Магістрати зі зв’язків, відряджені до третіх країн
1. З метою полегшення судової співпраці з третіми країнами у випадках, у яких Євроюст надає допомогу відповідно до цього Регламенту, Колегія може відрядити магістратів зі зв’язків до третьої країни за умови існування робочої угоди згідно зі статтею 47(3) з компетентними органами зазначеної третьої країни.
2. Завдання магістратів зі зв’язків включають будь-яку діяльність, покликану сприяти судовій співпраці та її пришвидшенню у кримінальних справах, зокрема, за допомогою встановлених прямих зв’язків із компетентними органами відповідної третьої країни. Під час здійснення своїх завдань, магістрати зі зв’язків можуть обмінюватися персональними даними з компетентними органами відповідної третьої країни відповідно до статті 56.
3. Магістрат зі зв’язків, зазначений у параграфі 1, повинен мати досвід роботи у Євроюсті та належні знання судової співпраці, а також того, як функціонує Євроюст. Відрядження магістрата зі зв’язків від імені Євроюсту вимагає попередньої згоди магістрата та його або її держави-члена.
4. Якщо магістрат зі зв’язків, якого відряджає Євроюст, обирається серед національних членів, заступників або асистентів:
(a) відповідна держава-член заміщує його або її у його або її ролі як національного члена, заступника або асистента;
(b) він або вона втрачає право здійснювати повноваження, надані йому або їй відповідно до статті 8.
5. Без обмеження статті 110 Положення про персонал, Колегія визначає умови та положення відряджання магістратів зі зв’язків, у тому числі рівень їхньої заробітної плати. Колегія ухвалює необхідні імплементаційні положення в цьому контексті в консультаціях із Комісією.
6. Діяльність магістратів зі зв’язку, відряджених Євроюстом, є предметом нагляду Європейського інспектора із захисту даних. Магістрати зі зв’язку звітують перед Колегією, яка повинна інформувати Європейський Парламент і Раду у щорічному звіті та у належний спосіб про їхню діяльність. Магістрати зі зв’язків інформують національних членів і компетентні національні органи про всі справи, які стосуються їхніх держав-членів.
7. Компетентні органи держав-членів і магістрати зі зв’язків, зазначені в параграфі 1, можуть контактувати один з одним напряму. У таких випадках магістрат зі зв’язків інформує відповідного національного члена про такі контакти.
8. Магістрати зі зв’язків, зазначені у параграфі 1, мають доступ до системи управління справами.