Перевірки
1. Держави-члени повинні вживати необхідних кроків для припинення незаконного використання охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень та охоронюваних традиційних позначень, згаданих у цьому Регламенті.
2. Держави-члени повинні призначити компетентний орган, відповідальний за проведення перевірок виконання обов’язків, установлених у цій секції. Для цього застосовуються стаття 4(2) та (4) і стаття 5(1), (4) та (5) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 ( *5 ).
3. У межах Союзу компетентний орган, згаданий у параграфі 2 цієї статті, або один чи декілька з делегованих органів у розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625, які здійснюють діяльність як орган із сертифікації продукції згідно з критеріями, встановленими у главі III розділу II того самого регламенту, повинні щорічно верифікувати відповідність специфікаціям продуктів як під час виробництва вина, так і під час або після кондиціонування.
4. Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти щодо:
(a) повідомлення, яке держави-члени повинні надавати Комісії;
(b) правил, що регулюють діяльність органу, відповідального за верифікацію відповідності специфікаціям продуктів, у тому числі у випадках, коли географічний район знаходиться в третій країні;
(c) дій, які повинні виконувати держави-члени для запобігання незаконному використанню охоронюваних назв місця походження, охоронюваних географічних зазначень та охоронюваних традиційних позначень;
(d) перевірок та верифікації, у тому числі випробувань, які повинні проводити держави-члени.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 229(2).
( *5 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 від 15 березня 2017 року про офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, що провадиться для забезпечення застосування положень харчового та кормового права, правил щодо здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин та засобів захисту рослин, внесення змін до регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 999/2001, (ЄС) № 396/2005, (ЄС) № 1069/2009, (ЄС) № 1107/2009, (ЄС) № 1151/2012, (ЄС) № 652/2014, (ЄС) 2016/429 та (ЄС) 2016/2031, регламентів Ради (ЄС) № 1/2005 та (ЄС) № 1099/2009 та директив Ради 98/58/ЄС, 1999/74/ЄС, 2007/43/ЄС, 2008/119/ЄС та 2008/120/ЄС, та про скасування регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 та (ЄС) № 882/2004, директив Ради 89/608/ЄЕС, 89/662/ЄЕС, 90/425/ЄЕС, 91/496/ЄЕС, 96/23/ЄС, 96/93/ЄС та 97/78/ЄС та Рішення Ради 92/438/ЄЕС (Регламент про офіційний контроль) (OB L 95, 07.04.2017, с. 1).»;»
(32) до статті 119 внести такі зміни:
(a) до параграфа 1 внести такі зміни:
(i) пункт (a) викласти в такій редакції:
«(a) зазначення категорії продуктів виноградарства відповідно до частини II додатка VII. Для категорій продуктів виноградарства, визначених у пункті (1) та пунктах (4)-(9) частини II додатка VII, якщо такі продукти пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII, зазначення категорії повинне супроводжуватися:
(i) терміном «деалкоголізовано», якщо фактична міцність продукту за об’ємною часткою спирту не перевищує 0,5% ; або
(ii) терміном «частково деалкоголізовано», якщо фактична міцність продукту за об’ємною часткою спирту перевищує 0,5% та є нижчою за мінімальну фактичну міцність за часткою спирту для відповідної категорії до деалкоголізації.»;
(ii) доповнити пунктами такого змісту:
«(h) інформація про поживну цінність відповідно до пункту (l) статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;
(i) перелік інгредієнтів відповідно до пункту (b) статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;
(j) для продуктів виноградарства, які пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII та мають фактичну міцність за об’ємною часткою спирту менше 10%, дата закінчення мінімальної тривалості дії відповідно до пункту (f) статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011.»;
(b) параграф 2 викласти в такій редакції:
«2. Як відступ від пункту (a) параграфа 1, для продуктів виноградарства, крім тих, які пройшли деалкоголізацію відповідно до секції E частини I додатка VIII, покликання на категорію продукту виноградарства можна не робити для вин, на етикетці яких зазначено охоронювану назву місця походження або охоронюване географічне зазначення.»;
(c) доповнити параграфами такого змісту:
«4. Як відступ від пункту (h) параграфа 1, інформація про поживну цінність на пакованні чи на етикетці, прикріпленій до паковання, може обмежуватися енергетичною цінністю, яка може бути виражена з використанням символу «Е», що позначає «енергію». У таких випадках повну інформацію про поживну цінність надають за допомогою електронних засобів, визначених на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання. Таку інформацію про поживну цінність не повинні відображати разом із іншою інформацією для цілей продажу чи реалізації, і не повинне відбуватися збирання чи відстежування будь-яких даних про користувачів.
