Зміст планів запобіжних заходів
1. План запобіжних заходів повинен містити:
(a) результати оцінювання ризику та стислий опис розглянутих сценаріїв, як зазначено в пункті (c) статті 7(4);
(b) визначення захищених споживачів та інформацію, описану у другому підпараграфі статті 6(1);
(c) заходи, обсяги та потужності, необхідні для дотримання стандартів інфраструктури та постачання газу, встановлених у статтях 5 та 6, у тому числі, у відповідних випадках, обсяг, у якому заходи на боці попиту можуть достатньою мірою своєчасно компенсувати порушення постачання газу, як зазначено у статті 5(2), визначення одного найбільшого об'єкта газової інфраструктури спільного інтересу в разі застосування статті 5(3), необхідні обсяги газу для кожної категорії захищених споживачів і кожного сценарію, як зазначено у статті 6(1), а також будь-який підвищений стандарт постачання газу, включно з будь-яким обґрунтуванням, що демонструє відповідність умовам, встановленим у статті 6(2), і опис механізму тимчасового зниження будь-якого підвищеного стандарту постачання газу або додаткового обов'язку згідно зі статтею 11(3);
(d) обов'язки, покладені на суб'єктів ринку природного газу, електроенергетичні підприємства, у відповідних випадках, та інші відповідні органи, які можуть впливати на безпеку постачання газу, як-от обов'язки щодо безпечної експлуатації газової системи;
(e) інші запобіжні заходи, спрямовані на усунення ризиків, виявлених у ході оцінювання ризику, як-от ризиків, пов'язаних із необхідністю розширення транскордонних газопроводів між сусідніми державами-членами для подальшого підвищення енергоефективності, зниження попиту на газ, забезпечення можливості диверсифікації маршрутів і джерел постачання газу та використання наявних потужностей зберігання та LNG, якщо застосовно, для максимальної підтримки постачання газу всім споживачам;
(f) інформацію про економічний вплив, дієвість і ефективність заходів, які містяться у плані, включно з обов'язками, зазначеними в пункті (k);
(g) опис впливу заходів, які містяться у плані, на функціонування внутрішнього енергетичного ринку, а також національних ринків, включно з обов'язками, зазначеними в пункті (k);
(h) опис впливу заходів на довкілля та на споживачів;
(i) механізми, які повинні використовуватися для співпраці з іншими державами-членами, у тому числі механізми підготовки та виконання планів запобіжних заходів і планів дій у випадку надзвичайної ситуації;
(j) інформацію про наявні та майбутні транскордонні газопроводи та об'єкти інфраструктури, у тому числі ті, які забезпечують доступ до внутрішнього ринку, транскордонні потоки, транскордонний доступ до газосховищ і установок LNG, двонаправлену потужність, зокрема, у випадку надзвичайної ситуації;
(k) інформацію про всі спеціальні обов'язки з надання громадських послуг, які пов'язані з безпекою постачання газу.
Критична інформація, пов'язана з пунктами (a), (c) та (d) першого підпараграфа, яка, у разі розкриття, може загрожувати безпеці постачання газу, може бути виключена.
2. У плані запобіжних заходів, зокрема заходів для дотримання стандарту інфраструктури, встановленого у статті 5, необхідно враховувати десятирічний план розвитку мережі Союзу, розроблений ENTSOG відповідно до статті 8(10) Регламенту (ЄС) № 715/2009.
3. План запобіжних заходів повинен ґрунтуватися переважно на ринкових заходах і не повинен створювати невиправдане навантаження на суб'єктів ринку природного газу або чинити негативний вплив на функціонування внутрішнього ринку газу.
4. Держави-члени, зокрема їхні компетентні органи, повинні забезпечити, щоб усі запобіжні неринкові заходи, як-от заходи, зазначені в додатку VIII, які ухвалені 01 листопада 2017 року або пізніше, незалежно від того, чи вони включені до плану запобіжних заходів чи ухвалені пізніше, відповідали критеріям, встановленим у першому підпараграфі статті 6(2).
5. Компетентний орган повинен оприлюднити будь-який захід, зазначений у параграфі 4, який ще не включений до плану запобіжних заходів, і повинен надати Комісії опис будь-якого такого заходу та його впливу на національний ринок газу і, наскільки це можливо, на ринки газу в інших державах-членах.
6. Якщо Комісія має сумніви щодо відповідності заходу, зазначеного в параграфі 4 цієї статті, критеріям, встановленим у першому підпараграфі статті 6(2), вона повинна вимагати від відповідної держави-члена надання оцінювання впливу.
7. Оцінювання впливу відповідно до параграфа 6 повинне охоплювати принаймні такі елементи:
(a) потенційний вплив на розвиток національного ринку газу і конкуренцію на національному рівні;
(b) потенційний вплив на внутрішній ринок газу;
(c) потенційний вплив на безпеку постачання газу в сусідніх державах-членах, зокрема, для тих заходів, які можуть знизити ліквідність на регіональних ринках або обмежити потоки до сусідніх держав-членів;
(d) витрати та вигоди, оцінені відносно альтернативних ринкових заходів;
(e) оцінювання необхідності та пропорційності у порівнянні з можливими ринковими заходами;
(f) оцінювання того, чи захід забезпечує рівні можливості для всіх учасників ринку;
(g) стратегія поступової відмови, очікуваний строк дії передбаченого заходу та відповідний графік перегляду.
Аналіз, зазначений у пунктах (a) та (b), повинен здійснювати національний регуляторний орган. Оцінювання впливу оприлюднюється компетентним органом і надається Комісії.
8. Якщо на основі оцінювання впливу Комісія вважає, що відповідний захід може загрожувати безпеці постачання газу в іншій державі-члені або Союзі, вона повинна ухвалити рішення протягом чотирьох місяців після надання оцінювання впливу, що вимагає, у необхідному обсязі, внесення змін до заходу або його скасування.
Ухвалений захід набуває чинності, тільки коли він був затверджений Комісією або змінений згідно з рішенням Комісії.
Обчислення чотиримісячного періоду починається з наступного дня після отримання повного повідомлення. Чотиримісячний період може бути продовжений за згодою Комісії та компетентного органу.
9. Якщо на основі оцінювання впливу Комісія вважає, що захід не відповідає критеріям, встановленим у першому параграфі статті 6(2), вона може надати висновок протягом чотирьох місяців із моменту надання оцінювання впливу. Застосовується процедура, визначена у статті 8(8) та (9).
Обчислення чотиримісячного періоду починається з наступного дня після отримання повного повідомлення. Чотиримісячний період може бути продовжений за згодою Комісії та компетентного органу.
10. Стаття 8(9) застосовується до будь-якого заходу відповідно до параграфів 6-9 цієї статті.
11. План запобіжних заходів підлягає оновленню кожні чотири роки після 01 березня 2019 року або частіше, якщо того вимагають обставини чи за запитом Комісії. В оновленому плані повинне бути відображене оновлене оцінювання ризику та результати тестів, проведених згідно зі статтею 10(3). До оновленого плану застосовується стаття 8.