Набуття чинності та застосування
1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .
2. Стаття 79 застосовується з дати фактичної передачі системи, зазначеної у цій статті.
3. Стаття 12(3), стаття 70 та стаття 100(5) тією мірою, якою вони стосуються співпраці з Великою Британією, застосовуються до дати, коли Договори перестануть застосовуватись до Великої Британії відповідно до статті 50(3) ДЄС або, за умови, що до цієї дати набуде чинності угода про вихід із ЄС, укладена з Великою Британією згідно зі статтею 50(2) ДЄС, до кінця перехідного періоду, встановленого цією угодою про вихід.
Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
Вчинено у Брюсселі 13 листопада 2019 року.
За Європейський Парламент
Президент
D. M. SASSOLI
За Раду
Президент
T. TUPPURAINEN
__________
( - 1 ) OB C 110, 22.03.2019, с. 62.
( - 2 ) OB C 168, 16.05.2019, с. 74.
( - 3 ) Позиція Європейського Парламенту від 17 квітня 2019 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику) та рішенні Ради від 8 листопада 2019 року.
( - 4 ) Регламент Ради (ЄС) № 2007/2004 від 26 жовтня 2004 року про заснування Європейської агенції з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (OB L 349, 25.11.2004, с. 1).
( - 5 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/1624 від 14 вересня 2016 року про Європейську прикордонну і берегову охорону, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 863/2007, Регламенту Ради (ЄС) № 2007/2004 та Рішення Ради 2005/267/ЄС (OB L 251, 16.09.2016, с. 1).
( - 6 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/399 від 9 березня 2016 року про Кодекс Союзу щодо правил, які регулюють рух осіб через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) (OB L 77, 23.03.2016, с. 1).
( - 7 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 656/2014 від 15 травня 2014 року про встановлення правил щодо нагляду за зовнішніми морськими кордонами у контексті оперативної співпраці, що координується Європейською агенцією з питань управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (OB L 189, 27.06.2014, с. 93).
( - 8 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1052/2013 від 22 жовтня 2013 року про створення Європейської системи нагляду за кордонами (ЕВРОСУР) (OB L 295, 06.11.2013, с. 11).
( - 9 ) Директива Ради 2002/90/ЄС від 28 листопада 2002 року про визначення поняття допомоги в незаконному в’їзді, транзиті та проживанні (OB L 328, 05.12.2002, с. 17).
( - 10 ) Регламент Ради (ЄС) № 1053/2013 від 7 жовтня 2013 року про встановлення механізму оцінювання та моніторингу для перевірки застосування acquis щодо Шенгенської зони та скасування Рішення виконавчого комітету від 16 вересня 1998 року про утворення Постійного комітету з питань оцінювання та функціонування Шенгенської зони (OB L 295, 06.11.2013, с. 27).
( - 11 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу, про внесення змін до регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014, та Рішення 541/2014/ЄС та скасування Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 (OB L 193, 30.07.2018, с. 1).
( - 12 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/115/ЄС від 16 грудня 2008 року про спільні стандарти і процедури у державах-членах для повернення громадян третіх країн, які нелегально перебувають на їхній території (OB L 348, 24.12.2008, с. 98).
( - 13 ) Спільні дії 98/700/ЮВС від 3 грудня 1998 року, ухвалені Радою на підставі статті K.3 Договору про Європейський Союз стосовно створення Європейської системи архівування зображень (FADO) (OB L 333, 09.12.1998, с. 4).
( - 14 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1725 від 23 жовтня 2018 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних установами, органами, офісами та агентствами Союзу, та про вільний рух таких даних, а також про скасування та скасування Регламенту (ЄС) № 45/2001 та Рішення № 1247/2002/ЄС (OB L 295, 21.11.2018, с. 39).
( - 15 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) (OB L 119, 04.05.2016, с. 1).
( - 16 ) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/680 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних компетентними органами для цілей запобігання, розслідування, виявлення або кримінального переслідування злочинів або виконання покарань у кримінальних справах, і про вільний рух таких даних, а також скасування Рамкового рішення Ради 2008/977/ЮВС (OB L 119, 04.05.2016, с. 89).
