ДОДАТОК I
Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден та запобіганням забрудненню (Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ))
Частина А - Імплементація
1.
Загальні дані
1.1.
Терміни та означення
1.2.
Цілі
1.3.
Застосування
1.4.
Функціональні вимоги до системи управління безпекою (СУБ)
2.
Політика забезпечення безпеки і охорони довкілля
3.
Відповідальність та повноваження компанії
4.
Призначена особа (особи)
5.
Відповідальність та повноваження капітана
6.
Ресурси і персонал
7.
Розроблення планів робіт на борту судна
8.
Готовність до аварійних ситуацій
9.
Звіти про невідповідності вимогам, аварії і небезпечні події та їх аналіз
10.
Технічне обслуговування судна та обладнання
11.
Документація
12.
Верифікація, перегляд та оцінювання компанією
Частина В - Сертифікація і верифікація
13.
Сертифікація і періодична верифікація
14.
Тимчасова сертифікація
15.
Перевірка
16.
Форми документів
МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС З УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ СУДЕН ТА ЗАПОБІГАННЯМ ЗАБРУДНЕННЮ
(МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС З УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ (МКУБ))
ЧАСТИНА А - ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Терміни та означення
До частин А і В цього Кодексу застосовуються такі терміни та означення:
1.1.1. «Міжнародний кодекс з управління безпекою (МКУБ)» означає Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден та запобіганням забрудненню, ухвалений Асамблеєю, зі змінами, які можуть бути внесені організацією.
1.1.2. «Компанія» означає власника судна або будь-яку іншу організацію чи особу, таку як керівник або фрахтувальник судна без екіпажу, які перебрали на себе відповідальність за експлуатацію судна від власника судна та які, перебравши таку відповідальність, погодилися взяти на себе всі обов’язки і відповідальність, передбачені Кодексом.
1.1.3. «Адміністрація» означає уряд держави, під прапором якої має право плавати судно.
1.1.4. «Система управління безпекою» означає структуровану і документовану систему, що надає можливість персоналу компанії ефективно впроваджувати корпоративну політику безпеки та охорони довкілля.
1.1.5. «Документ про відповідність» означає документ, виданий компанії, яка відповідає вимогам цього Кодексу.
1.1.6. «Свідоцтво про управління безпекою» означає виданий судну документ, який засвідчує, що компанія та керівництво її судна працюють відповідно до затвердженої системи управління безпекою.
1.1.7. «Об’єктивні докази» означає кількісну або якісну інформацію, записи або констатацію фактів щодо безпеки або наявності та впровадження елементу системи управління безпекою, що базуються на спостереженні, вимірюванні чи випробуванні і можуть бути верифіковані.
1.1.8. «Спостереження» означає констатацію факту під час аудиту управління безпекою, обґрунтовану об’єктивними доказами.
1.1.9. «Невідповідність» означає спостережену ситуацію, за якої об’єктивні докази вказують на невиконання встановленої вимоги.
1.1.10. «Значна невідповідність» означає ідентифіковне відхилення, яке становить серйозну загрозу безпеці персоналу або судна чи серйозний ризик для довкілля, що вимагає вжиття негайних коригувальних дій та включає недостатньо ефективне та недостатньо систематичне виконання вимог цього Кодексу.
1.1.11. «Щорічна дата» означає день та місяць кожного року, які відповідають даті закінчення строку дії відповідного документа або свідоцтва.
1.1.12. «Конвенція» означає Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 року із внесеними змінами.
1.2. Цілі
1.2.1. Цілями Кодексу є забезпечення безпеки на морі, запобігання травмуванню або смерті людини та уникнення завдання шкоди довкіллю, зокрема морському середовищу, і пошкодження майна.
1.2.2. Для досягнення цілей компанії щодо управління безпекою необхідно, між іншим:
1.2.2.1. забезпечити безпечні методи експлуатації судна та створення безпечного робочого середовища;
1.2.2.2. встановити запобіжні заходи для захисту від усіх ідентифікованих ризиків; та
1.2.2.3. постійно вдосконалювати навички управління безпекою берегового персоналу і персоналу на борту суден, у тому числі підготовку до аварійних ситуацій, пов’язаних як із безпекою, так і з охороною довкілля.