5. Як відступ від пункту (i) параграфа 1, перелік інгредієнтів може надаватися за допомогою електронних засобів, визначених на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання. У таких випадках застосовні зазначені нижче вимоги:
(a) жодні дані про користувача не повинні збиратися чи відстежуватися;
(b) перелік інгредієнтів не повинен відображатися разом із іншою інформацією, призначеною для цілей продажу чи реалізації; та
(c) інгредієнти, згадані в пункті (c) статті 9(1) Регламенту (ЄС) № 1169/2011, повинні вказувати безпосередньо на пакованні або на етикетці, прикріпленій до паковання.
Зазначення, згадане в першому підпараграфі пункту (c) цього параграфа, повинне містити слово «містить», після якого вказують назву речовини або продукту згідно з переліком у додатку II до Регламенту (ЄС) № 1169/2011.»;
(33) у статті 122 до параграфа 1 внести такі зміни:
(a) до пункту (b) внести такі зміни:
(i) пункт (ii) вилучити;
(ii) доповнити пунктом такого змісту:
«(vi) правил щодо вказування та зазначення інгредієнтів для застосування пункту (i) статті 119(1).»;
(b) пункт (c) доповнити пунктом такого змісту:
«(iii) позначень, що стосуються угіддя та умов їх використання.»;
(c) у пункті (d) пункт (i) викласти в такій редакції:
«(i) умов використання певних форм пляшок і засобів для закупорювання, а також перелік певних конкретних форм пляшок;»;
(34) До секції 1 глави II розділу II частини II внести такі зміни:
(a) статтю 124 вилучити;
(b) заголовок «Підсекція 1» та її назву вилучити;
(c) у статті 125 параграф 3 викласти в такій редакції:
«3. Галузеві угоди повинні відповідати умовам купівлі, встановленим у додатку X.»;
(d) Підсекції 2 та 3, що містять статті 127-144, вилучити;
(35) у статті 145(3) перше речення викласти в такій редакції:
«Держави-члени, які передбачають у своїх стратегічних планах за CAP реструктуризацію та перетворення виноградників відповідно до пункту (a) першого підпараграфа статті 58(1) Регламенту (ЄС) 2021/2115, повинні на основі реєстру виноградників подавати Комісії до 1 березня кожного року оновлений інвентарний опис свого виробничого потенціалу.»;
(36) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 147a
Затримка оплати за продажі вина в резервуарах
Як відступ від статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633, держави-члени можуть за запитом міжгалузевої організації, яку визнано згідно зі статтею 157 цього Регламенту та яка здійснює діяльність у секторі вина, передбачити, що заборона, згадана в пункті (a) першого підпараграфа статті 3(1) Директиви (ЄС) 2019/633, не застосовна до платежів, виконуваних за договорами постачання між виробниками чи перепродавцями вина та їхніми прямими покупцями у зв’язку з операціями з продажу вина в резервуарах, за умови, що:
(a) у стандартних договорах про операції з продажу щодо вина в резервуарах, обов’язковий характер яких держави-члени визнали відповідно до статті 164 цього Регламенту до 30 жовтня 2021 року, містяться конкретні умови, що дозволяють відстрочення оплати на 60 днів, і таке продовження строку дії стандартних договорів держави-члени поновлюють із такої дати без будь-яких суттєвих змін в умовах оплати, які могли би створити несприятливі умови для постачальників вина в резервуарах; та
(b) договори постачання між постачальниками вина в резервуарах і їхніми прямими покупцями є багаторічними або стають багаторічними.»;
(37) у статті 148(2) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:
«(i) ціна, яка підлягає сплаті за доставку та яка:
- є незмінною і визначеною в договорі; та/або
- розраховується шляхом поєднання різних факторів, визначених у договорі, які можуть включати об’єктивні показники, індекси й методи розрахунку кінцевої ціни, які є легкодоступними і зрозумілими та відображають зміни в ринкових умовах, доставлений обсяг та якість чи склад доставленого сирого молока; такі показники можуть бути основані на відповідних цінах, вартості виробництва та ринковій вартості; у зв’язку з цим держави-члени можуть визначати показники згідно з об’єктивними критеріями на основі проведених досліджень щодо виробництва та ланцюга постачання харчових продуктів; сторони договорів мають право посилатися на такі показники чи на будь-які інші показники, які вони вважають релевантними,»;