( - 17 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 від 11 вересня 2013 року щодо розслідувань, які проводить Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF), та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1073/1999 та Регламенту Ради № 1074/1999 (OB L 248, 18.09.2013, с. 1).
( - 18 ) OB L 136, 31.05.1999, с. 15.
( - 19 ) Регламент Ради (ЄС) 2017/1939 від 12 жовтня 2017 року про імплементацію посиленої співпраці стосовно створення Європейської прокуратури («EPPO») (OB L 283, 31.10.2017, с. 1).
( - 20 ) Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1371 від 5 липня 2017 року про боротьбу з шахрайством, що завдає шкоди фінансовим інтересам Союзу, за допомогою кримінального права (OB L 198, 28.07.2017, с. 29).
( - 21 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1049/2001 від 30 травня 2001 року стосовно публічного доступу до документів Європейського Парламенту, Ради та Комісії (OB L 145, 31.05.2001, с. 43).
( - 22 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил та загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (OB L 55, 28.02.2011, с. 13).
( - 23 ) OB L 176, 10.07.1999, с. 36.
( - 24 ) Рішення Ради 1999/437/ЄС від 17 травня 1999 року про певні механізми застосування Договору, укладеного між Радою Європейського Союзу та Республікою Ісландія та Королівством Норвегія стосовно асоціації останніх у зв’язку з процесом імплементації, застосування та розвитку acquis щодо Шенгенської зони (OB L 176, 10.07.1999, с. 31).
( - 25 ) OB L 188, 20.07.2007, с. 19.
( - 26 ) OB L 53, 27.02.2008, с. 52.
( - 27 ) Рішення Ради 2008/146/ЄС від 28 січня 2008 року про укладення від імені Європейського Співтовариства Договору між Європейським Союзом, Європейським Співтовариством та Швейцарською Конфедерацією про асоціацію Швейцарської Конфедерації у зв’язку з процесом імплементації, застосування та розвитку acquis щодо Шенгенської зони (OB L 53, 27.02.2008, с. 1).
( - 28 ) OB L 160, 18.06.2011, с. 21.
( - 29 ) Рішення Ради 2011/350/ЄС від 7 березня 2011 року про укладення від імені Європейського Союзу Протоколу між Європейським Союзом, Європейським Співтовариством, Швейцарською Конфедерацією та Князівством Ліхтенштейн стосовно приєднання Князівства Ліхтенштейн до Договору між Європейським Союзом, Європейським Співтовариством та Швейцарською Конфедерацією про асоціацію Швейцарської Конфедерації у зв’язку з процесом імплементації, застосування та розвитку acquis щодо Шенгенської зони, стосовно скасування перевірок на внутрішніх кордонах та руху осіб (OB L 160, 18.06.2011, с. 19).
( - 30 ) OB L 243, 16.09.2010, с. 4.
( - 31 ) Рішення Ради 2000/365/ЄС від 29 травня 2000 року стосовно запиту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з приводу участі у застосуванні певних положень acquis щодо Шенгенської зони (OB L 131, 01.06.2000, с. 43).
( - 32 ) Рішення Ради 2002/192/ЄС від 28 лютого 2002 року стосовно запиту Ірландії з приводу участі у застосуванні певних положень acquis щодо Шенгенської зони (OB L 64, 07.03.2002, с. 20).
( - 33 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (OB L 8, 12.01.2001, с. 1).
( - 34 ) OB L 56, 04.03.1968, с. 1.
( - 35 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1240 від 20 червня 2019 року про створення Європейської мережі зв’язкових офіцерів з питань імміграції (OB L 198, 25.07.2019, с. 88).
( - 36 ) Рішення Ради 2008/381/ЄС від 14 травня 2008 року про створення Європейської міграційної мережі (OB L 131, 21.05.2008, с. 7).
( - 37 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1240 від 12 вересня 2018 року про створення Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS) та внесення змін до регламентів (ЄС) № 1077/2011, (ЄС) № 515/2014, (ЄС) 2016/399, (ЄС) 2016/1624 та (ЄС) 2017/2226 (OB L 236, 19.09.2018, с. 1).