1.2.3. Система управління безпекою повинна забезпечувати:
1.2.3.1. дотримання обов’язкових правил і норм; та
1.2.3.2. врахування вимог застосовних кодексів, настанов та стандартів, рекомендованих організацією, адміністраціями, класифікаційними товариствами та морськими промисловими організаціями.
1.3. Застосування
Вимоги цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх суден.
1.4. Функціональні вимоги до системи управління безпекою (СУБ)
Кожна компанія повинна розробляти, впроваджувати та обслуговувати систему управління безпекою (СУБ), яка охоплює такі функціональні вимоги:
1.4.1. політика безпеки і охорони довкілля;
1.4.2. інструкції та процедури для забезпечення безпечної експлуатації суден та охорони довкілля згідно з відповідним міжнародним законодавством та законодавством держави прапора;
1.4.3. визначені рівні повноважень та способи комунікації між береговим персоналом і персоналом на борту та всередині кожної команди;
1.4.4. процедури для сповіщень про аварії та невідповідність положенням цього Кодексу;
1.4.5. процедури підготовки до аварійних ситуацій та реагування на них; та
1.4.6. процедури проведення внутрішніх аудитів та перегляду системи управління.
2. ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
2.1. Компанія повинна виробити політику безпеки і охорони довкілля, у якій буде описано шляхи досягнення цілей, наведених у параграфі 1.2.
2.2. Компанія повинна забезпечити впровадження і підтримку політики на всіх рівнях організації як на борту судна, так і на березі.
3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ КОМПАНІЇ
3.1. Якщо особа, відповідальна за експлуатацію судна, не є його власником, то власник повинен повідомити найменування або прізвище та ім’я такої особи і докладні дані про неї адміністрації.
3.2. Компанія повинна визначити та документально оформити відповідальність, повноваження та взаємовідносини всього персоналу; який керує, виконує та верифікує роботу, що стосується безпеки і запобігання забрудненню та впливає на них.
3.3. Компанія несе відповідальність за забезпечення надання належних ресурсів та берегової підтримки, щоб уможливити виконання призначеною особою або призначеними особами їхніх функцій.
4. ПРИЗНАЧЕНА ОСОБА (ОСОБИ)
Щоб забезпечити безпечну експлуатацію кожного судна та забезпечити зв’язок між компанією і тими, хто перебуває на борту, кожна компанія, за необхідності, повинна призначити особу або осіб на березі, які мають безпосередній доступ до найвищого рівня управління. Відповідальність та повноваження призначеної особи або призначених осіб повинні охоплювати моніторинг аспектів безпеки та запобігання забрудненню під час експлуатації кожного судна, а також забезпечення надання достатніх ресурсів і берегової підтримки, за необхідності.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ КАПІТАНА
5.1. Компанія повинна чітко визначити та задокументувати відповідальність капітана стосовно:
5.1.1. реалізації політики безпеки і охорони довкілля компанії;
5.1.2. мотивування екіпажу для дотримання такої політики;
5.1.3. видання відповідних наказів та інструкцій у зрозумілій та простій формі;
5.1.4. верифікації дотримання встановлених вимог; та
5.1.5. перегляду СУБ та повідомлення про її недоліки береговим службам управління.
5.2. Компанія повинна забезпечити, щоб СУБ, що застосовується на борту судна, містила чітке підтвердження повноважень капітана. Компанія повинна встановити в СУБ, що капітан має основні повноваження і відповідальність ухвалювати рішення стосовно безпеки та запобігання забрудненню і звертатися до компанії з проханням про допомогу в разі необхідності.
6. РЕСУРСИ І ПЕРСОНАЛ
6.1. Компанія повинна забезпечити, щоб капітан:
6.1.1. мав відповідну кваліфікацію для управління судном;
6.1.2. був повністю ознайомлений із СУБ компанії; та
6.1.3. отримував необхідну підтримку для безпечного виконання капітаном своїх обов’язків.
6.2. Компанія повинна забезпечити, щоб кожне судно було укомплектоване кваліфікованими, сертифікованими та придатними за станом здоров’я моряками відповідно до національних та міжнародних вимог.
6.3. Компанія повинна встановити процедури для забезпечення того, щоб новий персонал і персонал, переведений для виконання нових завдань, пов’язаних із безпекою та охороною довкілля, був належним чином ознайомлений зі своїми обов’язками.
