Рішення щодо охорони
1. Якщо Комісія не отримала прийнятної заяви про заперечення відповідно до статті 98, вона ухвалює імплементаційні акти про запровадження охорони. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).
2. Якщо Комісія отримала прийнятну заяву про заперечення, вона ухвалює імплементаційні акти або про запровадження охорони, або про відмову у запровадженні охорони. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).
3. Охорона, запровадження згідно з цією статтею, не обмежує обов’язку виробників дотримуватися інших правил Союзу, зокрема щодо введення продуктів в обіг та маркування харчових продуктів.»;
(25) статтю 102 викласти в такій редакції:
« Стаття 102
Відносини з торговельними марками
1. Якщо назву місця походження або географічне зазначення зареєстроване відповідно до цього Регламенту, у реєстрації торговельної марки, використання якої суперечило би статті 103(2) і яка стосується продукту, що належить до однієї з категорій із переліку в частині II додатка VII, відмовляють, якщо заявку на реєстрацію торговельної марки подано після дати подання до Комісії заявки на реєстрацію назви місця походження або географічного зазначення.
Торговельні марки, зареєстровані з порушенням першого підпараграфа, визнають недійсними.
2. Без обмеження статті 101(2) цього Регламенту, торговельну марку, використання якої суперечить статті 103(2) цього Регламенту і щодо якої було подано заявку, яку зареєстровано або, якщо така можливість передбачена відповідним законодавством, установлено в результаті добросовісного використання на території Союзу до дати подання до Комісії заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення, можна продовжувати використовувати й поновлювати, незважаючи на реєстрацію назви місця походження або географічного зазначення, за умови відсутності підстав для визнання такої торговельної марки недійсною або для її відкликання відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 ( *3 ) або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 ( *4 ).
У таких випадках використання назви місця походження або географічного зазначення дозволено разом із використанням відповідних торговельних марок.
( *3 ) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок (OB L 336, 23.12.2015, с.1).»
( *4 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу (OB L 154, 16.06.2017, с.1).»;»
(26) до статті 103 внести такі зміни:
(a) у параграфі 2 пункти (a) та (b) викласти в такій редакції:
«(a) будь-якого прямого чи опосередкованого комерційного використання такої охоронюваної назви, включно з використанням продуктів, використовуваних як інгредієнти:
(i) у порівнянних продуктах, які не відповідають специфікації продукту з охоронюваною назвою; або
(ii) тією мірою, якою таке використання експлуатує, послаблює або руйнує репутацію назви місця походження або географічного зазначення;
(b) будь-якого зловживання, імітації або згадування, навіть якщо справжнє походження продукту чи послуги вказано або якщо охоронювану назву перекладено, транскрибовано чи транслітеровано або її супроводжують такі вирази, як «у стилі», «типу», «за методом», «як вироблений у», «імітація», «зі смаком і ароматом», «схожий на» або подібні, в тому числі якщо такі продукти використовують як інгредієнти;»;
(b) доповнити параграфом такого змісту:
«4. Охорона, зазначена в параграфі 2, також поширюється на:
(a) товари, які ввозять на митну територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах митної території Союзу; та
(b) товари, які продають шляхом дистанційного продажу, наприклад, електронної комерції.
Стосовно товарів, які ввозять на митру територію Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах такої території, група виробників або будь-який оператор, які мають право використовувати охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення, мають право запобігати ввезенню, в ході торгівлі, товарів будь-якими третіми сторонами до Союзу без випуску їх у вільний обіг у межах Союзу, якщо такі товари, включно з пакованням, походять із третіх країн та якщо на них без дозволу зазначено охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення.»;
(27) статтю 105 викласти в такій редакції:
« Стаття 105
Внесення змін до специфікацій продукту
1. Заявник, що відповідає умовам, установленим у статті 95, може подати заявку на затвердження змін до специфікації продукту з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, зокрема для врахування розвитку науково-технічних знань або для коригування визначення меж географічного району, зазначеного в пункті (d) другого підпараграфа статті 94(2). Заявки повинні містити опис та обґрунтування змін, щодо яких подають таку заявку.
2. Зміни у специфікації продукту відносять до однієї з двох категорій залежно від їхньої важливості: Зміни на рівні Союзу, які вимагають проведення процедури заперечення на рівні Союзу, і стандартні зміни, рішення щодо яких ухвалюють на рівні держави-члена або третьої країни.
