Оперативні функції Євроюсту
1. Євроюст:
(a) інформує компетентні органи держав-членів про розслідування і переслідування, щодо яких йому було повідомлено, що вони мають наслідки на рівні Союзу або можуть негативно вплинути на держав-членів, інших ніж безпосередньо залучені;
(b) допомагає компетентним органам держав-членів у забезпеченні найкращої можливої координації розслідувань і переслідувань;
(c) допомагає у покращенні співпраці між компетентними органами держав-членів, зокрема, на основі аналітики Європолу;
(d) співпрацює і консультується з Європейською судовою мережею у кримінальних справах, зокрема, шляхом використання бази даних документів Європейської судової мережі та шляхом сприяння її вдосконаленню;
(е) тісно співпрацює з Європейською прокуратурою стосовно питань, які входять до її компетенції;
(f) надає оперативну, технічну і фінансову підтримку у транскордонних операціях і розслідуваннях держав-членів, зокрема, спільним слідчим групам;
(g) підтримує центри спеціалізованих експертних знань Союзу, сформованих Європолом та іншими установами, органами, офісами та агентствами Союзу, а також бере участь у їх функціонуванні у відповідних випадках;
(h) співпрацює з установами, органами, офісами та агентствами Союзу, а також із мережами, утвореними у просторі свободи, безпеки та правосуддя, який регулюється розділом V ДФЄС;
(і) підтримує заходи держав-членів по боротьбі з формами тяжких злочинів, переліченими в додатку I.
2. Здійснюючи ці завдання, Євроюст із наданням обґрунтованих причин може звертатися до компетентних органів відповідних держав-членів стосовно:
(a) здійснення розслідування і переслідування певних дій;
(b) визнання, що одна з них може бути у кращій позиції для здійснення розслідування або переслідування певних дій;
(c) здійснення координації між компетентними органами відповідних держав-членів;
(d) утворення спільних слідчих груп згідно з відповідними інструментами співпраці;
(е) надання Євроюсту будь-якої інформації, необхідної для здійснення Євроюстом своїх завдань;
(f) здійснення спеціальних слідчих заходів;
(g) здійснення інших заходів, необхідні для розслідування чи переслідування.
3. Євроюст може також:
(a) надавати Європолу висновки на основі аналітики, підготовленої Європолом;
(b) надавати логістичну підтримку, включно з перекладом, синхронним перекладом та організацією координаційних зустрічей.
4. Якщо дві або більше держав-членів не можуть досягти згоди щодо того, яка з них повинна здійснювати розслідування чи переслідування за запитом, зробленим згідно з пунктами (а) або (b) параграфа 2, Євроюст надає письмовий висновок з цього питання. Євроюст негайно надсилає такий висновок відповідній державі-члену.
5. На запит компетентного органу або за власною ініціативою Євроюст надає письмовий висновок про повторні відмови або труднощі у зв’язку з виконанням запитів на здійснення судової співпраці та рішень щодо неї, включно щодо запитів та рішень, які ґрунтуються на інструментах, спрямованих на реалізацію принципу взаємного визнання, за умови що такі питання неможливо вирішити шляхом взаємної домовленості між компетентними національними органами або за допомогою залучення відповідних національних членів. Євроюст негайно надсилає такий висновок відповідній державі-члену.
6. Компетентні органи відповідних держав-членів повинні відповідати на запити Євроюсту відповідно до параграфа 2 та на письмові висновки, зазначені в параграфі 4 або 5 без неналежних затримок. Компетентні органи держав-членів можуть відмовитися від виконання таких запитів або надіслати письмовий висновок, якщо виконання запитів може завдати шкоди важливим національним безпековим інтересам, створити небезпеку для поточного розслідування або поставити під загрозу безпеку фізичної особи.