Відступ
1. Держава-член може, якщо вона вважає, що компаніям на практиці складно дотримуватися положень параграфів 6, 7, 9, 11 та 12 частини А МКУБ щодо певних суден чи категорій суден, які здійснюють виключно внутрішні рейси в такій державі-члені, відступити повністю або частково від таких положень, ухваливши інструменти, що забезпечують рівноцінне досягнення цілей Кодексу.
2. Держава-член може встановити альтернативні процедури сертифікації та верифікації для суден та компаній, для яких було ухвалено відступ на підставі параграфа 1, якщо вона вважає складним застосовування на практиці вимог, встановлених у статті 6.
3. За обставин, зазначених у параграфі 1 та, у відповідних випадках, у параграфі 2, застосовується така процедура:
(a) відповідна держава-член повідомляє Комісію про відступ і про інструменти, які вона має намір ухвалити;
(b) якщо протягом шести місяців після повідомлення ухвалено рішення відповідно до процедури, зазначеної в статті 12(2), що запропонований відступ не є виправданим або запропоновані інструменти не є достатніми, то держава-член повинна внести зміни і доповнення або відмовитися від ухвалення запропонованих положень;
(c) держава-член оприлюднює будь-які ухвалені інструменти з прямим покликанням на параграф 1 та, у відповідних випадках, на параграф 2.
4. Після відступу на підставі параграфа 1 та, у відповідних випадках, параграфа 2 відповідна держава-член видає свідоцтво згідно з другим параграфом секції 5 частини В додатка II, зазначаючи застосовні експлуатаційні обмеження.