Орієнтири міжгалузевих організацій щодо продажу винограду для вин із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням
Як відступ від статті 101(1) ДФЄС, міжгалузеві організації, визнані згідно зі статтею 157 цього Регламенту, які здійснюють діяльність у секторі вина, можуть надавати необов’язкові значення орієнтовних цін для продажу винограду для виробництва вин із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, за умови, що такі орієнтири не усувають конкуренції стосовно значної частки відповідних продуктів.»;
(53) у статті 182(1) другий підпараграф викласти в такій редакції:
«Тригерний обсяг дорівнює 125%, 110% або 105%, залежно від того, чи можливості доступу до ринку, визначені як імпорт, виражений відсотком від відповідного внутрішнього споживання протягом трьох попередніх років, не перевищує 10%, перевищує 10% , але не перевищує 30 , або перевищує 30% відповідно.
Якщо внутрішнє споживання не враховують, тригерний обсяг дорівнює 125%.»;
(54) статті 192 та 193 вилучити;
(55) главу IV доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 193a
Тимчасове зупинення дії ввізних мит на мелясу
1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 227, якими доповнюють цей Регламент шляхом установлення правил щодо повного або часткового тимчасового зупинення ввізних мит на мелясу, яку відносять до коду 1703 за КН.
2. Застосовуючи правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, якими повністю або частково тимчасово зупиняють дію ввізних мит на мелясу, яку відносять до коду 1703 за КН, без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3).»;
(56) у частині III главу VI, що містить статті 196-204, вилучити;
(57) у статті 206 перший параграф викласти в такій редакції:
«Якщо інше не передбачено в цьому Регламенті, відповідно до статті 42 ДФЄС, статті 101-106 ДФЄС та їхні імплементаційні положення застосовують відповідно до статей 207-210a цього Регламенту до всіх зазначених у статті 101(1) і статті 102 ДФЄС угод, рішень і практик, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарських продуктів або торгівлею ними.»;
(58) статтю 208 викласти в такій редакції:
« Стаття 208
Домінантне становище
Для цілей цієї глави «домінантне становище» означає становище економічної міцності підприємства, що надає йому можливість запобігати підтриманню дієвої конкуренції на відповідному ринку, надаючи йому спроможність поводитися значною мірою незалежно від своїх конкурентів, постачальників чи клієнтів та, зрештою, від споживачів.»;
(59) до статті 210 внести такі зміни:
(a) параграфи 1 та 2 викласти в такій редакції:
«1. Статтю 101(1) ДФЄС не застосовують до угод, рішень та узгоджених практик міжгалузевих організацій, визнаних згідно зі статтею 157 цього Регламенту, які є необхідними для досягнення цілей, перерахованих у пункті (c) статті 157(1) цього Регламенту, або, для сектора оливкової олії та столових оливок і сектора тютюну, цілей, перерахованих у статті 162 цього Регламенту, та які не суперечать правилам Союзу відповідно до параграфа 4 цієї статті.
Угоди, рішення та узгоджені практики, які відповідають умовам, зазначеним у першому підпараграфі цього параграфа, не повинні заборонятися; ухвалення жодного попереднього рішення з такою метою не вимагається.
2. Визнані міжгалузеві організації можуть вимагати від Комісії висновку щодо відповідності угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, положенням цієї статті. Комісія повинна надіслати міжгалузевій організації, що надає запит, свій висновок протягом чотирьох місяців із моменту отримання повного запиту.
Якщо Комісія в будь-який час після видачі висновку виявляє, що умови, згадані в параграфі 1 цієї статті, більше не виконуються, вона заявляє, що в майбутньому до відповідних угод, рішень чи узгоджених практик застосовуватиметься стаття 101(1) ДФЄС, та інформує про це міжгалузеву організацію.
