Вимоги щодо простоти
1. Право власності на базисні експозиції повинне бути набуте суб’єктом спеціального призначення для цілей сек’юритизації шляхом дійсного продажу (true sale) або передачі з такими самими юридичними наслідками у спосіб, що допускає забезпечення виконання у відношенні продавця або будь-якої іншої третьої особи. Перехід права власності до суб’єкта спеціального призначення для цілей сек’юритизації не повинен підпадати під дію суворих положень щодо повернення у випадку неплатоспроможності продавця.
2. Для цілей параграфа 1 будь-які із зазначених нижче положень вважаються суворими положеннями щодо повернення:
(a) положення, які дозволяють ліквідатору продавця визнавати недійсним продаж базисних експозицій виключно на підставі того, що він був здійснений упродовж певного періоду до оголошення продавця неплатоспроможним;
(b) положення, згідно з якими суб’єкт спеціального призначення для цілей сек’юритизації може запобігти визнанню продажу недійсним, зазначеному в пункті (a), тільки якщо він може довести, що йому не було відомо про неплатоспроможність продавця на момент продажу.
3. Для цілей параграфа 1 положення щодо повернення в національних законах про неплатоспроможність, що дозволяють ліквідатору або суду визнавати недійсним продаж базисних експозицій у випадку шахрайських передач, несправедливого ущемлення інтересів кредиторів або передач, що передбачають неправомірне надання переваг певним кредиторам перед іншими кредиторами, не є суворими положеннями щодо повернення.
4. У випадках, коли продавець не є первинним кредитором, дійсний продаж, відступлення або передача базисних експозицій із такими самими юридичними наслідками такому продавцю, незалежно від того, чи такий дійсний продаж, відступлення або передача із такими самими юридичними наслідками здійснюються прямо або за допомогою одного або більше проміжних кроків, повинні відповідати вимогам, визначеним у параграфах 1-3.
5. Якщо передача базисних експозицій здійснюється шляхом відступлення та вступає в силу пізніше, ніж при закритті операції, тригерними подіями для реалізації такого вступу в силу повинні бути принаймні такі події:
(a) серйозне погіршення кредитної якості продавця;
(b) неплатоспроможність продавця; та
(c) неусунені порушення договірних зобов’язань продавцем, включно з дефолтом продавця.
6. Продавець повинен надати заяви та гарантії, що. наскільки йому відомо, базисні експозиції, включені в сек’юритизацію, не обтяжені та не перебувають в іншому стані, що, як передбачається, може негативно вплинути на можливість забезпечення виконання дійсного продажу, відступлення або передачі з такими самими юридичними наслідками.
7. Базисні експозиції, передані або відступлені продавцем суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, повинні відповідати попередньо визначеним, чітким і задокументованим критеріям прийнятності, які не дозволяють активне управління портфелем таких експозицій на дискреційній основі. Для цілей цього параграфа заміна експозицій, які порушують заяви та гарантії, не вважається активним управлінням портфелем. Експозиції, передані суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації після закриття операції, повинні відповідати критеріям прийнятності, які застосовувалися до початкових базисних експозицій.
8. Сек’юритизація повинна бути забезпечена пулом базисних експозицій, що є однорідними за типом активів, з урахуванням конкретних характеристик, пов’язаних із грошовими потоками за типом активів, у тому числі їхніх договірних характеристик і характеристик кредитного ризику та дострокової оплати. Пул базисних експозицій повинен включати тільки один тип активів. Базисні експозиції повинні містити зобов’язання, які мають обов’язкову силу на договірній основі та підлягають виконанню зі зверненням стягнення на все майно боржників та, якщо застосовно, гарантів.
Базисні експозиції повинні мати визначені потоки періодичних платежів, виплати за якими можуть відрізнятися за сумами і які пов’язані з орендними платежами, виплатами основної суми боргу та процентними виплатами або з будь-яким іншим правом отримувати доходи від активів, які забезпечують такі платежі. Базисні експозиції можуть також генерувати надходження від продажу будь-яких фінансованих або лізингових активів.
Базисні експозиції не повинні включати обігові цінні папери, як означено в пункті (44) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, інші ніж корпоративні облігації, які не входять в лістинг торговельного майданчика.
9. Базисні експозиції не повинні включати позиції сек’юритизації.
