Вимоги на рівні операції
1. Право власності на базисні експозиції повинне бути набуте суб’єктом спеціального призначення для цілей сек’юритизації шляхом дійсного продажу (true sale) або передачі з такими самими юридичними наслідками у спосіб, що допускає забезпечення виконання у відношенні продавця або будь-якої іншої третьої особи. Перехід права власності до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації не повинен підпадати під дію суворих положень щодо повернення у випадку неплатоспроможності продавця. 2.
Для цілей параграфа 1 будь-які із зазначених нижче положень вважаються суворими положеннями щодо повернення:
(a) положення, які дозволяють ліквідатору продавця визнавати недійсним продаж базисних експозицій виключно на підставі того, що він був здійснений упродовж певного періоду до оголошення продавця неплатоспроможним;
(b) положення, згідно з якими суб’єкт спеціального призначення для цілей сек’юритизації може запобігти визнанню продажу недійсним, зазначеному в пункті (a), тільки якщо він може довести, що йому не було відомо про неплатоспроможність продавця на момент продажу.
3. Для цілей параграфа 1 положення щодо повернення в національних законах про неплатоспроможність, що дозволяють ліквідатору або суду визнавати недійсним продаж базисних експозицій у випадку шахрайських передач, несправедливого ущемлення інтересів кредиторів або передач, що передбачають неправомірне надання переваг певним кредиторам перед іншими кредиторами, не є суворими положеннями щодо повернення.
4. У випадках, коли продавець не є первинним кредитором, дійсний продаж, відступлення або передача базисних експозицій із такими самими юридичними наслідками продавцю, незалежно від того, чи такий дійсний продаж, відступлення або передача із такими самими юридичними наслідками здійснюються прямо або за допомогою одного або більше проміжних кроків, повинні відповідати вимогам, визначеним у параграфах 1-3.
5. Якщо передача базисних експозицій здійснюється шляхом відступлення та вступає в силу пізніше, ніж при закритті операції, тригерними подіями для реалізації такого вступу в силу повинні бути принаймні такі події:
(a) серйозне погіршення кредитної якості продавця;
(b) неплатоспроможність продавця; та
(c) неусунені порушення договірних зобов’язань продавцем, включно з дефолтом продавця.
6. Продавець повинен надати заяви та гарантії, що, наскільки йому відомо, базисні експозиції, включені в сек’юритизацію, не обтяжені та не перебувають в іншому стані, що, як передбачається, може негативно вплинути на можливість забезпечення виконання дійсного продажу, відступлення або передачі з такими самими юридичними наслідками.
7. Базисні експозиції, передані або відступлені продавцем суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, повинні відповідати попередньо визначеним, чітким і задокументованим критеріям прийнятності, які не дозволяють активне управління портфелем таких експозицій на дискреційній основі. Для цілей цього параграфа заміна експозицій, які порушують заяви та гарантії, не вважається активним управлінням портфелем. Експозиції, передані суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації після закриття операції, повинні відповідати критеріям прийнятності, які застосовувалися до початкових базисних експозицій.
8. Базисні експозиції не повинні включати позиції сек’юритизації.
9. Базисні експозиції повинні бути без невиправданої затримки передані суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації після відбору та не повинні включати, на момент відбору, експозиції у стані дефолту у розумінні статті 178(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 або експозиції боржника чи гаранта, який перебуває у стані погіршення кредитоспроможності, і який, наскільки відомо оригінатору або первинному кредитору:
(a) був оголошений неплатоспроможним або щодо якого суд надав його кредиторам остаточне і таке, що не підлягає оскарженню, право примусового стягнення або присудив відшкодування матеріальної шкоди внаслідок прострочення платежу упродовж трьох років до дати створення або який пройшов процес реструктуризації боргу по відношенню до його непрацюючих експозицій упродовж трьох років до дати передачі або відступлення базисних експозицій суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, крім випадків, коли:
(i) за реструктуризованою базисною експозицією не виникла нова заборгованість починаючи з дати реструктуризації, що повинна була настати принаймні за один рік до дати передачі або відступлення базисних експозицій суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації; та
(ii) в інформації, наданій оригінатором, спонсором та суб’єктом спеціального призначення для цілей сек’юритизації згідно з пунктами (a) та (e)(i) першого підпараграфа статті 7(1), чітко зазначені частка реструктуризованих базисних експозицій, час і дані реструктуризації, а також виконання зобов’язань за ними починаючи з дати реструктуризації:
(b) на момент створення, якщо застосовно, входив до публічного кредитного реєстру осіб із несприятливою кредитною історією або, за відсутності такого публічного кредитного реєстру, до іншого кредитного реєстру, доступного оригінатору або первинному кредитору; або
(c) має кредитну оцінку або кредитний рейтинг, які вказують, що ризик несплати узгоджених на договірній основі платежів значно вищий, ніж за порівнянними експозиціями, які тримає оригінатор і які не підлягають сек’юритизації.