Комісія може змінити зміст висновку з власної ініціативи або на запит держави-члена, зокрема якщо міжгалузева організація, яка надала запит, надала неточну інформацію або зловжила висновком.»;
(b) параграфи 3, 5 та 6 вилучити;
(60) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 210a
Вертикальні та горизонтальні ініціативи заради сталості
1. Стаття 101(1) ДФЄС не застосовується до угод, рішень та узгоджених практик виробників сільськогосподарських продуктів, які пов’язані з виробництвом сільськогосподарських продуктів або торгівлею ними та які мають на меті застосування стандартів сталості, які є вищими за ті, що санкціоновані Союзом чи національним правом, за умови, що такі угоди, рішення та узгоджені практики встановлюють лише такі обмеження щодо конкуренції, які є незамінними для досягнення такого стандарту.
2. Параграф 1 застосовується до угод, рішень та узгоджених практик виробників сільськогосподарських продуктів, сторонами яких є декілька виробників або один чи декілька виробників та один чи декілька операторів на різних рівнях виробництва, перероблення і торгівлі в ланцюгу постачання харчових продуктів, включно з розповсюдженням.
3. Для цілей параграфа 1 «стандарт сталості» означає стандарт, який має на меті сприяти досягненню однієї або декількох із зазначених нижче цілей:
(a) екологічні цілі, в тому числі пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптування до змін клімату, стале використання та охорона ландшафтів, води і ґрунту, перехід на циркулярну економіку, в тому числі зменшення відходів харчових продуктів, запобігання забрудненню та контроль забруднення, а також охорона та відновлення біорізноманіття й екосистем;
(b) виробництво сільськогосподарських продуктів у такі способи, що дають змогу зменшити використання пестицидів та управляти ризиками, пов’язаними з їх використанням, або зменшити небезпеку антибіотикорезистентності в сільськогосподарському виробництві; та
(c) здоров’я і благополуччя тварин.
4. Угоди, рішення та узгоджені практики, що відповідають умовам, згаданим у цій статті, не повинні заборонятися; ухвалення жодного попереднього рішення з такою метою не вимагається.
5. Комісія повинна видати настанови для операторів щодо умов для застосування цієї статті до 8 грудня 2023 року.
6. З 8 грудня 2023 року виробники, зазначені в параграфі 1, можуть вимагати від Комісії висновку щодо відповідності угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, положенням цієї статті. Комісія повинна надіслати заявнику свій висновок протягом чотирьох місяців із моменту отримання повного запиту.
Якщо Комісія в будь-який час після видачі висновку виявляє, що умови, згадані в параграфах 1, 3 та 7 цієї статті, більше не виконуються, вона заявляє, що в майбутньому до відповідних угод, рішень чи узгоджених практик застосовуватиметься стаття 101(1) ДФЄС, та інформує про це виробників.
Комісія може змінити зміст висновку з власної ініціативи або на запит держави-члена, зокрема якщо заявник надав неточну інформацію або зловжив висновком.
7. Національний орган з питань конкуренції, зазначений у статті 5 Регламенту (ЄС) № 1/2003, може в окремих випадках ухвалювати рішення про те, що в майбутньому одна або декілька угод, рішень та узгоджених практик, згаданих у параграфі 1, повинні бути змінені, припинені або взагалі не мати місце, якщо він вважає, що таке рішення необхідне, щоб запобігти усуненню конкуренції, або якщо він вважає, що досягнення цілей, визначених у статті 39 ДФЄС, під загрозою.
Стосовно угод, рішень та узгоджених практик, які охоплюють декілька держав-членів, рішення, згадане в першому підпараграфі цього параграфа, Комісія ухвалює без застосування процедур, згаданих у статті 229(2) та (3).
Діючи відповідно до першого підпараграфа цього параграфа, національний орган з питань конкуренції інформує Комісію в письмовій формі після ініціювання першого формального заходу з розслідування та повідомляє Комісію про будь-які ухвалені в результаті цього рішення невідкладно після їх ухвалення.