( - 38 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1285/2013 від 11 грудня 2013 про імплементацію та експлуатацію європейських систем супутникової навігації та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 876/2002 та Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 683/2008 (OB L 347, 20.12.2013, с. 1).
( - 39 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1860 від 28 листопада 2018 року про використання Шенгенської інформаційної системи для повернення громадян третіх країн, які нелегально перебувають на їхній території (OB L 312, 07.12.2018, с. 1).
( - 40 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 810/2009 від 13 липня 2009 року про запровадження Кодексу Співтовариства про візи (Візовий кодекс) (OB L 243, 15.09.2009, с. 1).
( - 41 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 603/2013 від 26 червня 2013 року про запровадження системи Eurodac для порівняння відбитків пальців задля дієвого застосування Регламенту (ЄС) № 604/2013 про встановлення критеріїв і механізмів для визначення відповідальності держав-членів щодо розгляду заяв з приводу міжнародного заходу, поданих в одній державі-члені громадянином третьої країни або особою без громадянства, та запитів на порівняння з даними в системі Eurodac від правозастосовчих органів та Європолу для цілей забезпечення застосування актів права, та внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1077/2011 про створення Агентства Європейського Союзу з оперативного управління великомасштабними IT-системами у сферах свободи, безпеки та правосуддя (OB L 180, 29.06.2013, с. 1).
( - 42 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 515/2014 від 16 квітня 2014 року про створення у складі Фонду внутрішньої безпеки інструменту для фінансової підтримки діяльності, пов’язаної із зовнішніми кордонами та візами, та скасування Рішення 574/2007/ЄС (OB L 150, 20.05.2014, с. 143).
( - 43 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/32/ЄС від 26 червня 2013 року про спільні процедури надання та позбавлення міжнародного захисту (OB L 180, 29.06.2013, с. 60).
( - 44 ) Рішення Комісії (ЄС, Євратом) 2015/443 від 13 березня 2015 року про безпеку в Комісії (OB L 72, 17.03.2015, с. 41).
( - 45 ) Рішення Комісії (ЄС, Євратом) 2015/444 від 13 березня 2015 року про правила безпеки для захисту засекреченої ЄС інформації (OB L 72, 17.03.2015, с. 53).
( - 46 ) Регламент № 1 від 15 квітня 1958 року про визначення мов, які належить використовувати у Європейському економічному співтоваристві (OB 17, 06.10.1958, с. 385).
( - 47 ) Делегований регламент Комісії (ЄС) 2019/715 від 18 грудня 2018 року про рамковий фінансовий регламент для органів, створених на підставі ДФЄС та Договору про Євратом та згаданих у статті 70 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 (OB L 122, 10.05.2019, с. 1).
( - 48 ) Регламент Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 від 11 листопада 1996 року про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від шахрайства та інших порушень (OB L 292, 15.11.1996, с. 2).
ДОДАТОК I
Спроможність постійного корпусу за роком і категорією згідно зі статтею 54 .