10. Боржники повинні, на момент передачі експозицій, здійснити принаймні одну виплату, крім випадків відновлюваних сек’юритизацій, забезпечених експозиціями з одноразовою виплатою або зі строком погашення менше одного року, включно з, між іншим, щомісячними виплатами за відновлюваними кредитами.
11. Оплата власниками позицій сек’юритизації не повинна бути структуризована таким чином, щоб вона переважно залежала від продажу активів, що забезпечують базисні експозиції. Це не повинне перешкоджати подальшому продовженню строку дії шляхом відновлення або рефінансуванню таких активів.
Оплата власниками позицій сек’юритизації, базисні експозиції яких забезпечені активами, вартість яких гарантована або повністю знижена зобов’язанням зі зворотної купівлі продавцем активів, що забезпечують базисні експозиції, або іншою третьою особою, не вважається такою, що залежить від продажу активів, які забезпечують такі базисні експозиції.
12. Ризики процентної ставки та валютні ризики, що виникають при сек’юритизації, повинні бути належним чином пом’якшені, і будь-які заходи, вжиті із зазначеною метою, підлягають розкриттю. Окрім як з метою хеджування ризику процентної ставки або валютного ризику; суб’єкт спеціального призначення для цілей сек’юритизації не повинен укладати деривативні контракти та повинен забезпечити, щоб пул базисних експозицій не містив деривативів. Такі деривативи повинні бути гарантовані та документально підтверджені згідно із загальноприйнятими стандартами у сфері міжнародних фінансів.
13. У документації щодо операції повинні бути чітко та послідовно визначені означення, засоби правового захисту та дії, пов’язані із простроченням і дефолтом боржників, реструктуризацією боргу, списанням боргу, пом’якшенням умов, платіжними канікулами, втратами, списаннями, стягненнями та іншими засобами забезпечення виконання зобов’язань за активами. У документації щодо операції повинні бути чітко визначені пріоритетність виплат, події, які ініціюють зміни такої пріоритетності виплат, а також обов’язок повідомляти про такі події. Про будь-які зміни пріоритетності виплат, які матимуть значний негативний вплив на виплати за позицією сек’юритизації, необхідно без невиправданої затримки повідомляти інвесторам.
14. Оригінатор і спонсор повинні надати дані про статичні та динамічні показники дефолтів і втрат минулих періодів, як-от дані щодо прострочення та дефолтів, які стосуються експозицій, аналогічних за своєю суттю експозиціям, що їх сек’юритизують, а також джерела таких даних і підстави для визначення аналогічних експозицій потенційним інвесторам до встановлення ціни. Якщо спонсор не має доступу до таких даних, він повинен отримати у продавця доступ до даних на статичній і динамічній основі стосовно показників минулих періодів, таких як дані про прострочення та дефолти, щодо експозицій, аналогічних за своєю суттю експозиціям, що їх сек’юритизують. Усі такі дані повинні охоплювати період тривалістю не менше п’ять років, за винятком даних стосовно торговельної дебіторської заборгованості та іншої короткострокової дебіторської заборгованості, для яких минулий період повинен бути не коротшим ніж три роки.
15. Операції із забезпеченими активами комерційними паперами повинні бути забезпечені пулом базисних експозицій, що є однорідними за типом активів, з урахуванням характеристик, пов’язаних із грошовими потоками за різними типами активів, включно з їхніми договірними характеристиками та характеристиками кредитного ризику і дострокової оплати. Пул базисних експозицій повинен включати тільки один тип активів.
Пул базисних експозицій повинен мати залишковий середньозважений строк дії не більше одного року, і жодна з базисних експозицій не повинна мати залишковий строк погашення більше ніж три роки.
