Макропруденційний оверсайт ринку сек’юритизації
1. У межах свого мандату ESRB відповідає за макропруденційний оверсайт ринку сек’юритизації Союзу.
2. Щоб сприяти запобіганню або пом’якшенню системних ризиків для фінансової стабільності в Союзі, які виникають у результаті змін у фінансовій системі, а також беручи до уваги макроекономічні зміни, з метою уникнення періодів широкомасштабної фінансової кризи, ESRB повинен здійснювати постійний моніторинг змін на ринках сек’юритизації. У випадках, коли. ESRB вважає це необхідним, і принаймні кожні три роки ESRB, у співпраці з ЕВА, публікує звіт щодо наслідків функціонування ринку сек’юритизації для фінансової стабільності, щоб відобразити ризики для фінансової стабільності.
3. Без обмеження параграфа 2 цієї статті та звіту, зазначеного у статті 44, ESRB повинна, у тісній співпраці з європейськими наглядовими органами, опублікувати до 31 грудня 2022 року звіт з оцінкою впливу впровадження простих, прозорих та стандартизованих сек’юритизацій на фінансову стабільність і будь-яких потенційних системних ризиків, що виникли в результаті концентрації або взаємозв’язку між непублічними продавцями кредитного захисту.
У звіті ESRB, зазначеному в першому підпараграфі, повинні бути враховані специфічні характеристики синтетичної сек’юритизації, зокрема її зазвичай індивідуалізований і приватний характер на фінансових ринках, а також має розглядатися, чи сприяє використання простої, прозорої та стандартизованої балансової сек’юритизації загальному зниженню ризиків у фінансовій системі та кращому фінансуванню реального сектора економіки.
При підготовці звіту ESRB повинна використовувати різноманітні відповідні джерела даних, як-от:
(a) дані, зібрані компетентними органами згідно зі статтею 7(1);
(b) результати переглядів, здійснених компетентними органами згідно зі статтею 30(2); та
(c) дані, що зберігаються в репозиторіях із сек’юритизації згідно зі статтею 10.
4. Згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1092/2010, ESRB повинна надати попередження та, у відповідних випадках, видати рекомендації щодо застосування коригувальних дій у відповідь на ризики, зазначені в параграфах 2 і 3 цієї статті, у тому числі щодо доцільності змінення рівнів утримання ризику, або інших макропруденційних заходів.
Упродовж трьох місяців із дати передачі рекомендації адресат відповідної рекомендації повинен, згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1092/2010, повідомити Європейський Парламент, Раду, Комісію та ESRB про дії, вжиті ним у відповідь на рекомендацію, та надати належне обґрунтування будь-якої бездіяльності.