Категорія/ рік
Категорія 1
Штатний персонал
Категорія 2
Оперативний персонал для довгострокового прикомандирування
Категорія 3
Оперативний персонал для короткострокового прикомандирування
Категорія 4
Резерв швидкого реагування
Усього для постійного корпусу
2021
1 000
400
3 600
1 500
6 500
2022
1 000
500
3 500
1 500
6 500
2023
1 500
500
4 000
1 500
7 500
2024
1 500
750
4 250
1 500
8 000
2025
2 000
1 000
5 000
0
8 000
2026
2 500
1 250
5 250
0
9 000
2027 і далі
3 000
1 500
5 500
0
10 000
ДОДАТОК II
Щорічні внески держав-членів до постійного корпусу шляхом довгострокового прикомандирування персоналу згідно зі статтею 56
Країна/Рік
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
і далі
Бельгія
8
10
10
15
20
25
30
Болгарія
11
13
13
20
27
33
40
Чеська Республіка
5
7
7
10
13
17
20
Данія
8
10
10
15
19
24
29
Німеччина
61
73
73
110
152
187
225
Естонія
5
6
6
9
12
15
18
Греція
13
17
17
25
33
42
50
Іспанія
30
37
37
56
74
93
111
Франція
46
56
56
83
114
141
170
Хорватія
17
22
22
33
43
54
65
Італія
33
42
42
63
83
104
125
Кіпр
2
3
3
4
5
7
8
Латвія
8
10
10
15
20
25
30
Литва
10
13
13
20
26
33
39
Люксембург
2
3
3
4
5
7
8
Угорщина
17
22
22
33
43
54
65
Мальта
2
2
2
3
4
5
6
Нідерланди
13
17
17
25
33
42
50
Австрія
9
11
11
17
23
28
34
Польща
27
33
33
50
67
83
100
Португалія
8
10
10
15
20
25
30
Румунія
20
25
25
38
50
63
75
Словенія
9
12
12
18
23
29
35
Словаччина
9
12
12
18
23
29
35
Фінляндія
8
10
10
15
20
25
30
Швеція
9
11
11
17
23
28
34
Швейцарія
4
5
5
8
11
13
16
Ісландія
1
1
1
1
1
2
2
Ліхтенштейн (*1)
0
0
0
0
0
0
0
Норвегія
5
7
7
10
13
17
20
УСЬОГО
400
500
500
750
1 000
1 250
1 500
__________
( *1 ) Ліхтенштейн робитиме внески шляхом пропорційної фінансової підтримки
ДОДАТОК III
Щорічні внески держав-членів до постійного корпусу шляхом короткострокового прикомандирування персоналу згідно зі статтею 57
Країна/Рік
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
і далі
Бельгія
72
70
80
85
100
105
110
Болгарія
96
93
107
113
133
140
147
Чеська Республіка
48
47
53
57
67
70
73
Данія
70
68
77
82
97
102
106
Німеччина
540
523
602
637
748
785
827
Естонія
43
42
48
51
60
63
66
Греція
120
117
133
142
167
175
183
Іспанія
266
259
296
315
370
389
407
Франція
408
396
454
481
566
593
624
Хорватія
156
152
173
184
217
228
238
Італія
300
292
333
354
417
438
458
Кіпр
19
19
21
23
27
28
29
Латвія
72
70
80
85
100
105
110
Литва
94
91
104
111
130
137
143
Люксембург
19
19
21
23
27
28
29
Угорщина
156
152
173
184
217
228
238
Мальта
14
14
16
17
20
21
22
Нідерланди
120
117
133
142
167
175
183
Австрія
82
79
91
96
113
119
125
Польща
240
233
267
283
333
350
367
Португалія
72
0
80
85
100
105
110
Румунія
180
175
200
213
250
263
275
Словенія
84
82
93
99
117
123
128
Словаччина
84
82
93
99
117
123
128
Фінляндія
72
70
80
85
100
105
110
Швеція
82
79
91
96
113
119
125
Швейцарія
38
37
43
45
53
56
59
Ісландія
5
5
5
6
7
7
7
Ліхтенштейн (*1)
0
0
0
0
0
0
0
Норвегія
48
47
53
57
67
70
73
УСЬОГО
3 600
3 500
4 000
4 250
5 000
5 250
5 500
__________
( *1 ) Ліхтенштейн робитиме внески шляхом пропорційної фінансової підтримки.
ДОДАТОК IV
Щорічні внески держав-членів до постійного корпусу у рамках резерву швидкого реагування згідно зі статтею 58
Країна
Кількість
Бельгія
30
Болгарія
40
Чеська Республіка
20
Данія
29
Німеччина
225
Естонія
18
Греція
50
Іспанія
111
Франція
170
Хорватія
65
Італія
125
Кіпр
8
Латвія
30
Литва
39
Люксембург
8
Угорщина
65
Мальта
6
Нідерланди
50
Австрія
34
Польща
100
Португалія
30
Румунія
75
Словенія
35
Словаччина
35
Фінляндія
30
Швеція
34
Швейцарія
16
Ісландія
2
Ліхтенштейн (*1)
0
Норвегія
20
УСЬОГО
1 500
__________
( *1 ) Ліхтенштейн робитиме внески шляхом пропорційної фінансової підтримки.