(38) у статті 149(2) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:
«(i) обсяг сирого молока, щодо якого ведуться такі переговори, не перевищує 4% від загального виробництва в Союзі,»;
(39) статтю 150 вилучити;
(40) до статті 151 внести такі зміни:
(a) перший параграф викласти в такій редакції:
«Перші покупці сирого молока повинні надавати компетентному національному органу декларації про кількість сирого молока, яке їм доставляють кожного місяця, та середню ціну, яку вони платять. Органічне та неорганічне молоко повинні розрізняти.»;
(b) третій параграф викласти в такій редакції:
«Держави-члени повинні повідомляти Комісію про кількість сирого молока та середні ціни, зазначені в першому параграфі.»;
(41) до пункту (c) статті 152(1) внести такі зміни:
(a) пункт (vii) викласти в такій редакції:
«(vii) управління побічними продуктами, залишковими потоками й відходами та їх валоризація, зокрема для охорони якості води, ґрунту та ландшафту, збереження або заохочення біорізноманіття та підвищення рівня циркулярності;
(b) пункт (x) викласти в такій редакції:
«(x) управління пайовими інвестиційними фондами;»;
(42) до статті 153 внести такі зміни:
(a) у параграфі 2 пункт (c) викласти в такій редакції:
«(c) правила, що дають змогу виробникам-членам організації виконувати ретельне вивчення їхньої організації та своїх рішень, а також своєї бухгалтерської звітності й бюджетів, за допомогою демократичних методів;»;
(b) доповнити параграфом такого змісту:
«2a. Статут організації виробників може передбачати для виробників-членів організації можливість безпосередньо контактувати з покупцями, за умови, що таке пряме контактування не загрожує концентрації пропозиції та введенню продуктів в обіг на ринку організації виробників. Концентрацію пропозиції вважають забезпеченою, якщо організація виробників обговорила та визначила суттєві елементи продажів, такі як ціна, якість і обсяг.»;
(c) параграф 3 викласти в такій редакції:
«3. Параграфи 1, 2 та 2a не застосовуються до організацій виробників у секторі молока і молочних продуктів.»;
(43) у статті 154(1) пункт (b) викласти в такій редакції:
«(b) має мінімальну кількість членів та/або охоплює мінімальний обсяг або мінімальну вартість реалізовуваної продукції, які встановлює відповідна держава-член, на території, де вона здійснює діяльність; такі положення не перешкоджають визнанню організацій виробників, які займаються питаннями малого виробництва;»;
(44) до статті 157 внести такі зміни:
(a) у параграфі 1 вступну фразу викласти в такій редакції:
«1. Держави-члени можуть на запит визнати міжгалузеві організації на національному та регіональному рівнях та на рівні економічних просторів, згаданих у статті 164(2), у певному секторі з переліку у статті 1(2), які:»
(b) у параграфі 1 до пункту (c) внести такі зміни:
(i) пункт (vii) викласти в такій редакції:
«(vii) надання інформації та проведення досліджень, необхідних для інновації, раціоналізації, удосконалення і налагодження виробництва та, у відповідних випадках, перероблення і реалізації продуктів, які більше відповідають вимогам ринку і смакам та очікуванням споживачів, зокрема щодо якості продуктів, у тому числі конкретних характеристик продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, та охорони довкілля, збереження клімату, охорони здоров’я тварин і благополуччя тварин;»;
(ii) пункт (xiv) викласти в такій редакції:
«(xiv) сприяння ініціативам із управління та розвитку для валоризації побічних продуктів та зменшення відходів і управління ними;»;
(iii) пункт (xvi) викласти в такій редакції:
