Оцінювання транскордонних тарифів для одиничних посилок
1. На основі відкритих переліків тарифів, отриманих відповідно до статті 5, національний регуляторний орган повинен визначити для кожного з перелічених в додатку одиничних поштових відправлень ті транскордонні тарифи надавача послуг доставлення посилок, які встановлені на відправлення з його держави-члена і на які розповсюджується зобов’язання з надання універсальної послуги, що їх на свою об’єктивну думку національний регуляторний орган вважає необхідним оцінити.
2. Національний регуляторний орган відповідно до принципів, викладених в статті 12 Директиви 97/67/ЄС, здійснює об’єктивне оцінювання транскордонних тарифів, визначених на підставі параграфа 1, з метою виявлення тих транскордонних тарифів, які він вважає необґрунтовано високими. У такому оцінюванні національний регуляторний орган повинен, зокрема, врахувати такі елементи:
(a) національні та будь-які інші відповідні тарифи, які застосовуються до порівнянних послуг доставлення посилок у державі-члені походження та у державі-члені призначення;
(b) будь-яке застосування уніфікованого тарифу до двох або більшої кількості держав-членів;
(c) двосторонні обсяги, конкретні витрати на транспортування та опрацювання, інші відповідні витрати та стандарти якості послуг;
(d) можливий вплив застосовних транскордонних тарифів на окремих користувачів або малі та середні підприємства, враховуючи ті, які проживають чи розміщені у віддалених районах або у районах з невисокою густотою населення та на окремих користувачів з інвалідністю або з обмеженою мобільністю, якщо таке можливо без створення непропорційного тягаря.
3. Додатково до елементів, зазначених у параграфі 2, національний регуляторний орган може, якщо він вважатиме за необхідне, також врахувати, зокрема, такі елементи:
(a) чи підлягають тарифи спеціальному регулюванню цін на підставі національного законодавства;
(b) зловживання домінантним становищем на ринку, виявлені відповідно до належного застосовного права.
4. Комісія визначає настанови щодо методології, яку належить використовувати стосовно елементів, перелічених у параграфах 2 та 3.
5. Для цілей зазначеного в параграфі 2 оцінювання, національний регуляторний орган повинен, якщо він вважає за необхідне, вимагати надання будь-яких додаткових відповідних доказів у зв’язку з такими тарифами, які є необхідними для проведення оцінювання.
6. Зазначені в параграфі 5 докази повинні бути надані національному регуляторному органу протягом одного місяця з дати отримання запиту разом з будь-яким обґрунтуванням тарифів, оцінювання яких проводиться.
7. Національний регуляторний орган подає результати свого оцінювання Комісії до 30 червня відповідного календарного року. Крім того, національний регуляторний орган надає Комісії неконфіденційну версію такого оцінювання.
8. Комісія відразу або в будь-якому разі протягом одного місяця з дати отримання, опубліковує неконфіденційну версію оцінювання, надану національними регуляторними органами.