ДОДАТОК V
Правила застосування сили, у тому числі підготовка та постачання, контроль та використання службової зброї та нелетального обладнання, що застосовуються до працівників штатного персоналу, направлених як члени команд
1. Загальні принципи, що регулюють застосування сили та зброї
Для цілей цього Регламенту термін «застосування сили» стосується застосування працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, фізичних засобів для цілей виконання своїх функцій або забезпечення самозахисту, що включає використання рук, тіла і будь-яких інструментів, зброї, у тому числі вогнепальної зброї, або обладнання.
Зброю, боєприпаси та обладнання необхідно носити та застосовувати лише під час операцій. Носіння або застосування зброї, боєприпасів та обладнання у позаслужбовий час забороняється.
Згідно зі статтею 82(8), застосування сили та зброї працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, повинне здійснюватися згідно з національним правом держави-члена здійснення заходів у присутності прикордонників держави-члена здійснення заходів.
Без обмеження дозволу держави-члена здійснення заходів і застосування її національного права до застосування сили під час операцій, працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, під час застосування примусу та зброї, повинні дотримуватися принципів необхідності, пропорційності та обережності (далі - «основні принципи»), як визначено нижче.
Оперативний план, погоджений між виконавчим директором та державою-членом здійснення заходів, повинен визначати умови носіння та застосування зброї згідно з національним правом або операційними процедурами під час операцій.
Принцип необхідності
Застосування сили, як шляхом безпосереднього фізичного контакту, так і шляхом застосування зброї чи обладнання, може використовуватися лише у виняткових випадках і відбуватися тільки у випадках крайньої необхідності для забезпечення виконання завдань Агенції або для самооборони. Сила застосовується лише у крайньому випадку після того, як було докладено всіх розумних зусиль для врегулювання ситуації за допомогою ненасильницьких засобів, у тому числі шляхом переконання, переговорів або посередництва. Застосування сили чи примусових заходів у жодному разі не повинне бути самовільним або неправомірним.
Принцип пропорційності
Коли не можна уникнути законного застосування сили або вогнепальної зброї, працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні діяти пропорційно серйозності ситуації та законній меті, що переслідується. Під час оперативної діяльності принцип пропорційності повинен визначати як характер застосовуваної сили (напр., необхідність застосування зброї), так і масштаб застосування сили. Штатний персонал, направлений у складі команд, не повинен застосовувати більше сили, ніж абсолютно необхідно для досягнення законної мети охорони правопорядку. Якщо застосовується вогнепальна зброя, працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні забезпечити, щоб таке застосування спричинило якомога менше травм і зводило до мінімуму травми та шкоду. Якщо заходи призведуть до неприйнятного результату, працівники штатного персоналу, направленого як члени команд, можуть утриматися від такого заходу. Принцип пропорційності вимагає від Агенції забезпечення обладнанням та засобами самозахисту штатного персоналу, направленого як члени команд, що є необхідним для застосування відповідного ступеня сили.
Обов’язок виявляти обережність
Оперативні дії, що здійснюються штатним персоналом, направленим як члени команд, повинні відбуватися з повною повагою до людського життя та гідності та бути спрямовані на їх збереження. Під час операцій вживаються всі необхідні кроки, що дають змогу мінімізувати ризик травмування та пошкодження майна. Цей обов’язок включає загальний обов’язок працівників штатного персоналу, направлених як члени команд, чітко попереджати про свій намір застосувати силу, за винятком випадків, коли таке попередження призведе до невиправданої загрози членам команд, ризику смерті, серйозних травм для інших осіб або виявиться явно недоречним або неефективним за конкретних обставин.