«(xvi) просування та реалізація заходів для запобігання ризикам у сфері здоров’я тварин, захисту рослин та охорони довкілля, контролю таких ризиків та управління такими ризиками, у тому числі шляхом створення пайових інвестиційних фондів та управління ними або шляхом здійснення внесків до таких фондів із метою виплати фінансової компенсації фермерам за витрати й економічні втрати, які виникають у результаті реалізації таких промоційних та імплементаційних заходів;»;
(c) параграф 1a викласти в такій редакції:
«1a. Держави-члени можуть на запит ухвалювати рішення про надання декількох визнань міжгалузевій організації, що здійснює діяльність у декількох секторах, зазначених у статті 1(2), за умови, що така міжгалузева організація виконує умови, зазначені в параграфі 1, для кожного сектора, стосовно якого вона прагне отримати визнання.»;
(d) параграф 3 вилучити.
(45) до статті 158 внести такі зміни:
(a) параграф 1 доповнити пунктом такого змісту:
«(ca) прагнуть збалансованого представлення організацій, які є міжгалузевими організаціями, на етапах ланцюга постачання, згаданих у пункті (a) статті 157(1);»;
(b) параграф 4 викласти в такій редакції:
«4. Держави-члени можуть визнати міжгалузеві організації у всіх секторах, що існували до 1 січня 2014 року, незалежно від того, чи їх визнано на запит або створено згідно із законом, навіть якщо вони не виконують умову, встановлену в пункті (b) статті 157(1).»;
(46) до статті 163 внести такі зміни:
(a) параграфи 1 та 2 викласти в такій редакції:
«1. Держави-члени можуть визнавати міжгалузеві організації у секторі молока та молочних продуктів за умови, що такі організації:
(a) відповідають вимогам, установленим у статті 157;
(b) здійснюють діяльність в одному або декількох регіонах на відповідній території;
(c) становлять значну частку в економічній діяльності, зазначеній у пункті (a) статті 157(1);
(d) самі не займаються виробництвом і переробленням продуктів у секторі молока та молочних продуктів або торгівлею такими продуктами.
2. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що міжгалузеві організації, які були визнані на основі національного права до 2 квітня 2012 року і які відповідають умовам, установленим у параграфі 1 цієї статті, вважають визнаними які міжгалузеві організації згідно зі статтею 157(1).»;
(b) у параграфі 3 пункт (d) викласти в такій редакції:
«(d) відкликати визнання, якщо вимоги щодо визнання та умови визнання, встановлені в цій статті, більше не виконуються;»;
(47) до статті 164 внести такі зміни:
(a) параграф 2 викласти в такій редакції:
«2. Для цілей цієї секції «економічний простір» означає географічну зону, що складається із суміжних або сусідніх регіонів виробництва, умови виробництва і реалізації у яких є однорідними, або, стосовно продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням, яку/яке визнано згідно з правом Союзу, географічну зону, вказану у специфікації продукту.»;
(b) до параграфа 4 внести такі зміни:
(i) пункти (l), (m) та (n) викласти в такій редакції:
«(l) використання сертифікованого насіння, крім випадків, коли його використовують для органічного виробництва у розумінні Регламенту (ЄС) 2018/848, та моніторинг якості продукту;
(m) запобігання ризикам у сферах фітосанітарії, здоров’я тварин, безпечності харчових продуктів або охорони довкілля та управління такими ризиками;
(n) управління побічними продуктами та їх валоризація.»;
(ii) другий підпараграф викласти в такій редакції:
«Такі правила не повинні завдавати будь-якої шкоди іншим операторам у відповідній державі-членові або в Союзі чи перешкоджати входженню нових операторів на ринок відповідної держави-члена та не повинні призводити до будь-яких наслідків, зазначених у переліку у статті 210(4), або іншим чином суперечити чинному законодавству Союзу або чинним національним правилам.»;
(48) статтю 165 викласти в такій редакції:
« Стаття 165
Фінансові внески суб’єктів, які не є членами
