Реагування на недостатній прогрес у досягненні цілей та цільових показників Союзу у сфері енергетики та клімату
1. Якщо на основі результатів оцінювання відповідно до пункту (b) статті 29(1) Комісія дійде висновку, що держава-член зробила недостатній прогрес у досягненні своїх цілей, цільових показників і внесків, контрольних точок у сфері відновлюваної енергії або в реалізації політик і заходів, визначених в її інтегрованому національному плані з енергетики та клімату, вона повинна видати рекомендації для відповідної держави-члена згідно зі статтею 34.
У своїх рекомендаціях у сфері відновлюваної енергії Комісія повинна враховувати відповідні обставини, зазначені державою-членом відповідно до другого підпараграфа статті 5(1). Комісія також повинна враховувати проекти у сфері відновлюваної енергетики, щодо яких було ухвалене остаточне інвестиційне рішення, за умови, що такі проекти будуть введені в експлуатацію в період з 2021 року до 2030 року і матимуть значний вплив на національний внесок держави-члена.
У своїх рекомендаціях у сфері енергоефективності Комісія повинна належним чином враховувати об’єктивні критерії, наведені в пунктах (a) і (b) статті 6(1), а також відповідні національні обставини, зазначені державою-членом згідно зі статтею 6(2).
2. Якщо на основі результатів агрегованого оцінювання інтегрованих національних звітів про прогрес у сфері енергетики та клімату держав-членів відповідно до пункту (a) статті 29(1), а також інших джерел інформації, у відповідних випадках, Комісія дійде висновку, що існує ризик недосягнення Союзом цілей Енергетичного Союзу та, зокрема - упродовж першого десятирічного періоду - цільових показників Рамок енергетичної та кліматичної політики Союзу на 2030 рік, вона може видати рекомендації для всіх держав-членів відповідно до статті 34 для пом’якшення такого ризику.
У сфері відновлюваної енергії Комісія повинна оцінити, чи національні заходи, передбачені в параграфі 3, є достатніми для досягнення цільових показників Союзу у сфері відновлюваної енергетики. У разі недостатності національних заходів Комісія повинна, у відповідних випадках, на додаток до таких рекомендацій пропонувати заходи та здійснювати свої повноваження на рівні Союзу, щоб забезпечити, зокрема, досягнення цільового показника Союзу на 2030 рік у сфері відновлюваної енергії.
У сфері енергоефективності Комісія повинна, у відповідних випадках, на додаток до таких рекомендацій пропонувати заходи та здійснювати свої повноваження на рівні Союзу, щоб забезпечити, зокрема, досягнення цільового показника Союзу на 2030 рік у сфері енергоефективності.
У сфері енергоефективності такі додаткові заходи можуть, зокрема, передбачати підвищення енергоефективності:
(a) продуктів, відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС ( - 1) та Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1369 ( - 2);
(b) будівель, відповідно до директив 2010/31/ЄС та 2012/27/ЄС; та
(c) транспорту.
3. Якщо у сфері відновлюваної енергії Комісія дійде висновку, на основі результатів оцінювання відповідно до статті 29(1) та (2), що одна або більше контрольних точок індикативної траєкторії Союзу у 2022, 2025 та 2027 роках, зазначені у статті 29(2), не були досягнуті, держави-члени, що не досягли однієї або більше національних контрольних точок у 2022, 2025 та 2027 роках, як зазначено в пункті (a)(2) статті 4, повинні забезпечити реалізацію додаткових заходів упродовж одного року з дати отримання результатів оцінювання Комісії, щоб усунути розрив із національною контрольною точкою, таких як:
(a) національні заходи для розширення розгортання ВДЕ;
(b) коригування частки відновлюваної енергії в секторі опалення та охолодження, визначеної у статті 23(1) Директиви (ЄС) 2018/2001;
(c) коригування частки відновлюваної енергії в секторі транспорту, визначеної у статті 25(1) Директиви (ЄС) 2018/2001;
(d) здійснення добровільного фінансового платежу в рамках механізму фінансування відновлюваної енергетики Союзу, встановленого на рівні Союзу, що сприяє реалізації проектів у сфері відновлюваної енергетики та перебуває у прямому або опосередкованому управлінні Комісії, як визначено у статті 33;
(e) використання механізмів співпраці, визначених у Директиві (ЄС) 2018/2001.
Такі заходи повинні враховувати міркування Комісії, як визначено у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті. Відповідні держави-члени повинні вказати такі заходи в інтегрованому національному звіті про прогрес у сфері енергетики та клімату.
4. Починаючи з 1 січня 2021 року частка енергії з ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні кожної держави-члена не повинна бути нижчою за базову частку, що дорівнює її обов’язковому загальному національному цільовому показнику частки енергії з ВДЕ у 2020 році, визначеному у статті 3(4) Директиви (ЄС) 2018/2001. Якщо держава-член не підтримує свою базову частку, виміряну протягом однорічного періоду, відповідна держава-член повинна вжити, упродовж одного року, додаткові заходи на зразок тих, що визначені в пунктах (a)-(e) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті, що є достатніми для усунення розриву упродовж одного року.
Держави-члени, що виконали обов’язок усунути розрив із базовим показником, вважаються такими, що дотримали свої обов’язки, визначені в першому реченні першого підпараграфа цього параграфа та у статті 3(4) Директиви (ЄС) 2018/2001, упродовж періоду, коли стався розрив.
Для цілей пункту (d) першого підпараграфа параграфа 3 цієї статті держави-члени можуть використовувати свої доходи від річних квот на викиди відповідно до Директиви 2003/87/ЄС.
5. Якщо частка енергії з ВДЕ держави-члена нижча за одну або більше національних контрольних точок у 2022, 2025 та 2027 роках, як зазначено в пункті (a)(2) статті 4, у наступному інтегрованому звіті, поданому до Комісії відповідно до статті 17, вона повинна надати пояснення, яким чином вона усуне розрив із національними контрольними точками.
6. Якщо у сфері енергоефективності, без обмеження інших заходів на рівні Союзу відповідно до третього підпараграфа параграфа 2 цієї статті, Комісія дійде висновку, на основі результатів оцінювання відповідно до статті 29(1) та (3), проведеного не пізніше ніж у 2022, 2025 та 2027 роках, що прогрес у колективному досягненні цільових показників Союзу у сфері енергоефективності, зазначених у першому підпараграфі статті 29(3), є недостатнім, вона повинна запропонувати заходи та здійснити свої повноваження на рівні Союзу на додаток до тих, що визначені в Директиві 2010/31/ЄС та Директиві 2012/27/ЄС, щоб забезпечити досягнення цільових показників Союзу на 2030 рік у сфері енергоефективності.
7. Кожна відповідна держава-член, зазначена в параграфі 3 цієї статті, повинна вказати додаткові реалізовані, ухвалені та заплановані заходи у своєму наступному звіті про прогрес, зазначеному у статті 17.
8. Якщо у сфері інтеграції енергетичних систем Комісія дійде висновку, на основі результатів оцінювання відповідно до статті 29(1) та (4) у 2025 році, що прогрес є недостатнім, Комісія повинна співпрацювати з відповідними державами-членами до 2026 року з метою усунення виявлених обставин.