2. Спеціальні правила для найпоширеніших інструментів застосування сили (обладнання працівників штатного персоналу, направлених як члени команд)
Згідно з основними принципами, застосування сили допускається лише тією мірою, якою застосування сили є необхідним для досягнення безпосередньої мети охорони правопорядку, і лише після:
- спроби вирішити потенційно насильницьку конфронтацію шляхом переконання, переговорів, посередництва були вичерпані і зазнали невдачі,
- винесення попередження про намір застосувати силу.
Якщо необхідно підвищити рівень втручання (наприклад, із застосуванням зброї або іншого виду зброї), про таку ескалацію чітко попереджають, якщо тільки таке попередження не піддає членів команд невиправданій загрозі, не створює ризик смерті або серйозних травм для інших осіб або не виявиться явно недоречним або неефективним за конкретних обставин.
Вогнепальна зброя
Працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, не повинні застосовувати вогнепальну зброю проти осіб, за винятком вказаних нижче обставин, і лише тоді, коли менш екстремальних засобів недостатньо для досягнення необхідних цілей:
- застосування вогнепальної зброї працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, є крайнім засобом у надзвичайних ситуаціях, особливо якщо існує будь-який ризик того, що під загрозою можуть опинитися сторонні особи,
- застосування вогнепальної зброї працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, необхідне для захисту себе чи інших від неминучої загрози смерті або серйозних травм,
- застосування вогнепальної зброї працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, необхідне для запобігання неминучій загрозі смерті або серйозних травм,
- застосування вогнепальної зброї працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, покликане відбити реальну атаку або запобігти неминучій небезпечній атаці на основні установи, служби чи об’єкти.
Перед використанням вогнепальної зброї працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні чітко попереджати про свій намір застосовувати таку зброю. Попередження можуть бути зроблені усно або за допомогою попереджувальних пострілів.
Нелетальна зброя
Кийок
Схвалені кийки можуть бути використані як засіб захисту або як зброя, залежно від випадку, згідно з основними принципами у таких випадках:
- коли застосування меншої сили вважається явно недоречним для мети,
- щоб запобігти фактичному або потенційному нападу на майно.
Перед застосуванням кийків працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні чітко попереджати про свій намір застосовувати кийки. Використовуючи кийки, працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні завжди прагнути мінімізувати ризик травмування та уникати контакту з головою.
Речовини сльозоточивої дії (напр., перцевий спрей)
Схвалені речовини сльозоточивої дії можуть бути використані як засіб захисту або як зброя, залежно від випадку, згідно з основними принципами у таких випадках:
- коли застосування меншої сили вважається явно недоречним для мети,
- щоб запобігти фактичному або потенційному нападу.
Інше обладнання
Наручники
Наручники надягаються лише особам, які становлять загрозу для себе чи для інших осіб, з метою забезпечення їхнього безпечного затримання або транспортування та забезпечення безпеки працівників штатного персоналу, направлених як члени команд, та інших членів команд. Застосовувати наручники необхідно лише протягом найкоротшого часу і лише у разі крайньої необхідності.
3. Практичні правила застосування сили, службової зброї, боєприпасів та обладнання під час операцій
Загальні практичні правила застосування сили, службової зброї та іншого обладнання під час операцій
Згідно зі статтею 82(8), працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, повинні здійснювати свої виконавчі повноваження, а також застосування сили, під керівництвом та контролем держави-члена здійснення заходів, і повинні застосовувати силу, у тому числі зброю, боєприпаси та обладнання, лише у присутності прикордонників держави-члена здійснення заходів після отримання дозволу від її компетентних органів. Проте компетентні органи держави-члена здійснення заходів можуть уповноважити працівників штатного персоналу, направлених як члени команд, за згодою Агенції, застосовувати силу за відсутності прикордонників держави-члена ведення діяльності.
Держава-член здійснення заходів може заборонити носіння певної службової зброї, боєприпасів та обладнання згідно з другим підпараграфом статті 82(8).
