1. При ухваленні рішення про надання дозволу на експорт відповідно до цього Регламенту, держави-члени повинні врахувати всі відповідні міркування, у тому числі, де це доцільно:
(a) їхні обов'язки і зобов'язання як сторін відповідних міжнародних домовленостей в галузі експортного контролю або відповідних міжнародних договорів;
(b) міркування національної зовнішньої та безпекової політики, у тому числі ті, що їх охоплює Спільна позиція 2008/944/СЗБП;
(c) міркування щодо заявленого кінцевого використання, вантажоодержувача, визначеного кінцевого одержувача і ризику перенаправлення.
2. На додаток до відповідних міркувань, визначених у параграфі 1, при оцінюванні заявки на видачу дозволу на експорт, держави-члени повинні врахувати застосування експортером пропорційних та адекватних засобів і процедур, щоб забезпечити дотримання положень і цілей цього Регламенту та умов надання дозволу.
При вирішенні питання про видачу дозволу на експорт відповідно до цього Регламенту, держави-члени повинні дотримуватися своїх зобов'язань щодо санкцій, накладених рішеннями, ухваленими Радою, або рішенням Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), або зобов'язальною резолюцією Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, зокрема щодо ембарго стосовно зброї.