10. Базисні експозиції повинні бути створені в ході звичайної діяльності оригінатора або первинного кредитора згідно зі стандартами андеррайтингу, що є не менш жорсткими, ніж стандарти, які застосовував оригінатор або первинний кредитор на момент створення подібних несек’юритизованих експозицій. Стандарти андеррайтингу, згідно з якими створені базисні експозиції, і будь-які суттєві зміни попередніх стандартів андеррайтингу підлягають повному розкриттю потенційним інвесторам без невиправданої затримки.
У випадку сек’юритизацій, у рамках яких базисні експозиції є житловими позиками, пул позик не повинен містити жодної позики, що була реалізована та гарантована з огляду на припущення, що особі, яка подала заяву на отримання позики, або. якщо застосовно, посередникам було повідомлено, що кредитор необов’язково перевірятиме надану інформацію.
Оцінювання кредитоспроможності позичальника повинне відповідати вимогам, визначеним у статті 8 Директиви 2008/48/ЄС або в параграфах 1-4, пункті (a) параграфа 5, а також у параграфі 6 статті 18 Директиви 2014/17/ЄС, або, якщо застосовно, еквівалентним вимогам у третіх країнах.
Оригінатор або первинний кредитор повинен мати експертні знання у сфері створення експозицій, подібних за характером до експозицій, що їх сек’юритизують.
11. Базисні експозиції повинні бути без невиправданої затримки передані суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації після відбору та не повинні включати, на момент відбору, експозиції у стані дефолту у розумінні статті 178(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 або експозиції боржника чи гаранта, який перебуває у стані погіршення кредитоспроможності, і який, наскільки відомо оригінатору або первинному кредитору:
(a) був оголошений неплатоспроможним або щодо якого суд надав його кредиторам остаточне і таке, що не підлягає оскарженню, право примусового стягнення або присудив відшкодування матеріальної шкоди внаслідок прострочення платежу упродовж трьох років до дати створення або який пройшов процес реструктуризації боргу по відношенню до його непрацюючих експозицій упродовж трьох років до дати передачі або відступлення базисних експозицій суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації, крім випадків, коли:
(i) за реструктуризованою базисною експозицією не виникла нова заборгованість починаючи з дати реструктуризації, що повинна була настати принаймні за один рік до дати передачі або відступлення базисних експозицій суб’єкту спеціального призначення для цілей сек’юритизації: та
(ii) в інформації, наданій оригінатором, спонсором та суб’єктом спеціального призначення для цілей сек’юритизації згідно з пунктами (a) та (e)(i) першого підпараграфа статті 7(1), чітко зазначені частка реструктуризованих базисних експозицій, час і дані реструктуризації, а також виконання зобов’язань за ними починаючи з дати реструктуризації;
(b) на момент створення, якщо застосовно, входив до публічного кредитного реєстру осіб із несприятливою кредитною історією або, за відсутності такого публічного кредитного реєстру, до іншого кредитного реєстру, доступного оригінатору або первинному кредитору; або
(c) має кредитну оцінку або кредитний рейтинг, які вказують, що ризик несплати узгоджених на договірній основі платежів значно вищий, ніж за порівнянними експозиціями, які тримає оригінатор і які не підлягають сек’юритизації.
12. Боржники повинні, на момент передачі експозицій, здійснити принаймні одну виплату, крім випадків відновлюваних сек’юритизацій, забезпечених експозиціями з одноразовою виплатою або зі строком погашення менше одного року, включно з, між іншим, щомісячними виплатами за відновлюваними кредитами.
13. Оплата власниками позицій сек’юритизації не повинна бути структуризована таким чином, щоб вона переважно залежала від продажу активів, що забезпечують базисні експозиції. Це не повинне перешкоджати подальшому продовженню строку дії шляхом відновлення або рефінансуванню таких активів.
Оплата власниками позицій сек’юритизації, базисні експозиції яких забезпечені активами, вартість яких гарантована або повністю знижена зобов’язанням зі зворотної купівлі продавцем активів, що забезпечують базисні експозиції, або іншою третьою особою, не вважається такою, що залежить від продажу активів, які забезпечують такі базисні експозиції.
14. EBA, у тісній співпраці з ESMA та EIOPA. розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, у яких уточнюється, які базисні експозиції, зазначені у параграфі 8, вважаються однорідними.
EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 липня 2018 року.
Комісію уповноважено доповнювати цей Регламент шляхом ухвалення регуляторних технічних стандартів, зазначених у цьому параграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.