Без обмеження дозволу держави-члена здійснення заходів та застосування її національного права до застосування сили під час операцій, працівники штатного персоналу, направленого як члени команд, під час застосування сили та зброї повинні:
(a) дотримуватися основних принципів та спеціальних правил, зазначених у частині 2;
(b) дотримуватися фундаментальних прав, гарантованих міжнародним правом і правом Союзу, у тому числі, зокрема, Хартією, Європейською конвенцією про захист прав людини та фундаментальних свобод, Основними принципами ООН щодо застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з охорони правопорядку та Кодексом поведінки посадових осіб з охорони правопорядку ООН;
(c) дотримуватися кодексу поведінки Агенції.
4. Механізм контролю
Агенція повинна забезпечити вказані нижче гарантії щодо застосування сили, зброї, боєприпасів та обладнання, а також звітувати про них у своєму річному звіті.
Підготовка
Підготовка, яка надається згідно зі статтею 62(2), повинна охоплювати теоретичні та практичні аспекти попередження застосування сили та застосування сили. Теоретична частина підготовки повинна включати психологічну підготовку, у тому числі тренування на витривалість та роботу в ситуаціях з високою напругою, а також техніки уникнення застосування сили, такі як переговори та посередництво. Теоретична підготовка повинна супроводжуватися обов’язковою й адекватною теоретичною та практичною підготовкою щодо застосування сили, зброї, боєприпасів та обладнання та щодо застосовних гарантій фундаментальних прав. Для забезпечення спільного практичного розуміння та підходу практична підготовка повинна завершуватися моделюванням, пов’язаним із діяльністю, яка повинна здійснюватися під час направлення, та повинна включати практичне моделювання, пов’язане із застосуванням гарантій захисту фундаментальних прав.
Агенція повинна забезпечити, щоб штатний персонал, направлений як члени команд, щорічно проходили підготовку щодо застосування сили. Така підготовка проводитися згідно передбаченою у статті 62(2) підготовкою. Щоб працівникам штатного персоналу, направленим у складі команд, було дозволено носити службову зброю та застосовувати силу, вони повинні успішно пройти щорічну безперервну підготовку. Щорічна безперервна підготовка повинна охоплювати теоретичні та практичні аспекти, як описано в першому параграфі. Загальна тривалість щорічної безперервної підготовки повинна становити щонайменше 24 години, при цьому теоретична підготовка триває щонайменше 8 годин, а практична - щонайменше 16 годин. Практична підготовка повинна бути розділена на щонайменше 8 годин для фізичної підготовки із застосуванням техніки фізичного утримання та щонайменше 8 годин для застосування вогнепальної зброї.
Вживання наркотичних речовин, лікарських засобів і алкоголю
Працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, не повинні вживати алкоголь або перебувати у стані алкогольного сп’яніння під час виконання службових обов’язків.
Працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, не повинні володіти наркотичними речовинами та лікарськими засобами або вживати їх, якщо вони не призначені на підставі медичних показань. Працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, яким необхідні лікарські засоби на підставі медичних показань, повинні негайно повідомити свого безпосереднього начальника про таку потребу. Їх участь в оперативній діяльності може бути переглянута, беручи до уваги можливі наслідки та побічні ефекти, пов’язані із вживанням відповідної речовини.
Агенція повинна встановити механізм контролю, щоб забезпечити, щоб її штатний персонал, направлений як члени команд, не виконував своїх функцій під впливом наркотичних речовин, лікарських засобів або алкоголю. Цей механізм повинен ґрунтуватися на регулярному медичному обстеженні працівників штатного персоналу, направлених як члени команд, для виявлення будь-якого можливого вживання наркотичних речовин, лікарських засобів або алкоголю. Про будь-які позитивні результати аналізів негайно повідомляють виконавчому директору.
Повідомлення
Про будь-які випадки, пов’язані із застосуванням сили, негайно повідомляють через ланцюг командування відповідній координаційній структурі, пов’язаній з операцією, а також працівнику з питань фундаментальних прав та виконавчому директору. Таке повідомлення повинен містити повну інформацію про обставини, за яких відбулося таке застосування.
Обов’язок співпрацювати та надавати інформацію
Працівники штатного персоналу, направлені як члени команд, та будь-які інші учасники операцій повинні співпрацювати під час збирання фактів, що стосуються будь-якого інциденту, про який повідомлялося під час оперативної діяльності.
