Зміни до Регламенту (ЄС) 2016/2031 та пов’язані перехідні положення
1. Внести такі зміни до Регламенту (ЄС) 2016/2031:
(1) текст пункту (6) статті 2 викласти у такій редакції:
«(6) «компетентний орган» означає компетентні органи, як їх означено в статті 3(3) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/625 (*12);
(2) статтю 10 викласти у такій редакції:
« Стаття 10
Офіційне підтвердження компетентними органами присутності карантинного в Союзі шкідливого організму
Якщо компетентний орган підозрює або отримав фактичні докази щодо присутності карантинного в Союзі шкідливого організму або шкідливого організму, на який спрямовані інструменти, ухвалені на підставі статті 30 (1), на частині території відповідної держави-члена, де присутність такого шкідливого організму раніше не була зафіксована, або у вантажі рослин, рослинних продуктів або інших предметів, ввезених або передбачених для ввезення на територію Союзу або переміщуваних у межах його території, він негайно вживає будь-яких заходів, необхідних, щоб підтвердити, на основі діагнозу офіційної лабораторії, зазначеної у статті 37 Регламенту (ЄС) 2017/625, («офіційно підтвердити»), чи такий шкідливий організм присутній, чи ні.
На етапі, коли очікується офіційне підтвердження присутності такого шкідливого організму, відповідні держави-члени, у застосовних випадках, вживають фітосанітарних заходів, щоб усунути ризик поширення такого шкідливого організму.
Підозра або фактичні докази, зазначені в першому параграфі цієї статті, можуть мати в основі будь-яку інформацію, отриману відповідно до статей 14 та 15, або з будь-якого іншого джерела.»;
(3) у статті 11 другий параграф викласти у такій редакції:
«Сповіщення, передбачені у першому параграфі, повинен здійснювати єдиний орган, зазначений у статті 4 (2) Регламенту (ЄС) 2017/625, відповідної держави-члена, причому через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103.»;
(4) у статті 25(2) пункт (a) викласти у такій редакції:
«(a) ролі і відповідальність органів, залучених до реалізації плану, у випадку підтвердження або підозри на присутність відповідного пріоритетного шкідливого організму, а також систему підпорядкування і процедури для координації відповідних дій компетентних органів, інших органів публічної влади, зазначених у статті 4 (2) Регламенту (ЄС) 2017/625, залучених делегованих органів або фізичних осіб, зазначених у статті 28 (1) згаданого Регламенту, лабораторій і професійних операторів, у тому числі координації з сусідніми державами-членами та сусідніми третіми країнами, у відповідних випадках;»;
(5) у статті 41 параграф 4 викласти у такій редакції:
«4. У разі ввезення на територію Союзу або переміщення в її межах рослин, рослинних продуктів або інших предметів із порушенням параграфа 1 цієї статті, держави-члени ухвалюють необхідні інструменти, зазначені в статті 66 (3) Регламенту (ЄС) 2017/625, та сповіщають Комісію й інші держави-члени через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103.
У застосовних випадках, таке сповіщення також повинне надійти третій країні, з якої рослини, рослинні продукти або інші предмети були ввезені на територію Союзу.»;
(6) у статті 44 параграф 2 викласти у такій редакції:
«2. Залежно від випадку, Комісія проводить розслідування у відповідній третій країні та згідно зі статтею 120 Регламенту (ЄС) 2017/625, щоб пересвідчитися, що умови, зазначені в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, виконані.»;
(7) у статті 49(6) третій підпараграф викласти у такій редакції:
«Держави-члени сповіщають через електронну систему сповіщення, зазначену в статті 103 цього Регламенту, Комісію та інші держави-члени про будь-який випадок, коли у ввезенні рослин, рослинних продуктів або інших предметів на територію Союзу було відмовлено або їх переміщення в межах території Союзу заборонено, оскільки відповідна держава-член вважала, що заборону, зазначену в пункті (c) другого підпараграфа параграфа 2 цієї статті, було порушено. У застосовних випадках, таке сповіщення повинно охоплювати заходи, вжиті такою державою-членом щодо відповідних рослин, рослинних продуктів або інших предметів на підставі статті 66 (3) Регламенту (ЄС) 2017/625.»;
(8) у статті 76 параграфи 4 і 5 викласти у такій редакції:
«4. У випадку третьої країни, що не є договірною стороною IPPC, компетентний орган приймає тільки фітосанітарні сертифікати, видані органами, що є компетентними згідно з національними правилами такої третьої країни й нотифіковані Комісії. Комісія інформує про отримані сповіщення держави-члени й операторів через електронну систему сповіщення, зазначену у статті 103, згідно з пунктом (a) статті 132 Регламенту (ЄС) 2017/625.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 105, на доповнення цього Регламенту стосовно умов приймання, зазначених у першому підпараграфі цього параграфа, щоб забезпечити надійність таких сертифікатів.
