Обмеження щодо кількості надавачів портових послуг
1. Орган управління портом або компетентний орган може обмежувати кількість надавачів портових послуг для певної портової послуги з однієї або більше з таких причин:
(a) недостатня територія або акваторія або обмеження на їх використання, за умови що таке обмеження накладено відповідно до рішень або планів, погоджених із органом управління портом та, у відповідних випадках, будь-яким іншим органом публічної влади відповідно до національного права;
(b) відсутність такого обмеження перешкоджає виконанню спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, як передбачено у статті 7, зокрема якщо така відсутність призводить до надмірно високих витрат, пов'язаних із виконанням таких обов'язків, органу управління портом, компетентного органу або користувачів порту;
(c) відсутність такого обмеження суперечить потребі гарантувати безпеку, охорону та екологічну сталість операцій порту;
(d) характеристики портової інфраструктури або характер руху суден у порту такі, що операції багатьох надавачів портових послуг у порту були б неможливі;
(e) якщо було встановлено відповідно до статті 35 Директиви 2014/25/ЄС, що портовий сектор або підсектор, включно з портовими послугами, які надають у ньому, на території держави-члена здійснює діяльність, на яку безпосередньо впливає конкуренція відповідно до статті 34 зазначеної Директиви. У таких випадках параграфи 2 та 3 цієї статті не застосовують.
2. Для надання заінтересованим сторонам змоги подавати коментарі у межах обґрунтованого періоду, орган управління портом або компетентний орган повинен публікувати будь-які пропозиції щодо обмеження кількості надавачів портових послуг відповідно до параграфа 1 разом із обґрунтуванням такого обмеження щонайменше за три місяці до ухвалення рішення щодо обмеження кількості надавачів портових послуг.
3. Орган управління портом або компетентний орган повинен публікувати ухвалене рішення щодо обмеження кількості надавачів портових послуг.
4. Якщо орган управління портом або компетентний орган ухвалює рішення обмежити кількість надавачів портової послуги, такий орган повинен дотримуватися процедури відбору, яка повинна бути відкритою для всіх заінтересованих сторін, недискримінаційною та прозорою. Орган управління портом або компетентний орган повинен публікувати інформацію про відповідну портову послугу та процедуру відбору, а також повинен забезпечити ефективну доступність усім заінтересованим сторонам усієї важливої інформації, необхідної для підготовки їхніх заяв. Заінтересованим сторонам повинен бути наданий період, достатній для ретельного оцінювання та підготовки їхніх заяв. За нормальних умов мінімальна тривалість такого періоду повинна становити 30 днів.
5. Параграф 4 не застосовують у випадках, зазначених у пункті (e) параграфа 1 та у параграфі 7 цієї статті та в статті 8.
6. Якщо орган управління портом або компетентний орган надає портові послуги самостійно або через юридично відокремлений суб'єкт, що його такий орган безпосередньо або опосередковано контролює, відповідна держава-член повинна ухвалити необхідні інструменти для уникнення конфлікту інтересів. У разі відсутності таких заходів кількість надавачів портових послуг не повинна бути меншою ніж два, за винятком випадків, коли одна або більше з причин, перелік яких подано в параграфі 1, виправдовує обмеження кількості надавачів портових послуг до одного.
7. Держави-члени можуть ухвалити рішення про те, що ті їхні порти комплексної мережі, які не відповідають критеріям, визначеним у пункті (b) статті 20(2) Регламенту (ЄС) № 1315/2013, можуть обмежувати кількість надавачів послуг для певної портової послуги. Держави-члени повинні інформувати Комісію про такі рішення.