Рішення, згадані в цьому параграфі, не застосовуються раніше, ніж у день повідомлення про них відповідних підприємств.»;
(61) статтю 212 вилучити;
(62) статтю 214a викласти в такій редакції:
« Стаття 214a
Національні платежі для певних секторів у Фінляндії
За умови надання Комісією дозволу протягом 2023-2027 років Фінляндія може продовжувати надавати національну допомогу, яку вона надавала у 2022 році, виробникам на основі цієї статті за умови, що:
(a) загальна сума допомоги у вигляді компенсації доходу зменшуватиметься протягом усього періоду і в 2027 році не перевищуватиме 67% від суми, наданої в 2022 році; та
(b) до будь-якого використання цієї можливості повною мірою використано схеми підтримки в рамках CAP для відповідних секторів.
Комісія повинна ухвалювати дозволи без застосування процедури, згаданої у статті 229(2) або (3) цього Регламенту.»;
(63) у статті 218(2) рядок для Великої Британії вилучити;
(64) до статті 219(1) внести такі зміни:
(a) перший підпараграф викласти в такій редакції:
«1. Щоб ефективно та дієво реагувати на загрози потрясіння на ринку, спричинені значним зростанням або падінням цін на внутрішньому чи зовнішньому ринках, або на інші події та обставини, що спричиняють серйозні потрясіння на відповідному ринку або створюють загрозу їх спричинення, якщо така ситуація або її вплив на ринок імовірно продовжуватимуться або погіршуватимуться, Комісію уповноважено ухвалювати відповідно до статті 227 делеговані акти, щоб вжити заходів, необхідних для врегулювання ситуації на ринку, дотримуючись будь-яких обов’язків, що випливають з міжнародних договорів, укладених відповідно до ДФЄС, за умови, що будь-які інші заходи, доступні за цим Регламентом, виявилися недостатніми або непридатними.»;
(b) четвертий підпараграф викласти в такій редакції:
«За допомогою таких заходів можна, такою мірою і протягом такого часу, якщо необхідні для усунення потрясіння на ринку або загрози виникнення такого потрясіння, розширити або змінити сферу застосування, тривалість застосування або інші аспекти інших заходів, передбачених за цим Регламентом, повністю або частково скоригувати чи тимчасово зупинити дію ввізних мит, у тому числі для певних кількостей або на певні періоди відповідно до необхідності, або такі заходи можуть мати форму схеми тимчасового добровільного зменшення виробництва, зокрема у випадках надлишкової пропозиції.»;
(65) до секції 2 глави I частини V внести такі зміни:
(a) назву викласти в такій редакції:
«Заходи підтримки ринку, пов’язані з хворобами тварин та шкідниками рослин і втратою довіри споживачів через ризики для здоров’я людей, тварин або рослин»;
(b) до статті 220 внести такі зміни:
(i) назву викласти в такій редакції:
«Заходи щодо хвороб тварин та шкідників рослин і втрати довіри споживачів через ризики для здоров’я людей, тварин або рослин»;
(ii) у параграфі 1 пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) обмеження торгівлі всередині Союзу та з третіми країнами, які можуть виникнути внаслідок застосування заходів щодо боротьби з поширенням хвороб тварин або поширенням шкідників рослин; та»;
(iii) параграф 2 доповнити пунктом такого змісту:
«(-a) фрукти та овочі;»;
(iv) параграф 4 викласти в такій редакції:
«4. Заходи, передбачені в пункті (a) першого підпараграфа параграфа 1, можна застосовувати, тільки якщо відповідна держава-член швидко вжила заходів щодо охорони здоров’я та ветеринарних чи фітосанітарних заходів для подолання хвороби або для моніторингу, викорінення чи стримування шкідливого організму та контролю за ним і тільки тією мірою та протягом такого строку, які є вкрай необхідними для підтримки відповідного ринку.»;
(66) частину V доповнити главою і статтями такого змісту:
« Глава Ia
Прозорість ринку