Якщо дію правил визнаної організації виробників, визнаної асоціації організацій виробників або визнаної міжгалузевої організації розширюють згідно зі статтею 164 і якщо діяльність, яку охоплюють такі правила, становить загальний економічний інтерес економічних операторів, діяльність яких пов’язана з відповідними продуктами, держава-член, яка надала таке визнання, може за результатами консультацій із відповідними стейкхолдерами ухвалити рішення про те, що окремі економічні оператори або групи, які не є членами організації, але отримують вигоду від такої діяльності, повинні сплачувати організації всі фінансові внески, що їх сплачують її члени, або частину таких внесків, якщо такі внески призначені для покриття витрат, зазнаних безпосередньо внаслідок провадження одного чи декількох із відповідних видів діяльності. Будь-яка організація, яка отримує внески від суб’єктів, які не є членами, згідно з цією статтею, на запит будь-яка суб’єкта, незалежно від того, чи є він членом такої організації, але який робить фінансові внески у діяльність організації, повинна надавати ті частини свого річного бюджету, які стосуються здійснення видів діяльності з переліку у статті 164(4).»;
(49) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 166a
Регулювання пропозиції сільськогосподарських продуктів із охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням
1. Без обмеження статей 167 та 167a цього Регламенту, на запит організації виробників або асоціації організацій виробників, визнаної згідно зі статтею 152(1) або 161(1) цього Регламенту, міжгалузевої організації, визнаної згідно зі статтею 157(1) цього Регламенту, групи операторів, згаданої у статті 3(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, або групи виробників, згаданої у статті 95(1) цього Регламенту, держави-члени можуть встановити на обмежений період зобов’язальні правила для регулювання пропозиції сільськогосподарських продуктів, згаданих у статті 1(2) цього Регламенту, з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням відповідно до статті 5(1) та (2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або відповідно до пунктів (a) та (b) статті 93(1) цього Регламенту.
2. Правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, встановлюють за умови існування попередньої угоди між принаймні двома третинами виробників продукту, згаданого в параграфі 1 цієї статті, або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такого продукту в географічному районі, згаданому у пункті (c) статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або пунктах (a)(iii) та (b)(iv) статті 93(1) цього Регламенту, якщо йдеться про вино. Якщо виробництво продукту, згаданого в параграфі 1 цієї статті, передбачає перероблення, і в специфікації продукту, згаданій у статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 або у статті 94(2) цього Регламенту, встановлені обмеження щодо використання сировини в конкретному географічному районі, держави-члени повинні вимагати, для цілей дотримання правил, що підлягають установленню відповідно до параграфа 1 цієї статті, щоб:
(a) із виробниками такої сировини у конкретному географічному районі проводили консультації до укладення угоди, згаданої в цьому параграфі; або
(b) принаймні дві третини виробників такої сировини або їхні представники, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такої сировини, використовуваної у переробленні в конкретному географічному районі, також були сторонами угоди, згаданої в цьому параграфі.
3. Як відступ від параграфа 2 цієї статті, для виробництва сиру з охоронюваною назвою місця походження або охоронюваним географічним зазначенням правила, згадані в параграфі 1 цієї статті, встановлюють за умови існування попередньої угоди між принаймні двома третинами виробників молока або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини сирого молока, використовуваного для виробництва такого сиру, та, у відповідних випадках, принаймні двома третинами виробників такого сиру або їхніми представниками, на яких припадає принаймні дві третини виробництва такого сиру, в географічному районі, згаданому в пункті (c) статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.