5. Електронні фітосанітарні сертифікати приймаються тільки у разі подання через систему управління інформацією для офіційного контролю (IMSOC), зазначену у статті 131 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625 або за умови електронного обміну з такою системою.»;
(9) у статті 77(1) перший підпараграф викласти у такій редакції:
«1. Якщо фітосанітарний сертифікат виданий згідно зі статтею 71 (1), (2) і (3) та відповідний компетентний орган доходить висновку про невиконання умов, зазначених у статті 76, він повинен визнати такий фітосанітарний сертифікат недійсним і забезпечити, щоб він надалі не супроводжував такі відповідні рослини, рослинні продукти або інші предмети. У такому випадку і щодо відповідних рослин, рослинних продуктів або інших предметів, компетентний орган вживає один із заходів, викладених у статті 66 (3) Регламенту (ЄС) 2017/625.»;
(10) у статті 91(1) другий підпараграф викласти у такій редакції:
«Для уповноважених операторів, які реалізують ухвалений план управління зумовленими шкідливим організмом ризиками, може бути знижена частота інспектувань, зазначених у пункті (b) статті 22 (3) Регламенту (ЄС) 2017/625.»;
(11) у статті 94(1) перший підпараграф викласти у такій редакції:
«1. Як відступ від статті 87 цього Регламенту, якщо рослину, рослинний продукт або інший предмет ввозять на територію Союзу з третьої країни, яка для переміщення в межах території Союзу вимагає паспорт рослини відповідно до статті 79(1) і 80(1) цього Регламенту, паспорт повинен бути виданий, якщо перевірки згідно зі статтею 49(1) Регламенту (ЄС) 2017/625 стосовно їх ввезення завершилися задовільно і привели до висновку, що відповідні рослини, рослинні продукти або інші предмети відповідають засадничим вимогам для видання паспорта рослини згідно зі статтею 85 цього Регламенту та, у відповідних випадках, статті 86 цього Регламенту.»;
(12) у статті 100 параграф 5 викласти у такій редакції:
«5. Надання електронних фітосанітарних сертифікатів на експорт повинно відбуватися через IMSOC або за умови електронного обміну з такою системою.»;
(13) у статті 101 параграф 6 викласти у такій редакції:
«6. Надання електронних фітосанітарних сертифікатів на реекспорт повинно відбуватися через IMSOC або за умови електронного обміну з такою системою.»;
(14) у статті 102 параграф 4 викласти у такій редакції:
«4. Передекспортний сертифікат повинен супроводжувати відповідні рослини, рослинні продукти та інші предмети під час переміщення їх у межах території Союзу, за винятком випадків, коли обмін інформацією, яку він містить, відбувається між відповідними державами-членами через IMSOC або за умови електронного обміну з такою системою.»;
(15) статтю 103 викласти у такій редакції:
« Стаття 103
Створення електронної системи сповіщення
Комісія створює електронну систему для внесення державами-членами сповіщень.
Така система повинна бути під’єднана до IMSOC і бути сумісною з нею.»;
(16) у статті 109 параграф 1 викласти у такій редакції:
«Скасувати Директиву 2000/29/ЄС, без обмеження статті 165(2), (3) і (4) Регламенту (ЄС) 2017/625.».
2. Стосовно питань, що регулюються Директивною 2000/29/ЄС, стаття 47(2), стаття 48, пункти (b), (c) та (d) статті 51(1), та пункт (a) статті 58 цього Регламенту повинні застосовуватися з 15 грудня 2019 року замість відповідних положень згаданої Директиви, які втрачають силу з тієї самої дати.
Відповідні положення Директиви 2000/29/ЄС продовжують застосовуватися щодо питань, що регулюються положеннями пункту (a) статті 53(1) цього Регламенту, замість зазначених положень, до 13 грудня 2020 року.
Відповідні положення Директиви 2000/29/ЄС продовжують застосовуватися щодо питань, що регулюються положеннями статті 54(1) та (3) цього Регламенту, замість зазначених положень, до 13 грудня 2022 року.
3. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 144, спрямовані на внесення змін до цього Регламенту у частині дати, зазначеної в параграфі 2 цієї статті.
4. Без обмеження положень параграфів 2 та 3 цієї статті та дати початку застосування, передбаченої у статті 167(1), Комісія повинна ухвалити делеговані акти, зазначені в пунктах (a) та (e) статті 53(1), стосовно товарів, зазначених у пункті (c) статті 47(1), щонайпізніше протягом 12 місяців до дати їх застосування.