Спеціальні заходи щодо ввезення до Союзу певних тварин та товарів
1. Якщо існують дані, крім випадків, згаданих у статті 53 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та статті 249 Регламенту (ЄС) № 2016/429, що ввезення на територію Союзу певних тварин або товарів, що походять з третьої країни, її регіону або групи третіх країн, становить ризик для здоров’я людей, тварин або рослин, благополуччя тварин або, у разі ГМО, також і для довкілля, або якщо існують докази про широко розповсюджену серйозну невідповідність правилам, зазначеним у статті 1(2) цього Регламенту, Комісія шляхом імплементаційних актів ухвалює інструменти, необхідні для вжиття заходів з метою обмеження такого ризику або усунення виявленої невідповідності. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 145(2) цього Регламенту.
2. Інструменти, зазначені в параграфі 1, повинні ідентифікувати тварин та товари шляхом покликання на їх коди з Комбінованої номенклатури та повинні включати:
(a) заборону ввезення до Союзу тварин та товарів, зазначених у параграфі 1, що походять або відправлені з відповідних третіх країн або їх регіонів;
(b) вимогу, що тварини та товари, зазначені у параграфі 1, які походять або відправлені з певних третіх країн або їх регіонів, перед відправленням повинні підлягати спеціальному обробленню або контролю;
(c) вимогу, що тварини та товари, зазначені у параграфі 1, які походять або відправлені з певних третіх країн або їх регіонів, при ввезенні до Союзу повинні підлягати спеціальному обробленню або контролю;
(d) вимогу, що відправлення тварин та товарів, зазначених у параграфі 1 цієї статті, які походять або відправлені з певних третіх країн або їх регіонів, повинні бути у супроводі офіційного сертифіката, офіційного підтвердження або будь-якого іншого доказу того, що відправлення відповідає вимогам, встановленим правилами, зазначеними у статті 1(2), або вимогам, визнаним щонайменше еквівалентними зазначеним вище;
(e) вимогу надання доказів, зазначених у пункті (d), з дотриманням визначеного формату;
(f) інші заходи, необхідні для обмеження ризику.
3. При ухваленні інструментів, зазначених у параграфі 2, необхідно враховувати:
(a) інформацію, зібрану відповідно до статті 125;
(b) будь-яку іншу інформацію, надану відповідними третіми країнами; та
(c) якщо необхідно, результати контролю з боку Комісії, передбаченого у статті 120(1).
4. У разі існування належним чином підтвердженої нагальної необхідності, пов’язаної зі здоров’ям людей та здоров’ям тварин, або у разі ГМО та засобів захисту рослин, також із захистом довкілля, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти відповідно до процедури, зазначеної в статті 145(3).