Необхідно визначити, документально оформити та надати екіпажу інструкції, з якими він повинен ознайомитись перед виходом судна у плавання.
6.4. Компанія повинна забезпечити, щоб увесь персонал, залучений до СУБ компанії, мав належне розуміння відповідних правил, норм, кодексів та настанов.
6.5. Компанія повинна встановити і підтримувати процедури для визначення потреб у будь-якому навчанні, яке може бути необхідним для підтримки СУБ та забезпечити проведення такого навчання для всього відповідного персоналу.
6.6. Компанія повинна встановити процедури, за якими персонал судна отримує відповідну інформацію про СУБ робочою мовою або мовами, зрозумілими персоналу.
6.7. Компанія повинна забезпечити, щоб персонал судна міг ефективно спілкуватися під час виконання своїх обов'язків, пов'язаних із СУБ.
7. РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНІВ РОБІТ НА БОРТУ СУДНА
Компанія повинна встановити процедури підготовки планів та інструкцій, у тому числі контрольні списки, за необхідності, для проведення основних робіт на борту судна, які стосуються безпеки судна та запобігання забрудненню. Різні пов'язані з цим завдання необхідно визначити та доручити кваліфікованому персоналу.
8. ГОТОВНІСТЬ ДО АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ
8.1. Компанія повинна встановити процедури виявлення, описання потенційних аварійних ситуацій на борту судна та реагування на них.
8.2. Компанія повинна скласти програми навчань і навчальних тренувань для підготовки до дій в аварійних ситуаціях.
8.3. СУБ повинна передбачати заходи, які забезпечують здатність компанії реагувати в будь-який час на небезпеки, аварії та аварійні ситуації, пов’язані з її суднами.
9. ЗВІТИ ПРО НЕВІДПОВІДНОСТІ ВИМОГАМ, АВАРІЇ І ІНЦИДЕНТИ ТА ЇХ АНАЛІЗ
9.1. СУБ повинна включати процедури, що забезпечують передання компанії сповіщень про невідповідності вимогам, аварії та небезпечні ситуації, їх розслідування і аналіз з метою підвищення рівня безпеки та запобігання забрудненню.
9.2. Компанія повинна встановити процедури здійснення коригувальних дій.
10. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ СУДНА ТА ОБЛАДНАННЯ
10.1. Компанія повинна встановити процедури, щоб забезпечити технічне обслуговування судна згідно з положеннями відповідних правил і норм та будь-якими додатковими вимогами, які можуть бути встановлені компанією.
10.2. Для виконання таких вимог компанія повинна забезпечити:
10.2.1. проведення перевірок через відповідні проміжки часу;
10.2.2. звітування про будь-яку невідповідність вимогам із зазначенням її можливої причини, якщо вона відома:
10.2.3. здійснення відповідних коригувальних дії; та
10.2.4. ведення записів про таку діяльність.
10.3. Компанія повинна встановити процедури в СУБ, щоб ідентифікувати обладнання та технічні системи, раптова експлуатаційна відмова яких може призвести до виникнення небезпечних ситуацій. СУБ повинна передбачати конкретні заходи, спрямовані на забезпечення надійності такого обладнання або систем. Такі заходи повинні включати регулярні випробування резервних пристроїв та обладнання або технічних систем, які не використовуються на постійній основі.
10.4. Перевірки, зазначені в пункті 10.2, а також заходи, зазначені в пункті 10.3, необхідно включати до поточного технічного обслуговування судна в період експлуатації.
11. ДОКУМЕНТАЦІЯ
11.1. Компанія повинна встановити та забезпечити дотримання процедур контролю всіх документів і даних, що стосуються СУБ.
11.2. Компанія повинна забезпечити, щоб:
11.2.1. дійсні документи були доступними в усіх відповідних місцях;
11.2.2. зміни до документів розглядав та затверджував уповноважений персонал; та
11.2.3. застарілі документи оперативно вилучали.
11.3. Документи, що використовуються для описування та впровадження СУБ, можуть іменуватися як «посібник з управління безпекою». Документація повинна зберігатися у формі, яку компанія вважає найефективнішою. Кожне судно повинне мати на борту всю документацію, що стосується цього судна.