Для цілей цього Регламенту «зміна на рівні Союзу» означає зміну у специфікації продукту, яка:
(a) включає зміну найменування охоронюваної назви місця походження або охоронюваного географічного зазначення;
(b) полягає у зміні, вилученні чи доданні категорії продуктів виноградарства, зазначеної в частині II додатка VII;
(c) створює ризик зникнення зв’язку, згаданого в пункті (a)(i) статті 93(1), для охоронюваних назв місця походження або зв’язку, згаданого в пункті (b)(i) статті 93(1), для охоронюваних географічних зазначень; або
(d) призводить до встановлення додаткових обмежень щодо реалізації продукту.
«Стандартна зміна» означає будь-яку зміну у специфікації продукту, яка не є зміною на рівні Союзу.
«Тимчасова зміна» означає стандартну зміну, що стосується тимчасової зміни у специфікації продукту в результаті запровадження органами публічної влади обов’язкових санітарних та фітосанітарних заходів або у зв’язку зі стихійними лихами чи несприятливими погодними умовами, офіційно визнаними компетентними органами.
3. Зміни на рівні Союзу затверджує Комісія. Така процедура затвердження повинна відповідати процедурі, встановленій у статті 94 та статтях 96-99 mutatis mutandis .
Заявки на затвердження змін на рівні Союзу, які подають треті країни або виробники третіх країн, повинні містити підтвердження того, що запитані зміни відповідають чинному законодавству відповідної третьої країни про охорону назв місця походження або географічних зазначень.
Заявки на затвердження змін на рівні Союзу повинні стосуватися виключно змін на рівні Союзу. Якщо заявка на затвердження змін на рівні Союзу також стосується стандартних змін, частини, що стосуються стандартних змін, вважають такими, що не подані, а процедура затвердження змін на рівні Союзу стосуватиметься тільки тих частин, що стосуються таких змін на рівні Союзу.
Ретельне вивчення таких заявок повинне зосереджуватися на запропонованих змінах на рівні Союзу.
4. Стандартні зміни затверджують та оприлюднюють держави-члени, на території яких знаходиться географічний район відповідного продукту, та доводять до відома Комісії.
Що стосується третіх країн, зміни затверджують відповідно до застосовного законодавства відповідної третьої країни.»;
(28) статтю 106 викласти в такій редакції:
« Стаття 106
Скасування
Комісія може з власної ініціативи або на належним чином обґрунтований запит держави-члена, третьої країни чи фізичної або юридичної особи, яка має законний інтерес, ухвалювати імплементаційні акти про скасування охорони назви місця походження або географічного зазначення в разі існування однієї або декількох із зазначених нижче обставин:
(a) якщо відповідність специфікації відповідного продукту більше не гарантована;
(b) якщо протягом принаймні семи років поспіль не введено в обіг жодного продукту, на якому зазначають назву місця походження або географічне зазначення;
(c) якщо заявник, який відповідає умовам, установленим у статті 95, заявляє про те, що він більше не бажає підтримувати охорону назви місця походження або географічного зазначення.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, згаданою у статті 229(2).»;
(29) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 106a
Тимчасове марковання і представлення
Після направлення Комісії заявки на охорону назви місця походження або географічного зазначення виробники можуть зазначати в маркованні та представленні продукту інформацію про те, що заявку подано, і використовувати національні логотипи і зазначення відповідно до права Союзу, зокрема Регламенту (ЄС) № 1169/2011.
Символи Союзу, що вказують на охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення, та зазначення Союзу «охоронювана назва місця походження» або «охоронюване географічне зазначення» можуть бути включені до марковання лише після публікації рішення щодо запровадження охорони такої назви місця походження або такого географічного зазначення.
Якщо заявку відхилено, будь-які продукти виноградарства, на які було нанесено марковання згідно з першим параграфом, можуть реалізовуватися, допоки їх запаси не буде вичерпано.»;
(30) статтю 111 вилучити;
(31) у частині II секцію 2 глави I розділу II доповнити підсекцією такого змісту:
«Підсекція 4
Перевірки, пов’язані з назвами місця походження, географічними зазначеннями і традиційними позначеннями