Процедура подання запитів про взаємну допомогу
1. Із поданням запиту про взаємну допомогу орган, який надсилає запит, надає необхідну інформацію, яка дасть змогу запитуваному органу виконати такий запит, включно з будь-якими необхідними доказами, що можуть бути отримані лише в державі-члені органу, який надсилає запит.
2. Орган, який надсилає запит, надсилає такі запити про взаємну допомогу єдиному контактному офісу держави-члена запитуваного органу та єдиному контактному офісу держави-члена органу, який надсилає запит, для отримання інформації. Єдиний контактний офіс держави-члена запитуваного органу невідкладно передає такі запити відповідному компетентному органу.
3. Запити про взаємну допомогу та всю пов’язану з ними комунікацію оформлюють у письмовому вигляді з використанням стандартних форм та передають електронними засобами через електронну базу даних, передбачену у статті 35.
4. Відповідні компетентні органи домовляються, які мови використовуватимуться для складання запитів про взаємну допомогу та для будь-якої пов’язаної з ними комунікації.
5. Якщо неможливо домовитися стосовно мов, запити про взаємну допомогу надсилають офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена органу, який надсилає запит, а відповіді - офіційною мовою або однією з офіційних мов держави-члена запитуваного органу. У такому разі кожен компетентний орган відповідає за необхідні переклади запитів, відповідей та інших документів, які він отримує від іншого компетентного органу.
6. Запитуваний орган відповідає безпосередньо як органу, який надсилає запит, так і єдиним контактним офісам держав-членів органу, який надсилає запит, та запитуваного органу.