12. ВЕРИФІКАЦІЯ, ПЕРЕГЛЯД ТА ОЦІНЮВАННЯ КОМПАНІЄЮ
12.1. Компанія повинна проводити внутрішні аудити безпеки для верифікації того, чи відповідає діяльність із забезпечення безпеки та запобігання забрудненню вимогам СУБ.
12.2. Компанія повинна періодично оцінювати ефективність та, за необхідності, переглядати СУБ згідно з процедурами, встановленими компанією.
12.3. Аудити та можливі коригувальні дії повинні здійснюватися згідно із документально оформленими процедурами.
12.4. Персонал, який проводить аудити, повинен бути незалежним від сфер діяльності, що є об’єктами проведення аудиту, якщо це дозволяє розмір та характер діяльності компанії.
12.5. Результати аудитів та перегляду необхідно доводити до відома всього персоналу, який несе відповідальність за відповідну сферу діяльності.
12.6. Керівний персонал, відповідальний за відповідну сферу діяльності, повинен своєчасно здійснювати коригувальні дії для усунення виявлених недоліків.
ЧАСТИНА В - СЕРТИФІКАЦІЯ І ВЕРИФІКАЦІЯ
13. Сертифікація і періодична верифікація
13.1. Судно повинна експлуатувати компанія, якій видано документ про відповідність або тимчасовий документ про відповідність, що стосується такого судна, відповідно до параграфа 14.1.
13.2. Документ про відповідність повинен видаватися адміністрацією, організацією, визнаною адміністрацією або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції, будь-якій компанії, яка відповідає вимогам цього Кодексу на період, встановлений адміністрацією, що не повинен перевищувати п’ять років. Такий документ необхідно приймати як доказ того, що компанія здатна дотримуватися вимог Кодексу.
13.3. Документ про відповідність є дійсним тільки для типів суден, чітко зазначених у документі. Таке зазначення повинно базуватися на типах суден, на основі яких було проведено первинну верифікацію. Інші типи суден повинні вноситись тільки після верифікації здатності компанії дотримуватися вимог цього Кодексу, застосовних до таких типів суден. У цьому контексті типи суден - це типи, що зазначені в Регламенті IX/1 Конвенції.
13.4. Дійсність документа про відповідність повинна підлягати щорічній верифікації адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції, протягом трьох місяців до або після щорічної дати.
13.5. Документ про відповідність повинен бути відкликаний адміністрацією або, за її запитом, урядом країни, що є договірною стороною Конвенції, який видав документ, якщо немає запиту на проведення щорічної верифікації, передбаченої у параграфі 13.4, або якщо існує доказ про значні невідповідності вимогам цього Кодексу.
13.5.1. Усі відповідні свідоцтва про управління безпекою і/або тимчасові свідоцтва про управління безпекою повинні також бути скасовані у разі скасування документа про відповідність.
13.6. Копія документа про відповідність повинна бути на борту для того, щоб капітан судна, за наявності запиту, міг надати її для верифікації адміністрацією або організацією, визнаною адміністрацією, або для цілей контролю, вказаних в Регламенті ІХ/6.2 Конвенції. Підтвердження достовірності або засвідчення копії документа не вимагається.
13.7. Свідоцтво про управління безпекою повинне видаватися судну на період, що не перевищує п’ять років, адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції. Свідоцтво про управління безпекою необхідно видавати після верифікації того, що компанія та її керівництво на борту судна працюють відповідно до затвердженої системи управління безпекою. Таке свідоцтво необхідно приймати як доказ того, що судно відповідає вимогам цього Кодексу.
13.8. Дійсність свідоцтва про управління безпекою повинна підлягати принаймні одній проміжній верифікації адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції. Якщо необхідно провести тільки одну проміжну верифікацію, а строк дії Свідоцтва про управління безпекою становить п’ять років, то таку верифікацію необхідно проводити у період між другою та третьою щорічними датами Свідоцтва про управління безпекою.
13.9. Окрім вимог параграфа 13.5.1, свідоцтво про управління безпекою повинне бути відкликане адміністрацією або, за її запитом, урядом країни, що є договірною стороною Конвенції, який видав таке свідоцтво, якщо немає запиту на проведення проміжної верифікації, передбаченої у параграфі 13.8, або якщо існує доказ про значну невідповідність вимогам цього Кодексу.
