Повноваження компетентних органів
1. Кожна держава-член повинна забезпечити, щоб компетентний орган, призначений згідно зі статтею 29(1)-(5), мав повноваження з нагляду, розслідування та застосування санкцій, необхідні для виконання його обов’язків згідно із цим Регламентом.
2. Компетентний орган повинен регулярно переглядати умови, процеси та механізми, впроваджені оригінаторами, спонсорами, суб’єктами спеціального призначення для цілей сек’юритизації та первинними кредиторами для дотримання цього Регламенту.
Перегляд, зазначений у першому підпараграфі, повинен охоплювати:
(a) процеси та механізми для правильного вимірювання та утримання істотного чистого економічного інтересу на постійній основі згідно зі статтею 6(1), а також для збору та своєчасного розкриття всієї інформації, яка повинна бути надана згідно зі статтею 7;
(aa) для експозицій, які не включені в сек’юритизацію непрацюючих експозицій:
(i) критерії надання кредитів, застосовані до працюючих експозицій згідно зі статтею 9;
(ii) надійні стандарти відбору та встановлення ціни, застосовані до базисних експозицій, що є непрацюючими експозиціями, як зазначено у другому підпараграфі статті 9(1);
(b) для простих, прозорих та стандартизованих сек’юритизацій, які не є сек’юритизаціями в рамках програми забезпечених активами комерційних паперів - процеси та механізми для забезпечення дотримання статті 20(7)-(12), статті 21(7) і статті 22; та
(c) для простих, прозорих та стандартизованих сек’юритизацій, які є сек’юритизаціями в рамках програми забезпечених активами комерційних паперів - процеси та механізми для забезпечення, у контексті операцій із забезпеченими активами комерційними паперами, дотримання статті 24 та, у контексті програми забезпечених активами комерційних паперів, дотримання статті 26(7) та (8);
(d) для сек’юритизацій непрацюючих експозицій - процеси та механізми для забезпечення відповідності статті 9(1), які запобігають будь-якому зловживанню відступом, передбаченим у другому підпараграфі статті 9(1); та
(e) для простих, прозорих та стандартизованих балансових сек’юритизацій - процеси та механізми для забезпечення відповідності статтям 26b-26e.
3. Компетентні органи повинні вимагати, щоб ризики, які виникають з операцій сек’юритизації, у тому числі репутаційні ризики, були оцінені та усунені за допомогою належних політик і процедур оригінаторів, спонсорів, суб’єктів спеціального призначення для цілей сек’юритизації та первинних кредиторів.
4. Компетентний орган повинен здійснювати моніторинг, якщо застосовно, конкретного впливу участі в роботі ринку сек’юритизації на стабільність фінансової установи, що працює як первинний кредитор, оригінатор, спонсор або інвестор, у рамках пруденційного нагляду у сфері сек’юритизації, з урахуванням (без обмеження жорсткішого галузевого регулювання):
(a) розміру буферів капіталу;
(b) розміру буферних запасів ліквідності; та
(c) ризику ліквідності для інвесторів у зв’язку з невідповідністю строків погашення між їхнім фінансуванням та інвестиціями.
У випадках, коли компетентний орган виявляє істотний ризик для фінансової стабільності фінансової установи або фінансової системи в цілому, незалежно від його зобов’язань згідно зі статтею 36, він повинен вжити заходів для пом’якшення зазначених ризиків, повідомити про свої висновки призначений орган, що є компетентним стосовно макропруденційних інструментів згідно з Регламентом (ЄС) № 575/2013, і ESRB.
5. Компетентний орган повинен здійснювати моніторинг будь-яких можливих порушень зобов’язань, визначених у статті 6(2), і забезпечити застосування санкцій згідно зі статтями 32 та 33.