Утримання ризику
1. Оригінатор, спонсор або первинний кредитор повинен постійно утримувати істотний чистий економічний інтерес у сек’юритизації в розмірі не менше 5%. Такий інтерес вимірюють на момент створення та визначають за умовною вартістю позабалансових позицій. Якщо оригінатор, спонсор або первинний кредитор не домовилися між собою, хто утримуватиме істотний чистий економічний інтерес, істотний чистий економічний інтерес утримує оригінатор. Не допускається багаторазове застосування вимог щодо утримання в рамках будь-якої конкретної сек’юритизації. Істотний чистий економічний інтерес не повинен розподілятися між різними типами утримувачів і не повинен підлягати будь-якому пом’якшенню або хеджуванню кредитного ризику.
Для цілей цієї статті суб’єкт не вважається оригінатором, якщо такий суб’єкт був заснований або здійснює діяльність з виключною метою сек’юритизації експозицій.
При вимірюванні істотного чистого економічного інтересу утримувач повинен враховувати будь-які збори, що можуть бути використані на практиці для зниження дійсного істотного чистого економічного інтересу.
У випадку традиційних сек’юритизацій непрацюючих експозицій вимога цього параграфа також може бути виконана сервісним агентом за умови, що такий сервісний агент може довести, що він має експертні знання у сфері обслуговування експозицій, що за характером подібні до експозицій, що їх сек’юритизують, і що він має чітко задокументовані та належні політики, процедури та механізми управління ризиками, що стосуються обслуговування експозицій.
2. Оригінатору забороняється відбирати активи для передачі суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації з метою переведення втрат на активи, передані суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, оцінка яких протягом строку дії операції або протягом не більше 4 років, якщо строк дії операції складає понад чотири роки, є вищою за рівень втрат за аналогічний період за порівнянними активами, що перебувають на балансі оригінатора. Якщо компетентний орган знайде докази порушення такої заборони, компетентний орган повинен провести розслідування щодо виконання зобов’язань за активами, переданими суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, і за порівнянними активами, що перебувають на балансі оригінатора. Якщо показники виконання зобов’язань за переданими активами значно нижчі, ніж за порівнянними активами, що перебувають на балансі оригінатора, унаслідок умислу оригінатора, компетентний орган застосовує санкцію відповідно до статей 32 і 33.
3. Тільки зазначені нижче дії кваліфікуються як утримання істотного чистого економічного інтересу в розмірі не менше 5% у розумінні параграфа 1:
(a) утримання не менше 5% номінальної вартості кожного із траншів, проданих або переданих інвесторам;
(b) у випадку відновлюваної сек’юритизації або сек’юритизації відновлюваних експозицій, утримання інтересу оригінатора в розмірі не менше 5% номінальної вартості кожної із сек’юритизованих експозицій;
(c) утримання вибраних у випадковому порядку експозицій, еквівалентних не менше ніж 5% номінальної вартості сек’юритизованих експозицій, якщо такі несек’юритизовані експозиції в іншому випадку були б сек’юритизовані в рамках відповідної сек’юритизації, за умови, що кількість потенційно сек’юритизованих експозицій на момент створення становить не менше 100;
(d) утримання траншу перших втрат та, якщо таке утримання не становить 5% від номінальної вартості сек’юритизованих експозицій, за необхідності, інших траншів. які мають такий самий або більш несприятливий профіль ризику, ніж транші. передані або продані інвесторам, і строк погашення яких не настає раніше, ніж строк погашення траншів. переданих бо проданих інвесторам, таким чином, що утримання, у загальному, складає не менше 5% від номінальної вартості сек’юритизованих експозицій; або
(e) утримання ризику перших втрат у розмірі не менше 5% за кожною сек’юритизованою експозицією в рамках сек’юритизації.
3a. Як відступ від параграфа 3, у випадку сек’юритизації непрацюючих експозицій, якщо була погоджена невідшкодовувана знижка із ціни купівлі, утримуваний істотний чистий економічний інтерес для цілей цього параграфа не повинен бути меншим, ніж 5% від суми чистої вартості сек’юритизованих експозицій, кваліфікованих як непрацюючі експозиції, і, якщо застосовно, номінальної вартості будь-яких працюючих сек’юритизованих експозицій.