Як відступ від другого підпараграфа, пули позик на придбання автомобілів, лізингу автомобілів та операцій лізингу устатковання повинні мати залишковий середньозважений строк дії не більше трьох із половиною року, і жодна з базисних експозицій не повинна мати залишковий строк погашення більше ніж шість років.
Базисні експозиції не повинні включати позики, забезпечені житловими або комерційними іпотеками або повністю гарантовані житлові позики, як зазначено в пункті (e) першого підпараграфа статті 129(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013. Базисні експозиції повинні містити зобов’язання, які мають обов’язкову силу на договірній основі та підлягають виконанню зі зверненням стягнення на все майно боржників із визначеними потоками платежів, пов’язаних із орендними платежами, виплатами основної суми боргу, процентними виплатами, а також відносно будь-якого іншого права отримувати доходи від активів, які забезпечують такі платежі. Базисні експозиції можуть також генерувати надходження від продажу будь-яких фінансованих або лізингових активів. Базисні експозиції не повинні включати обігові цінні папери, як означено в пункті (44) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, інші ніж корпоративні облігації, які не входять в лістинг торговельного майданчика.
16. Будь-які процентні виплати за референтною ставкою за активами та пасивами операції із забезпеченими активами комерційними паперами повинні ґрунтуватися на загальноприйнятих ринкових процентних ставках або на загальноприйнятих галузевих ставках, що відображають вартість фінансування, але не на складних формулах або деривативах. Процентні виплати за референтною ставкою за активами та пасивами операції із забезпеченими активами комерційними паперами можуть ґрунтуватися на процентних ставках, які відображають вартість фінансування програми забезпечених активами комерційних паперів.
17. У випадку дефолту продавця або події, що тягне за собою дострокове погашення:
(a) у суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації не дозволяється залишати більше готівкових коштів, ніж необхідно для забезпечення операційної діяльності суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації або належних виплат інвесторам згідно з договірними умовами сек’юритизації, крім виняткових обставин, коли необхідно залишити суму, щоб з максимальним урахуванням інтересів інвесторів використовувати її для покриття витрат з метою запобігання погіршенню кредитної якості базисних експозицій;
(b) надходження за основною сумою боргу за базисними експозиціями повинні бути передані інвесторам, що тримають позицію сек’юритизації, шляхом почергового погашення позицій сек’юритизації, як визначено порядком старшинства позиції сек’юритизації; та
(c) жодні положення не повинні вимагати автоматичної ліквідації базисних експозицій за ринковою вартістю.
18. Базисні експозиції повинні бути створені в ході звичайної діяльності продавця згідно зі стандартами андеррайтингу, що є не менш жорсткими, ніж стандарти, які застосовує продавець на момент створення подібних несек’юритизованих експозицій. Стандарти андеррайтингу, згідно з якими створені базисні експозиції, і будь-які суттєві зміни попередніх стандартів андеррайтингу підлягають повному розкриттю без невиправданої затримки спонсору та іншим сторонам, які несуть безпосередні ризики за операцією із забезпеченими активами комерційними паперами. Продавець повинен мати експертні знання у сфері створення експозицій, подібних за характером до експозицій, що їх сек’юритизують.
19. Якщо операція із забезпеченими активами комерційними паперами є відновлюваною сек’юритизацією, документація щодо операції повинна містити тригерні події для завершення періоду відновлення, що включають принаймні такі умови:
(a) погіршення кредитної якості базисних експозицій до або нижче попередньо визначеного порогового значення; та
(b) настання події, пов’язаної з неплатоспроможністю, що стосується продавця або сервісного агента.
20. У документації щодо операції повинні бути чітко визначені:
(a) договірні зобов’язання, обов’язки та відповідальність спонсора, сервісного агента і довірчого власника, за наявності, а також інших надавачів додаткових послуг;
(b) процедури та відповідальність, які необхідні, щоб забезпечити, що дефолт або неплатоспроможність сервісного агента не призведе до припинення обслуговування;
(c) положення, які забезпечують заміну контрагентів за деривативами та банку обслуговування рахунку в разі їх дефолту, неплатоспроможності та інших визначених подій, якщо застосовно; та
(d) яким чином спонсор відповідає вимогам статті 25(3).
21. EBA, у тісній співпраці з ESMA та EIOPA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, у яких уточнюється, які базисні експозиції, зазначені у параграфі 15, вважаються однорідними.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 липня 2018 року.
Комісію уповноважено доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у цьому параграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.