількістю працівників.
Статистику складають шляхом зв’язування даних про характеристики бізнесу, зафіксованих відповідно до Регламенту (ЄС) № 177/2008, і даних, зафіксованих відповідно до статті 5(1) цього Регламенту щодо імпорту та експорту. З цією метою національні митні органи повинні надати національним статистичним органам ідентифікаційний номер відповідних торговців.
Комісія ухвалює, за допомогою імплементаційних актів, інструменти, що стосуються зв’язування даних та статистики, що складається.
Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 11(2).
3. Щодва роки держави-члени повинні складати річну статистику торгівлі з розподілом за валютою інвойсування.
Держави-члени повинні складати статистику, використовуючи репрезентативну вибірку записів про імпорт та експорт із митних декларацій, що містять дані щодо валюти інвойсування. Якщо валюта інвойсування для експорту не зазначена в митній декларації, для збору необхідних даних здійснюють спостереження.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 10a, які стосуються рівня агрегації для країн-партнерів, товарів і валют. Здійснюючи такі повноваження, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не створювали значного додаткового навантаження на держави-члени та респондентів.
4. Може бути визначене складання державами-членами додаткової статистики для національних цілей, якщо відповідні дані вказуються в митній декларації.
5. Держави-члени не зобов’язані складати та передавати до Комісії (Євростату) статистику зовнішньої торгівлі щодо статистичних даних, які, відповідно до Митного кодексу або національних інструкцій, ще не зафіксовані та не можуть бути безпосередньо отримані з інших даних, що містяться в митній декларації, поданій до їхніх митних органів. Таким чином, держави-члени не зобов’язані передавати такі дані:
(a) у випадку імпорту - держава-член призначення;
(b) у випадку експорту - держава-член фактичного експорту;
(c) характер операції.