Наглядовий механізм
Агенція повинна створити наглядовий механізм, як зазначено у пункті (a) статті 55(5).
Механізм розгляду скарг
Будь-яка особа може повідомляти про підозри в порушенні правил застосування сили, застосовних згідно з цим додатком, працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд, через механізм розгляду скарг, передбачений у статті 111.
Санкції
Без обмеження статті 85, коли Агенція встановлює, що її штатний персонал, направлений як член команди, вчинив дії, що порушують правила, які застосовуються згідно із цим Регламентом, у тому числі фундаментальні права, захищені Хартією, Європейською конвенцією про захист прав людини та фундаментальних свобод та міжнародним правом, виконавчий директор повинен вжити належні заходи, які можуть включати негайне відкликання цього штатного працівника від здійснення оперативної діяльності та повинен вжити будь-які дисциплінарні заходи згідно з Положенням про персонал, у тому числі звільнення штатного працівника з Агенції.
Роль працівника з питань фундаментальних прав
Працівник з питань фундаментальних прав повинен перевіряти та надавати зворотний зв’язок щодо змісту ввідних і повторних інструктажів, приділяючи особливу увагу аспектам, що стосуються фундаментальних прав, і тому, як їх можна захистити в ситуаціях, коли необхідне застосування сили, а також повинен забезпечити, щоб відповідні запобіжні техніки були включені у підготовку.
Працівник з питань фундаментальних прав повинен звітувати про дотримання фундаментальних прав у правоохоронній діяльності держави-члена здійснення заходів або третьої країни здійснення заходів. Цей звіт повинен подаватися виконавчому директору та враховуватися при розробленні оперативного плану.
Працівник з питань фундаментальних прав повинен забезпечити, щоб інциденти, пов’язані із застосуванням сили, зброї, боєприпасів та обладнання, ретельно розслідувалися і про них було негайно повідомлено виконавчому директору. Результати таких розслідувань повинні передаватися до консультативного форуму.
Уся діяльність, пов’язана із застосуванням сили, зброї, боєприпасів та обладнання, повинна регулярно контролюватися працівником з питань фундаментальних прав, а всі інциденти повинні бути вказані у звітах працівника з питань фундаментальних прав, а також у річному звіті Агенції.
5. Забезпечення службовою зброєю
Дозвіл на зброю
Щоб точно визначити, яку службову зброю, боєприпаси та інше обладнання необхідно використовувати працівниками штатного персоналу, направленим як члени команд, Агенція повинна встановити вичерпний перелік предметів, які повинні бути включені в індивідуальні комплекти обладнання.
Індивідуальні комплекти обладнання повинні використовуватись усіма працівниками штатного персоналу, направленими як члени команд. Агенція може також доповнювати індивідуальні комплекти обладнання додатковою зброєю, боєприпасами чи іншим обладнанням, призначеним для виконання спеціальних завдань в рамках одного або двох типів команд.
Агенція повинна забезпечити, щоб уся зброя, у тому числі вогнепальна зброя, боєприпаси та обладнання, що надаються працівникам штатного персоналу, направленим як члени команд, відповідали всім необхідним технічним стандартам.
Зброя, боєприпаси та обладнання, які дозволено застосовувати, повинні бути перелічені в оперативному плані згідно з вимогами щодо дозволеної та забороненої зброї в державі-члені здійснення заходів.
Інструкції для службового часу
Зброю, боєприпаси та обладнання можна перевозити під час операцій і застосовувати лише у крайньому випадку. Носіння або застосування зброї, боєприпасів та спорядження у позаслужбовий час забороняється. Агенція повинна встановити спеціальні правила та вживати заходи для полегшення зберігання зброї, боєприпасів та іншого обладнання працівників штатного персоналу, направлених як члени команд, у позаслужбовий час на захищених об’єктах, як зазначено у пункті (c) статті 55(5).
ДОДАТОК VI
Кореляційна таблиця
Регламент (ЄС) № 2016/1624
Регламент (ЄС) № 1052/2013
Цей Регламент