Чисту вартість непрацюючої експозиції розраховують шляхом вирахування невідшкодовуваної знижки із ціни купівлі, погодженої на рівні окремої сек’юритизованої експозиції на момент створення або, якщо застосовно, відповідної частки невідшкодовуваної знижки із ціни купівлі, погодженої на рівні пулу базисних експозицій на момент створення, з номінальної вартості експозиції або, якщо застосовно, з її непогашеної вартості на момент створення. Крім того, для цілей визначення чистої вартості сек’юритизованих непрацюючих експозицій невідшкодовувана знижка із ціни купівлі може включати різницю між номінальною вартістю траншів у рамках сек’юритизації непрацюючих експозицій, гарантованих оригінатором для подальшого продажу, і ціною, за якою такі транші вперше продають непов’язаним третім особам.
4. У випадках, коли фінансова холдингова компанія змішаного типу, заснована в Союзі у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/87/ЄС ( - 4), материнська установа або фінансова холдингова компанія, заснована в Союзі, або одна із її дочірніх компаній у розумінні Регламенту (ЄС) № 575/2013 у якості оригінатора або спонсора здійснює сек’юритизацію експозицій однієї або більше кредитних установ, інвестиційних фірм або інших фінансових установ, які включені у сферу нагляду на консолідованій основі, вимоги, зазначені в параграфі 1, можуть бути дотримані на основі консолідованого стану пов’язаної материнської установи, фінансової холдингової компанії або фінансової холдингової компанії змішаного типу, заснованої в Союзі.
Перший підпараграф застосовується, тільки якщо кредитні установи, інвестиційні фірми або фінансові установи, які створили сек’юритизовані експозиції, відповідають вимогам, визначеним у статті 79 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС ( - 5), і своєчасно надають інформацію, необхідну для дотримання вимог, передбачених у статті 5 цього Регламенту, оригінатору або спонсору, а також материнській кредитній установі, фінансовій холдинговій компанії або фінансовій холдинговій компанії змішаного типу, заснованій у Союзі.
5. Параграф 1 не застосовується, якщо сек’юритизовані експозиції є експозиціями, які повністю, безумовно та безвідклично гарантовані зазначеними нижче суб’єктами або стосуються їх:
(a) центральні уряди або центральні банки;
(b) регіональні уряди, місцеві органи та суб’єкти публічного сектора у розумінні пункту (8) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 держав-членів;
(c) установи, яким присвоєна вага ризику в розмірі 50% або менше згідно з главою 2 розділу II частини третьої Регламенту (ЄС) № 575/2013;
(d) національні банки або установи розвитку в розумінні пункту (3) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2015/1017 ( - 6); або
(e) багатосторонні банки розвитку, визначені у статті 117 Регламенту (ЄС) № 575/2013.
6. Параграф 1 не застосовується до операцій, які засновані на чіткому, прозорому та доступному індексі, де базисні референтні суб’єкти ідентичні суб’єктам, що складають індекс суб’єктів, за яким широко торгують, або які представлені іншими цінними паперами, що ними торгують, крім позицій сек’юритизації.
7. Європейський банківський орган (ЕВА), у тісній співпраці з Європейським органом із цінних паперів і ринків (ESMA) і Європейським органом зі страхування і професійних пенсій (ЕІОРА), створеним на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1094/2010 ( - 7), розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб детальніше визначити вимогу щодо утримання ризику, зокрема, стосовно:
(a) способів утримання ризику відповідно до параграфа 3, у тому числі виконання вимоги з використанням синтетичної або умовної форми утримання;
(b) вимірювання рівня утримання, зазначеного в параграфі 1;
(c) заборони хеджування або продажу утримуваного інтересу;
(d) умов утримання на консолідованій основі відповідно до параграфа 4;
(e) умов звільнення операцій, які засновані на чіткому, прозорому та доступному індексі, зазначеному в параграфі 6;
(f) способів утримання ризику відповідно до параграфів 3 та 3a у випадку сек’юритизацій непрацюючих експозицій;
(g) впливу винагород, що їх сплачують утримувачу, на дійсний істотний чистий економічний інтерес у розумінні параграфа 1.
ЕВА повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 10 жовтня 2021 року.
Комісію уповноважено доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у цьому параграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.