Для цілей першого підпараграфа цього параграфа для сиру з охоронюваним географічним зазначенням географічний район походження сирого молока, як зазначено у специфікації продукту для такого сиру, повинен збігатися з географічним районом, зазначеним у пункті (c) статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 для такого сиру.
4. Правила, зазначені в параграфі 1:
(a) повинні стосуватися лише регулювання пропозиції відповідного продукту та, у відповідних випадках, відповідної сировини і бути спрямовані на узгодження пропозиції такого продукту з попитом;
(b) повинні впливати лише на відповідний продукт та, у відповідних випадках, відповідну сировину;
(c) можуть бути зобов’язальними протягом щонайбільше трьох років, але їхній строк дії може бути продовжено після цього періоду згідно з новим запитом, як зазначено в параграфі 1;
(d) не повинні шкодити торгівлі продуктами, на які не поширюються такі правила;
(e) не повинні стосуватися будь-яких операцій, здійснених після першої реалізації відповідного продукту;
(f) не повинні дозволяти встановлення фіксованих цін, у тому числі у випадках, коли ціни установлюють в якості орієнтиру чи рекомендації;
(g) не повинні унеможливлювати доступність надлишкової частини відповідного продукту, яка в іншому випадку була би доступною;
(h) не повинні створювати дискримінацію, становити бар’єр для нових учасників ринку або негативно впливати на малих виробників;
(i) повинні сприяти збереженню якості відповідного продукту або розвитку відповідного продукту.
(j) не повинні обмежувати положення статті 149 та статті 152(1a).
5. Правила, згадані в параграфі 1, опубліковують в офіційній публікації відповідної держави-члена.
6. Держави-члени повинні проводити перевірки, щоб забезпечити виконання умов, установлених у параграфі 4. Якщо компетентні національні органи виявляють, що такі умови не виконано, держави-члени повинні скасувати правила, згадані в параграфі 1.
7. Держави-члени повинні невідкладно повідомити Комісію про згадані в параграфі 1 правила, які вони ухвалили. Комісія повинна поінформувати інші держави-члени про будь-яке повідомлення про такі правила.
8. Комісія може в будь-який час ухвалити імплементаційні акти, що вимагають від держави-члена скасувати правила, встановлені такою державою-членом відповідно до параграфа 1 цієї статті, якщо Комісія виявляє, що такі правила не відповідають умовам, установленим у параграфі 4 цієї статті, перешкоджають конкуренції або викривляють її у значній частині внутрішнього ринку чи загрожують вільній торгівлі або досягненню цілей статті 39 ДФЄС. Такі імплементаційні акти ухвалюють без застосування процедури, зазначеної у статті 229(2) або (3) цього Регламенту.»;
(50) у статті 168(4) пункт (c)(i) викласти в такій редакції:
«(i) ціна, яка підлягає сплаті за доставку та яка:
- є незмінною і визначеною в договорі; та/або
- розраховується шляхом поєднання різних факторів, визначених у договорі, які можуть включати об’єктивні показники, індекси й методи розрахунку кінцевої ціни, які є легкодоступними і зрозумілими та відображають зміни в ринкових умовах, доставлена кількість і якість чи склад доставлених сільськогосподарських продуктів; такі показники можуть бути основані на відповідних цінах, вартості виробництва та ринковій вартості; у зв’язку з цим держави-члени можуть визначати показники згідно з об’єктивними критеріями на основі проведених досліджень щодо виробництва та ланцюга постачання харчових продуктів; сторони договорів мають право посилатися на такі показники чи на будь-які інші показники, які вони вважають релевантними.»;
(51) статтю 172 вилучити.
(52) статтю 172a викласти в такій редакції:
« Стаття 172a
Розподіл вартості
Без обмеження будь-яких конкретних положень щодо розподілу вартості у секторі цукру фермери, в тому числі асоціації фермерів, можуть погоджувати із подальшими операторами положення щодо розподілу вартості, включно з ринковими вигодами і втратами, у яких визначають, яким чином будь-який рух цін на відповідні продукти на відповідних ринках або цін на інших товарних ринках буде розподілений між ними.