13.10. Незважаючи на вимоги параграфів 13.2 та 13.7, якщо верифікацію для поновлення завершено протягом трьох місяців до закінчення строку дії чинного документа про відповідність або свідоцтва про управління безпекою, то новий документ про відповідність або нове свідоцтво про управління безпекою набувають чинності з дати завершення верифікації для поновлення на період, що не перевищує п’ять років з дати закінчення строку дії чинного документа про відповідність або свідоцтва про управління безпекою.
13.11. Якщо верифікацію для поновлення завершено раніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії чинного документа про відповідність або свідоцтва про управління безпекою, то новий документ про відповідність або нове свідоцтво про управління безпекою набувають чинності з дати завершення верифікації для поновлення на період, що не перевищує п’ять років з дати завершення верифікації для поновлення.
14. Тимчасова сертифікація
14.1. Тимчасовий документ про відповідність може бути виданий для сприяння імплементації цього Кодексу на початковому етапі, якщо:
1. компанія є новоствореною; або
2. необхідно внести нові типи суден до чинного документа про відповідність після верифікації того, що компанія має систему управління безпекою, яка відповідає цілям параграфа 1.2.3 цього Кодексу, за умови, що компанія представить плани для впровадження системи управління безпекою, яка відповідає всім вимогам цього Кодексу, протягом періоду дії тимчасового документа про відповідність. Такий тимчасовий документ про відповідність повинен видаватися на період, що не перевищує 12 місяців, адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції. Копія тимчасового документа про відповідність повинна бути на борту для того, щоб капітан судна, за наявності запиту, міг надати її для верифікації адміністрацією або організацією, визнаною адміністрацією, або для цілей контролю, зазначених у Регламенті ІХ/6.2 Конвенції. Підтвердження достовірності або засвідчення копії документа не вимагається.
14.2. Тимчасове свідоцтво про управління безпекою може бути видано:
1. новим суднам на момент їх доставлення/отримання;
2. коли компанія бере на себе відповідальність за експлуатацію судна, що є новим для компанії; або
3. коли судно змінює прапор.
Таке тимчасове свідоцтво про управління безпекою повинне видаватися на період, що не перевищує шість місяців, адміністрацією, або організацією, визнаною адміністрацією, або, за запитом адміністрації, урядом іншої країни, що є договірною стороною Конвенції.
14.3. Адміністрація або, за запитом адміністрації, уряд іншої країни, що є договірною стороною Конвенції, в окремих випадках може продовжити строк дії тимчасового свідоцтва про управління безпекою на наступний період, що не перевищує шість місяців з дати закінчення строку дії.
14.4. Тимчасове свідоцтво про управління безпекою може бути видано після верифікації того, що:
1. Документ про відповідність або тимчасовий документ про відповідність стосується відповідного судна;
2. система управління безпекою, передбачена компанією для відповідного судна, включає головні елементи цього Кодексу, її було оцінено під час аудиту для видачі документа про відповідність або представлено для видачі тимчасового документа про відповідність;
3. компанія запланувала проведення аудиту судна протягом трьох місяців;
4. капітан та співробітники ознайомлені із системою управління безпекою і запланованими заходами для її впровадження;
5. інструкції, визначені як суттєві, надано до виходу судна у плавання; та
6. відповідну інформацію про систему управління безпекою було надано робочою мовою або мовами, зрозумілими персоналу судна.
15. Верифікація
15.1. Усі верифікації, передбачені положеннями цього Кодексу, необхідно проводити згідно з процедурами, прийнятними для адміністрації, беручи до уваги настанови, розроблені організацією ( - 4).
16. Форми сертифікатів
16.1. Документ про відповідність, свідоцтво про управління безпекою, тимчасовий документ про відповідність і тимчасове свідоцтво про управління безпекою необхідно складати у формі, що відповідає зразкам, наведеним у доповненні до цього Кодексу. Якщо використовувана мова не є англійською або французькою, то текст повинен містити переклад однією з цих мов.
16.2. Окрім вимог параграфа 13.3. типи суден, вказані у документі про відповідність і тимчасовому документі про відповідність, можуть бути підтверджені для відображення будь-яких обмежень в експлуатації суден, описаних в системі управління безпекою.
Доповнення
Форми документа про відповідність, свідоцтва про управління безпекою, тимчасового документа про відповідність і тимчасового свідоцтва про управління безпекою
{Форми документів}