Вимоги щодо стандартизації
1. Оригінатор, спонсор або первинний кредитор повинен відповідати вимозі щодо утримання ризику згідно зі статтею 6.
2. Ризики процентної ставки та валютні ризики, що виникають при сек’юритизації, повинні бути належним чином пом’якшені, і будь-які заходи, вжиті із зазначеною метою, підлягають розкриттю. Окрім як з метою хеджування ризику процентної ставки або валютного ризику, суб’єкт спеціального призначення для цілей сек’юритизації не повинен укладати деривативні контракти та повинен забезпечити, щоб пул базисних експозицій не містив деривативів. Такі деривативи повинні бути гарантовані та документально підтверджені згідно із загальноприйнятими стандартами у сфері міжнародних фінансів.
3. Будь-які процентні виплати за референтною ставкою за активами та пасивами сек’юритизації повинні ґрунтуватися на загальноприйнятих ринкових процентних ставках або на загальноприйнятих галузевих ставках, що відображають вартість фінансування та не повинні ґрунтуватися на складних формулах або деривативах.
4. У разі отримання повідомлення про стягнення або вимоги дострокового погашення:
(a) у суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації не дозволяється залишати більше готівкових коштів, ніж необхідно для забезпечення операційної діяльності суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації або належних виплат інвесторам згідно з договірними умовами сек’юритизації, крім виняткових обставин, коли необхідно залишити суму, щоб з максимальним урахуванням інтересів інвесторів використовувати її для покриття витрат з метою запобігання погіршенню кредитної якості базисних експозицій;
(b) надходження за основною сумою боргу за базисними експозиціями повинні бути передані інвесторам шляхом почергового погашення позицій сек’юритизації, як визначено порядком старшинства конкретної позиції сек’юритизації;
(c) погашення позицій сек’юритизації не допускається здійснювати в порядку, відмінному від того, що визначається їх старшинством; та
(d) жодні положення не повинні вимагати автоматичної ліквідації базисних експозицій за ринковою вартістю.
5. Операції з непочерговою пріоритетністю виплат повинні включати тригерні події, пов’язані з виконанням зобов’язань за базисними експозиціями, у результаті чого встановлюється пріоритетність виплат, що призводить до повернення до почергових виплат у порядку старшинства. Такі тригерні події, пов’язані з виконанням зобов’язань, повинні включати принаймні погіршення кредитної якості базисних експозицій нижче попередньо визначеного порогового значення.
6. Документація щодо операції повинна містити відповідні положення про дострокове погашення або тригерні події для завершення періоду відновлення у випадку відновлюваної сек’юритизації, що включають принаймні такі події:
(a) погіршення кредитної якості базисних експозицій до або нижче попередньо визначеного порогового значення;
(b) настання події, пов’язаної з неплатоспроможністю, що стосується оригінатора або сервісного агента;
(c) зниження вартості базисних експозицій, які тримає суб’єкт спеціального призначення для цілей сек’юритизації, нижче попередньо визначеного порогового значення (тригерна подія для дострокової амортизації)
(d) нестворення достатньої кількості нових базисних експозицій, що відповідають попередньо визначеному рівню кредитної якості (тригерна подія для завершення періоду відновлення).
7. У документації щодо операції повинні бути чітко визначені:
(a) договірні зобов’язання, обов’язки та відповідальність сервісного агента і довірчого власника, за наявності, а також інших надавачів додаткових послуг;
(b) процедури та відповідальність, які необхідні, щоб забезпечити, що дефолт або неплатоспроможність сервісного агента не призведе до припинення обслуговування, як-от договірне положення, що уможливлює заміну сервісного агента в таких випадках; та
(c) положення, які забезпечують заміну контрагентів за деривативами, провайдерів ліквідності та банку обслуговування рахунку в разі їх дефолту, неплатоспроможності та інших визначених подій, якщо застосовно.
8. Сервісний агент повинен мати експертні знання у сфері обслуговування експозицій, що за характером подібні до експозицій, що їх сек’юритизують, а також чітко задокументовані та належні політики, процедури та механізми управління ризиками, що стосуються обслуговування експозицій.
9. У документації щодо операції повинні бути чітко та послідовно визначені означення, засоби правового захисту та дії, пов’язані із простроченням і дефолтом боржників, реструктуризацією боргу, списанням боргу, пом’якшенням умов, платіжними канікулами, втратами, списаннями, стягненнями та іншими засобами забезпечення виконання зобов’язань за активами. У документації щодо операції повинні бути чітко визначені пріоритетність виплат, події, які ініціюють зміни такої пріоритетності виплат, а також обов’язок повідомляти про такі події. Про будь-які зміни пріоритетності виплат, які матимуть значний негативний вплив на виплати за позицією сек’юритизації, необхідно без невиправданої затримки повідомляти інвесторам.
10. Документація щодо операції повинна містити чіткі положення, які сприяють своєчасному вирішенню конфліктів між різними класами інвесторів, права голосу повинні бути чітко визначені та розподілені між власниками облігацій, а також повинна бути чітко визначена відповідальність довірчого власника та інших суб’єктів, що мають фідуціарні обов’язки перед інвесторами.