1. Держави-члени повинні:
(a) відмовити у наданні дозволу на експорт, якщо заявник має судимість, пов'язану з поведінкою, що становить правопорушення, зазначене у статті 2(2) Рамкового рішення Ради 2002/584/ЮВС від 13 червня 2002 року про Європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами ( - 15), або пов'язану з будь-якою іншою поведінкою, за умови, що така поведінка становила злочин, що карається максимальним позбавленням волі строком щонайменше на чотири роки або суворішим покаранням;
(b) анулювати, призупинити, модифікувати або відкликати дозвіл на експорт, якщо умови його надання не виконують або більше не виконують.
Цей параграф не обмежує жорсткіші правила відповідно до національного законодавства.
2. Якщо держави-члени відмовляють у видачі, анулюють, призупиняють, модифікують або відкликають дозвіл на експорт, тоді вони повинні повідомити про це компетентні органи інших держав-членів та надати їм відповідну інформацію. Якщо компетентні органи держави-члена призупинили дію дозволу на експорт, їхню кінцеву оцінку необхідно повідомити іншим державам-членам наприкінці періоду призупинення.
3. Перед тим, як компетентні органи держави-члена нададуть дозвіл на експорт відповідно до цього Регламенту, вони повинні врахувати всі відмови у видачі відповідно до цього Регламенту, про які вони були сповіщені, щоб з'ясувати, чи було відмовлено у видачі дозволу компетентними органами іншої держави-члена або держав-членів на ідентичну по суті транзакцію (щодо предмета з ідентичними по суті параметрами або технічними характеристиками і стосовно того ж самого імпортера або вантажоодержувача).
Вони можуть спочатку проконсультуватися з компетентними органами держави-члена або держав-членів, які надали відмови, анулювали, призупинили, модифікували або відкликали дозволи згідно з параграфами 1 і 2. Якщо після такої консультації компетентні органи держави-члена вирішать надати дозвіл, вони повинні повідомити компетентні органи інших держав-членів, надавши всю необхідну інформацію для пояснення такого рішення.
4. Вся інформація, яку надають відповідно до положень цієї статті, повинна відповідати положенням статті 19(2) стосовно її конфіденційності.