Зовнішні попередження
1. Кожна держава-член повинна, крім випадків, коли це було би невиправдано, уповноважити призначені органи, центри Європейської мережі споживчих центрів, організації та асоціації споживачів і, у відповідних випадках, асоціації торговців, які мають необхідні експертні знання, надавати попередження компетентним органам відповідних держав-членів та Комісії про підозру щодо порушень, охоплених цим Регламентом, та надавати їм наявну інформацію, визначену у статті 26(3) («зовнішнє попередження»). Кожна держава-член повинна невідкладно надавати Комісії перелік таких суб’єктів та повідомляти про будь-які зміни в ньому.
2. Комісія, за результатами консультацій із державами-членами, повинна уповноважити асоціації, що представляють споживачів та, залежно від випадку, торговців, інтереси на рівні Союзу, надавати зовнішнє попередження.
3. Компетентні органи не зобов’язані ініціювати процедуру чи виконувати будь-які дії у відповідь на зовнішнє попередження. Суб’єкти, які надають зовнішні попередження, повинні забезпечувати правильність, актуальність і точність надаваної інформації та повинні невідкладно виправляти повідомлену інформацію чи вилучати її, залежно від випадку.